Курсова робота «Обряди слов'ян», 2008 рік

З предмету Культура · додано 19.01.2010 10:21 · від Inna26 · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Слов’янство та його історична доля 7 1.1. Походження слов’ян 7 1.2. Етнічна належність археологічних культур, які визнаються як слов'янські чи праукраїнські 10 Розділ 2. Витоки стародавніх слов’янських обрядів і вірувань 15 2.1. Старослов’янська культура 15 2.2. Міфологія й традиції прадавніх слов’ян 16 Розділ 3. Обрядове життя давніх слов’ян 21 3.1. Подружжя 21 3.2. Обрядовість у будень і в свято 23 3.3. Ігри, танки, музика 25 3.4. Поховання у давніх слов’ян 27 3.5. Віра й церква. Слов'янські вірування 29 Висновок 34 Список використаної літератури 36

Висновок

Отже, дослідивши тему „Обрядове життя давніх слов’ян” можна зробити такі висновки:

За своїм характером українська культура належить до культур слов'янського типу. Він визначається за багатьма її суттєвими рисами і пов'язаний з історією слов'янських племен, які у другій половині І тис. н.е. утворили на теренах сучасної України першу державу.

Слов'ян українських земель історики V-VI ст. виділяють як найбільш войовничих під назвою антів, відрізняючи їх від склавинів (південно-західних слов'ян). Назвою антів об'єднувалися кілька племен на території від сучасної Молдови до лісостепового Лівобережжя (включаючи землі пізніших сіверців), що археологічне підкріплюється матеріалами пеньківської культури, одним з відгалужень якої й була київська археологічна культура. Культурним центром антів було Правобережне Подніпров'я, звідки вони розселювалися в різних напрямках, вже на початку VI ст. досягнувши на півдні Дунаю та узбережжя Чорного і Азовського морів.

Антропологічні дані показують, що за походженням пізніші слов'яни мали, скоріше, прабатьківщину на північний захід від контрольованих скіфами територій, і мали від скіфів назву неври.

Однак у галузі культурних здобутків між майбутніми слов'янами та скіфами було чимало спільного, зумовленного їх спільним індоєвропейським походженням. За літописами ми знаємо, що княжа влада виводилася від Сонця або Даждьбога, якого вважали сином Сварога, що був богом неба і вогню. Отже, князі Київської Русі, яких називали нащадками Даждьбога, так само, як і скіфські володарі, вели свій родовід від вогняного бога. Взагалі між скіфським часом і пізнішими періодами історії України є чимало зв'язків.

Язичництво давніх слов'ян давно привертає пильну увагу дослідників. Однак жодну з сучасних реконструкцій світу давньослов'янських вірувань не можна вважати остаточно доведеною. На те існує декілька причин. Перша і, здається, найважливіша полягає в тому, що протягом тисячоліття від прийняття християнства церква ретельно викорінювала будь-які сліди язичництва з життя та побуту народу. В першу чергу це стосувалося матеріальних пам'яток тогочасної релігійної культури. А, по-друге, кожне слов'янське плем'я, імовірно, сповідувало своїх богів, культ яких не поширювався на значні території. Крім того, самі племена часто утворювалися і розпадалися, змінювали умови життя, а з ними - і релігійні вірування. Через це загальнослов'янське язичництво не стало універсальною системою, а лише відображало досвід життя в конкретних природних умовах.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?