Дипломна робота «Інвестиційна діяльність страхової компанії», 2006 рік

З предмету Фінанси підприємства · додано 13.01.2010 16:58 · від kseniya_www · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Зміст інвестиційної діяльності у функціонуванні страхової компанії 7.1.1. Сутність інвестицій та інвестиційної діяльності 7 1.2. Страхові резерви як основне джерело інвестиційних ресурсів страховика 16.1.3. Інвестиційна політика – стратегія страховиків з різних видів страхування 25. Розділ 2. Здійснення інвестиційної діяльності страховика в україні 35 2.1. Стан розвитку страхового ринку в Україні 35 2.2. Розміщення страхових резервів зі страхування життя 45 2.3. Інвестиційні операції страховиків з різних видів страхування 56 Розділ 3. Напрямки оптимізації інвестування страховиків в україні 59 3.1. Західний досвід щодо інвестиційної діяльності страхових компаній 59 3.2. Розвиток фінансового інструментарію, прийнятного для розміщення страхових резервів 70.3.3. Шляхи вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює інвестиційну діяльність страхової компанії 75. Висновки 85 Список використаної літератури 92 Додаток а 95 Додаток б 96 Додаток в 97 Додаток г 98 Додаток д 99

Висновок

Незважаючи на досить помітний розвиток економіки України, існує досить багато проблем які ще потребують вирішення. Одна з них - проблема інвестування в страхових компаніях, була розглянута в даній роботі.

Не можна зв'язувати економічні коливання винятково лише з зовнішніми факторами, такими, як війни, посуха й інші подібні аномалії. Навпаки, причини безробіття й інфляції криються значною мірою у відсутності повної синхронності в прийнятті деяких основних економічних рішень, зокрема рішень про заощадження й інвестиції. Крім того, ціни на продукцію і заробітну плату стійкі до зниження — значному зниженню цін і заробітної плати передують, таким чином, внутрішні фактори, що на додаток до зовнішнього вносять свій внесок у нестабільність економіки.

Інвестиції - нове явище в економіці і праві України. У перекладі з англійської мови - це капітальні вкладення. Вони є довгостроковими, цільовими, здійснюються державними і недержавними (приватними або індивідуальними) інвесторами на підставі інвестиційної угоди, передбачають отримання прибутку інвестором, підлягають державній реєстрації. За об’єктом вкладення інвестицій виділяють реальні і фінансові інвестиції.

Iнвестицiйною дiяльнiстю є сукупнiсть практичних дiй громадян, юридичних осiб i держави щодо реалiзацiї iнвестицiй. Iнвестицiйна дiяльнiсть здiйснюється згiдно з такими основними принципами:

1) невтручання органiв держави, юридичних осiб i громадян в iнвестицiйну дiяльнiсть, яка не протирiчить дiючому законодавству;

2) добровiльнiсть iнвестування;

3) рiвноправнiсть всiх iнвесторiв i учасникiв iнвестицiйної дiяльностi;

4) захищеностi iнвестицiй;

5) свободи вибору критерiїв при здiйсненнi iнвестицiйної дiяльностi.

Об”єктами iнвестицiйної дiяльностi може бути будь-яке майно, в основнi фонди i оборотнi кошти в усiх галузях та сферах господарства, цiннi папери, цiльовi грошовi вклади, науково-технiчна продукцiя, iнтелектуальнi цiнностi, iншi обєкти власностi, а також майновi права.

Спираючись на Закон України “Про страхування“ можна визначити такі напрямки інвестування для страхових компаній:

Банківські вклади та депозити.

Нерухоме майно.

Цінні папери, що передбачають одержання доходів.

Цінні папери, що емітуються державою.

Права вимоги до перестраховиків.

Довгострокові інвестиційні кредити.

Страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування).

Страхові резерви поділяються на технічні резерви і резерви із страхування життя (математичні резерви).

Формування резервів із страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування здійснюється окремо від інших видів страхування.

Інвестування коштів страхових резервів жорстко регламентується. Тим самим регламентуються можливості отримання певних видів доходів. Регламентування пов'язане з тим, що ці кошти не є власністю страховика, тому розпоряджатись ними він повинен особливо обережно. Обсяг цих коштів відповідає обсягу страхових зобов'язань компанії. Щоб у будь-який момент мати змогу виконати свої зобов'язання перед страхувальниками, страховик повинен тримати кошти страхових резервів у диверсифікованих, прибуткових, надійних активах, які характеризуються достатньо високим рівнем ліквідності.

З метою захисту страхувальників від невиконання страховиком своїх зобов'язань установлюється державний контроль за інвестиційною діяльністю. Директивами ЄС установлені розміри обсягів інвестицій страхових резервів, а саме: вкладення в нерухомість - не більш як 10 % загального обсягу резервів за кожним об'єктом; вкладення в акції, які котируються, та гарантовані кредити - не більш як 10 % розміру резервів за кожним із видів зазначених вкладів; інвестиції в незабезпечені кредити - не більш як 5 % за кожним їх видом; в акції, що не котируються, - не більш як 10 % у сукупності вкладень; у готівку - не більш як 3 % загальної суми резервів.

З розвитком страхового ринку, збільшенням обсягів страхових операцій, насамперед зі страхування життя, збільшенням розміру страхових резервів та власних коштів страховика зростає роль страхової системи в інвестиційному процесі нашої країни. Але обсяг коштів, акумульованих страховиками, на відміну від банківських, ще малий. Це тому, що розмір статутних фондів страхових компаній значно менший, ніж розмір таких самих фондів банків.

Зростання продажу страхових послуг сприятиме збільшенню інвестування. Добра передумова до цього така: витрати на придбання страхової послуги дозволено включати до собівартості продукції (послуги). Що ж до фізичних осіб, то їм слід було б надавати податкові пільги.

Світовий досвід показує, що страховики є важливим джерелом інвестиційного капіталу. По-перше, це пов'язано з інверсією циклу (оскільки отримання страхової премії передує наданню страхової послуги), а по-друге, із розподілом ризику в часі. Тому страховик протягом часу дії договору страхування тимчасово розпоряджається коштами страхувальника, які акумульовані у страхові резерви.

В Україні часом створення страхового ринку вважають початок 90-х років XX ст. Саме тоді виникли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Державного страхування.

Фактично на ринку України діють два види страхових компаній:

а) кептивні — створені міністерствами, відомствами, потужними фінансово-промисловими союзами для обслуговування ризиків своїх підприємств;

б) створені на приватному капіталі, що функціонують на конкурентній основі.

Сучасний стан страхового ринку характеризується зростанням чисельності страхувальників значною мірою за рахунок юридичних осіб. Пояснюєть ся така ситуація досить низьким рівнем доходів населення України. Приблизно 3% громадян України є достатньо платоспроможними, щоб користуватися страховими послугами.

Страховий ринок України пропонує все ширший асортимент страхових послуг, про що свідчить, зокрема, значно ширший перелік форм страхового захисту як обов'язкового, так і добровільного страхування.

Впровадження міжнародних стандартів страхування в Україні є одним із важливих завдань і можливих напрямів входження страхового ринку держави у міжнародне страхове співтовариство. Проте, це можливо лише при врахуванні економічного і політичного становища країни, фінансової стабільністі і створенні законодавчої бази страхування. Залежно від економічного стану держави і фінансової стійкості страховиків буде формуватися і концепція страхування, тобто по суті визначатиметься рівень страхових гарантій з боку держави і окремих страховиків. При цьому страхові компанії можуть стати важливим інструментом проведення реформ, оскільки страховики знають сильні і слабкі сторони клієнтів і мають певний досвід ринкових перетворень.

Страховики зобов'язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності:

• наявності сплаченого статутного фонду та наявності гарантійного фонду страховика;

• створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;

• перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Ефективна робота органу з нагляду за страховою діяльністю є вирішальною передумовою для успішного розвитку ринку страхових послуг. Законодавство, що стосується страхової справи, необхідно гармонізувати та надалі наближувати до міжнародних стандартів.

Слід посилити роль Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) як представника страхових організацій країни та організатора централізованих послуг у страховому секторі. Страхові спілки є важливими суб’єктами в процесі становлення та розвитку ринків страхових послуг. Вони згуртовують інтереси підприємств та діють як партнери державних інституцій, інших спілок та міжнародних суб’єктів.

Необхідно покращити та спростити захист прав споживачів, які є клієнтами страхових організацій, наприклад, через запровадження інституту уповноважених з розгляду скарг споживачів (так звані “омбудсмани”).

Необхідно надалі полегшувати стосунки в процесі перестрахування українських страхових організацій на міжнародному рівні. Законодавство України у сфері перестрахування в принципі знаходиться на правильному шляху. Одночасно у цій сфері на міжнародному рівні розробляються нові стандарти нагляду за діяльністю перестраховиків.

Для здійснення нормальної ефективної діяльності страхових компаній слід провести наступне, зокрема у сфері нормативно-правового забезпечення:

- провести парламентські слухання на тему «Страхування в Україні: стан, проблеми, перспективи»; за результатами слухань переглянути в Законі України «Про страхування» перелік видів обов'язкового страхування; нормувати визначення страхових тарифів у цій сфері; вирішити питання заміни обов'язкового державного страхування окремих категорій громадян системою компенсаційних виплат за рахунок бюджетних засобів, виділених для цього відповідним міністерствам і відомствам;

- прийняти закони України «Про обов'язкові види страхування»; «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»; «Про фонд гарантування страхових виплат», «Про єдиний соціальний податок», «Про страхування життя», «Про страхування зовнішньоекономічної діяльності», «Про страхових посередників»;

у сфері організаційно-методологічного забезпечення

- розробити пропозиції по вилученню з оподатковування засобів, що спрямовуються на розширення клієнтської бази, а також підвищення фахового рівня страхової діяльності і страхової культури населення;

- здійснити економічне обґрунтування і розробити план заходів щодо впровадження системи гарантій по довгостроковому страхуванню життя; розглянути питання про об'єднання наявних соціальних фондів в один і доцільності приватизації останнього в середньостроковій перспективі;

- розглянути питання про випуск спеціальних інвестиційних інструментів під розміщення довгострокових страхових резервів;

- розробити регламент злиття страхових компаній; методичні рекомендації по здійсненню страхових і перестрахових операцій за участю страхових посередників; переглянути порядок і форми їхньої звітності; методику оцінки обсягу страхового ринку по показнику нетто-премій; методику аналізу діяльності страхових компаній;

- створити незалежний інститут експертизи договорів страхування і страхових випадків;

- сформувати діючу систему попереднього контролю за фінансовим станом страхових компаній;

- переглянути положення по формуванню і розміщенню страхових резервів;

стимулювати створення в страхових компаніях служб внутрішнього контролю й аудита; у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення

- розширити об’єм, підвищити якість і прискорити публікацію зведень про стан страхового ринку;

- перейти на міжнародні стандарти бухобліка; розробити механізми впровадження електронного документообігу;

- створити на телебаченні регулярну інформаційно програму про страхування;

- із метою зміцнення довіри населення до СК систематично обнародувати інформацію про виплати страхових відшкодувань;

- створити національну базу даних несумлінних клієнтів;

- увести факультативне вивчення учнями загальноосвітніх шкіл основ страхової справи.

Метою написання дипломної роботи було висвітлення питань і понять інвестицій, інвестиційної діяльності, страхування, страхових операцій і резервів, шляхів вдосконалення діяльності страхових компаній щодо інвестування та вивчення зарубіжного досвіду в цій галузі. Все це було проаналізовано на прикладі страхових компаній. В результаті написання диплмної роботи поставленої мети було досягнуто.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення