Курсова робота «Правовий статус державного службовця в аспекті недосконалості діючого законодавства», 2009 рік

З предмету Право · додано 20.12.2009 12:35 · від Stanislove · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ і. Правовий статус державного службовця як інститут державної служби 1.1. Місце та роль державного службовця в державній службі України 1.2. Поняття та складові елементи правового статусу державних службовців Розділ іі. Віддзеркалення нормативно - правового статусу державного службовця в нормативній базі україни 2.1. Закріплення прав, обов’язків та повноважень державних службовців 2.2. Обмеження та вимоги, встановлені до державних службовців 2.3. Особливості юридичної відповідальності державного службовця Розділ ііі. Особливості правового статусу державних службовців органів внутрішніх справ 3.1. Аналіз прав обов’язків на предмет відповідності нормативній базі 3.2. Ефективність та якість інституту відповідності державного службовця Висновки та пропозиції Література Додатки

Висновок

Дослідження правового статусу державного службовця в аспекті недосконалості діючого законодавства дозволило зробити наступні висновки

1.На підставі розгляду понятійно - теоретичних аспектів з цього питання зроблені висновки щодо системи ознак, що формулюють поняття “державна служба” та “державний службовець”, приведено їх визначення, обґрунтовано їх використання як критеріїв віднесення працівників певних видів діяльності до категорії державних службовців.

-Визначені ознаки державного службовця як окремої категорії працівників. Сформульовано його поняття в науково-правому розумінні як суб’єкта права, з відповідними елементами цивільно-правового статусу, який одержав належну освіту та має практичний досвід, пройшов встановлену процедуру вступу на державну службу, здійснює за посадою професійну діяльність з виконання суспільно-необхідних державних функцій, наділений для цього певним обсягом повноважень, проходить службу згідно встановлених кваліфікаційних розрядів та отримує заробітну плату з державного бюджету.

-Терміни "державна служба" та "державний службовець" визначаються як критерії для встановлення кола посад державних службовців, надання статусу державного службовця працівникам таких сфер державної діяльності як військова служба, наукова, освітянська сфера, в закладах охорони здоров`я, соціального захисту, інформаційного забезпечення діяльності держави та інших, що фінансуються з державного бюджету.

-Трудові правовідносини за участю державного службовця передбачають встановлення інших правовідносин – здебільшого адміністративно-правових (правовідносин, заснованих на зв`язках суворої субординації, розмежування суб`єктів "влади" та "підпорядкування").

2.Проведена класифікація посад державних службовців, що дозволяє встановити їх розподіл на види (предметно-функціональний критерій - за напрямами діяльності), типи (професіональна компетенція за посадою), рівні посад (залежно від об`єму організаційно-розпорядчих функцій). Розмежування державних службовців за особистими якостями (кваліфікація, індивідуальні здібності тощо) відображається у присвоєнні кваліфікаційних розрядів.

3.На підставі аналізу поняття та складових елементів правового статусу державних службовців, зроблено висновок щодо виділення таких основних елементів правового статусу: обов’язки, права, відповідальність. Важливим елементом виступають також і соціально-правові гарантії, які створює держава для належної реалізації повноважень державними службовцями. У зв’язку з особливим змістом державно-службових відносин система соціально-правових гарантій для посадових осіб, які займають державні посади є більш значною.

4.Здійснення аналізу правового статусу державного службовця допомогло краще зрозуміти його місце в системі правовідносин, а також природу взаємозв’язків, в які він вступає з іншими суб’єктами виконавчого провадження. Правовий статус державного службовця як учасника трудових правовідносин розглядається як комплекс його прав та обов`язків, встановлених законодавством, колективним та трудовим договорами, актами державних органів та установ, які визначають його становище в суспільній організації праці. Характерними компонентами його правового положення є також обумовлені трудовою правосуб’єктністю підвищений рівень привілеїв та гарантій, а також посилена відповідальність, які ґрунтуються на дотриманні вимог щодо належного для певної посади професійного рівня, наділяють їх, з одного боку, більшими засобами впливу на поведінку людей, а з іншого - обмежують їх особисту свободу перевагою імперативних норм регламентації правових відносин за їх участю.

5.Правовий статус службовця органів внутрішніх справ складає зміст державно-службових відносин, який розкривається через установлені нормами права його права, обов’язки та відповідальність. Службовець органів внутрішніх справ повинен здійснювати свої повноваження не лише як службовець державного органу, а як службовець саме органу внутрішніх справ з урахуванням специфіки діяльності цього органу. Однак слід звернути увагу і на нормативні акти, які регулюють статус окремих категорій службовців різних служб, які входять до складу органів внутрішніх справ. Виникає потреба в розмежуванні службовців органів внутрішніх справ на дві категорії: службові особи та посадові особи.

6.Досліджені основні чинники та правові заходи, що призводять до оновлення та зміни рівня правового статусу державного службовця в процесі його трудової діяльності, розроблені пропозиції щодо умов забезпечення правових засад його захисту нормами трудового права в рамках загального та спеціального законодавства.

7.Внаслідок аналізу стану нормативного регулювання правового статусу державних службовців, вказано спрямованість розвитку правового статусу державних службовців в процесі реформування діючого законодавства.

-Запропоновані об`єктивні умови визначення кваліфікації державних службовців шляхом створення конкурсних, атестаційних комісій; розширення договірних засад формування персонального складу державної служби; застосування диспозиційних норм трудового права та залучення профспілок до вирішення питань, пов`язаних із забезпеченням необхідних умов праці на державній службі.

-Обгрунтована необхідність запровадження у КЗпП України нормативних положеннь щодо визнання державних службовців окремою категорією працівників, права і обов`язки яких встановлюються спеціальними нормативними актами.

-обгрунтовані шляхи підвищення престижу державної служби та статусу державного службовця на законодавчому рівні

-запропоновано першочергові заходи з вдосконалення умов оплати праці та соціальної захищеності державних службов.

Тільки після впровадження в життя всіх запланованих заходів щодо підвищення статусу державного службовця, соціальної та матеріальної захищеності, які будуть відповідати покладеній на нього відповідальності, державна служба стане престижною для висококваліфікованих спеціалістів, займе належне місце на ринку праці та буде користуватися повагою в громадян.

Висновки і пропозиції дослідження можуть бути використані для удосконалення законодавчої бази з питань проходження державної служби: при розробленні і впровадженні її загальних засад, а також спеціальних нормативних актів для окремих її видів; при застосуванні нормативних положень на практиці.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?