Курсова робота «Наслідки вступу україни в СОТ для її металургійної галузі», 2008 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 11.01.2010 12:58 · від Кaktus · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ i. Теоретичні основи функціонування міжнародних торгових організацій 5 1.1. Передумови та причини створення міжнародних торгових організацій 5 1.2. Структура сот 11 Висновки до розділу i 15 Розділ ii. Дослідження експортного потенціалу 17 2.1. Аналіз тенденцій розвитку світової металургії 17 2.2. Оцінка конкурентів українських виробників в металургійній галузі 23 2.3. Механізм регулювання металургійної галузі 28 Висновки до розділу ii 31 Розділ iii. Перспективи розвитку металургійної галузі в україні 32 3.1. Експортний потенціал металургії в україні 32 3.2. Можливі наслідки для галузі після вступу україни в сот 34 Висновки до розділу iii 44 Висновки 45 Список використаної літератури 48 Додатки 53

Висновок

Вступ до СОТ та відкритість економіки надає додаткового поштовху для структурного реформування економіки та галузей. Прогнозування та розробка рекомендацій для успішної адаптації галузей до умов членства у СОТ потребує кількісних та якісних оцінок наслідків вступу України до СОТ з врахуванням багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, внутрішніх міжгалузевих та міжнародних зв’язків. На сьогодні в Україні було проведено небагато досліджень для окремих галузей та економіки в цілому. Структурні перетворення, незважаючи на короткострокові втрати (закриття неефективних, неконкурентоспроможних підприємств, витрати на переорієнтацію виробництва, тимчасове безробіття тощо), у довгостроковій перспективі ведуть до економічного зростання та покращення національного добробуту. В той же час, величину короткострокових втрат можна мінімізувати за умови належної підготовки до вступу.

Головними позитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексу Україну будуть:

• можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС. 17,5% обсягів українського товарного експорту до ЄС складають металургійна продукція, що підпадає під жорсткі нетарифні обмеження, зокрема квоти. За попередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які у рамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 70-90 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн ЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150-180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30%. Питання кількісних обмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливої актуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт української продукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до нових країн-членів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількісних обмежень щодо продукції походженням з України;

• можливість застосування механізму врегулювання торговельних суперечок, передбаченого нормами СОТ, дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;

• українські металурги отримають одночасне спрощення умов доступу до ринків 152 країн-членів СОТ, частка яких у світовій торгівлі становить біля 95%. Це сприятиме зростанню обсягів експорту металургійних підприємств та виходу на нові ринки збуту.

Основним можливим негативним наслідком вступу України до СОТ для металургійної галузі України є обмеження можливості субсидування виробництва та експорту шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованості тощо.

У металургійній промисловості в середньостроковій перспективі значно суттєвішим фактором, ніж вступ України до СОТ, будуть позитивні загальносвітові тенденції попиту та ціни, які формуються під впливом дуже значного зростання попиту з Китаю.

Крім того, ситуація в металургійній та хімічній промисловості буде зумовлюватися розвитком аналогічних ринків Російської Федерації, де виробництво є досить подібним до виробничої структури України, а обсяги споживання зазначеної продукції суттєво перевищують обсяги українського ринку. Враховуючи те, що між Україною та Росією діє режим вільної торгівлі, тобто застосовується нульова ставка ввізного мита, зміни в тарифах, викликані вступом до СОТ, не справлять впливу на взаємну торгівлю України з РФ.

Чинником, що надаватиме суттєву перевагу російським промисловим виробникам в енерговитратних видах виробництв, є підвищення цін на енергоносії і, в першу чергу, російський природний газ для українських споживачів.

В такій ситуації, запобігти зниженню конкурентоспроможності української продукції можна, впроваджуючи енергозберігаючі технології виробництва, що за умови обмеженого часу, потребує розроблення та реалізації відповідної державної програми.

Необхідно відзначити, що вступ України до СОТ надає додаткові можливості для захисту від провадження необґрунтованих антидемпінгових та спеціальних захисних розслідувань, від яких потерпають українська металургійна та хімічна галузі.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення