Дипломна робота «Грузинські етнічні конфлікти», 2009 рік

З предмету Політика, політологія · додано 18.12.2009 15:25 · від Гусечко Анна · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Етнічні конфлікти Грузії 6 1.1. Визначення етнічного конфлікту 6 1.2. Грузино-абхазький конфлікт 9 1.2.1. Фази конфлікту 11 1.2.2. Хронологія подій 12 1.2.3. Витоки грузино-абхазького конфлікту 13 1.2.4. Розгортання конфлікту 20 1.2.5. Військові дії 22 1.2.6. Заморожений конфлікт 26 1.2.7. Глобальні наслідки конфлікту 27 1.3. Грузино-осетинський конфлікт 31 1.3.1. Хронологія подій 35 1.3.2. Наслідки конфлікту 37 1.3.3. Геополітика. Прожектор світової перебудови 40 1.3.4. Грузино-осетино-російський конфлікт "з нуля" 42 1.3.5. Уроки грузинсько-осетинського конфлікту для Росії 47 Розділ 3. Політичний розвиток Грузії за останній період 53 3.1. Відношення Грузії до процесів врегулювання конфліктів 63 3.2. Ефективність інструментів врегулювання та учасники процесу 66 Висновок 72 Список використаної літератури 75

Висновок

Сам факт ініціації Грузією військового способу вирішення конфлікту з проросійською Південною Осетією, незалежно від подальшого ходу подій, - це вже історична фотографія слабкої Росії. Російська імперія так сильно зміцнилася, що навіть Грузія, утрируючи, «оголосила їй війну».

Незрозуміло, на чому ґрунтується західна думка про великі зовнішньополітичні досягнення Росії, якщо:

- Вона перестала бути покровителем для країн, що розвиваються; у цій ніші все активніше зміцнюється Китай.

- Втратила функцію модератора на Близькому Сході, поступившись нею США і Європейському Союзу, у меншій мірі - Ірану і Йорданії.

- Втратила роль регіонального лідера на пострадянському просторі. Жодна з країн СНД офіційно не підтримала Росію у визнанні незалежності Абхазії і Південної Осетії. Навіть Білорусія. Лукашенко явно дає зрозуміти, що не поспішає ставити своє політичне майбутнє в залежність від зовнішньополітичних успіхів чи поразок Росії. І навіть навпаки – вважав за краще піти на деяке зближення із Заходом (мається на увазі звільнення лідерів опозиції) напередодні парламентських виборів 28 вересня, щоб не ставити під сумнів їх легітимність в очах Заходу.

Не хочуть ускладнювати свої відносини із Заходом через Росію й інші союзники РФ. Саміт ШОС, який відбувся 28 серпня, всупереч російським очікуванням, обмежився підтримкою Росії на словах – у підсумковій декларації учасники висловилися за принцип територіальної цілісності країн.

Дотримуючись подібної логіки, вчинили і країни-члени ОДКБ. У підсумковій декларації на саміті, що завершився 5 вересня, є засудження дій Грузії, перспектив розширення НАТО і американської ПРО, заклик до міжнародної громадськості слідувати плану Медведєва-Саркозі, проте визнавати/не визнавати Абхазію і Південну Осетію як незалежні республіки - це справа кожної з країн окремо.

Тому, хоч у воєнному сенсі Росія в грузинсько-осетинському конфлікті і перемогла, а також вибрала для себе єдиний прийнятний варіант – визнання незалежності Південної Осетії і Абхазії - сам конфлікт показав провал зовнішньої політики останніх років і необхідність перегляду формально перезатвердженої президентом Медведєвим у липні зовнішньополітичної концепції.

Враховуючи проблеми на Кавказі, процес «китаїзації» російських територій, погіршення відносин із Заходом, а головне – форсування диверсифікації енергопостачань з РФ, Росія буде просто вимушена відійти від сировинної економіки і зовнішньої політики, всі досягнення якої – це піар-імперія.

Роль Росії у врегулюванні конфліктів в Грузії, як і раніше, важко переоцінити. Навряд чи варто дивуватися тому, що особливо в останній час негативний вплив на те, що відбувається надає триваюче погіршення двосторонніх відносин з Тбілісі. Москва більш ніж коли-небудь, наполягає на збереженні статус-кво і не поступається вимогам як-то змінити формати врегулювання або механізми переговорів. Подібний недолік гнучкості робить РФ причетного до відповідальності за стагнацію мирного процесу. Неоднозначно сприймається і двоїсте роль Росії в обох конфліктах. Вона одночасно виступає як посередник, що надає миротворчі сили, і як зацікавлена сторона, з рук якої, за деякими оцінками, отримали громадянство 90% населення абхазькій і югоосетінского регіонів, які прагнуть до відокремлення від Грузії. Не випадково критики говорять про «повзучий анексії».

Жорсткіша зовнішня політика стане не питанням завоювання нових територій, а питанням утримання Росії в нинішніх межах.

Фактично, якщо зробити висновки щодо сучасного стану конфліктів на території Грузії, то досить очевидним стає той факт, що саме Росія та її вплив на південноосетинську та абхазьку владу гальмує мирний процес у Грузії. Щоб Росія не проголошувала, але вона все рівно не зможе бути нейтральним посередником у врегулюванні цих конфліктів. Без її підтримки та прямого втручання у внутрішні справи цих двох регіонів, амбіції їх керівництва мають шанси зійти нанівець, адже вони не мають фінансового, економічного, ресурсного потенціалу незалежного існування без постійного вливання зі сторони Росії. Варіант створення федеральної держави із широкими повноваженнями регіонів є одним із найбільш сприйнятливих.

Що стосується Сполучених Штатів, то вони не є альтернативою Росії у врегулюванні цих конфліктів. Як і Росія, США сприймаються не як незалежні посередники, а як ті, що підтримують лише одну сторону. Тому, розумним було б активізувати роль ООН у врегулюванні цього конфлікту та замінити російських миротворців на багатонаціональний контингент. Логічним у цьому разі, було б залучення і українських миротворців, які позитивно сприймаються обома сторонами. Варто розглянути можливість розробки мирного плану, на подобі українського плану для Придністров’я 2005 року, однак ця ініціатива може викликати набагато більший спротив Російської Федерації ніж ситуація у Молдові, де Росія останнього часу і так фактично втратила свій вплив.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?