Дипломна робота «Розвиток державної інвестиційної політики та механізмів її реалізації в Україні», 2009 рік

З предмету Фінансовий менеджмент · додано 01.12.2009 13:24 · від s9date · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 4 Розділ 1. Теоретико-методологічні засади державної інвестиційної політики 8 1.1. Методологічні основи державного управління інвестиційним розвитком 8 1.2. Світовий досвід впливу державної політики на інвестиційний процес 20 Висновки до розділу 1 26 Розділ 2. Аналіз державної інвестиційної політики в україні 29 2.1. Стан державної інвестиційної політики та її вплив на процес відтворення 29 2.2. Аналіз системи державного управління інвестиційними ресурсами України 40 2.3. Аналіз стану інвестиційної діяльності в Севастопольському регіоні 53 Висновки до розділу 2 60 Розділ 3. Удосконалення державної інвестиційної політики в трансформаційних умовах економіки 62 3.1. Формування механізму превентивного державного управління інвестиційним процесом 62 3.2. Особливості інноваційних підходів у формуванні інвестиційної політики в Севастопольському регіоні 74 Висновки до розділу 3 79 Висновки 81 Список використаних джерел 87 Додатки 90

Висновок

1) Методологічними засадами державного управління інвестиційним розвитком є такі:

Державна інвестиційна політика - це політика на створення умов, у яких всі суб’єкти інвестиційної діяльності (державні та приватні) мають забезпечувати діяльність підприємств, організацій, структур, де виробляється продукція, створюється нова продукція та послуги, а в макроекономічному результаті створюється додана вартість.

Основними цілями державної інвестиційної політики повинні бути такі:

- структурна перебудова промислового комплексу;

- сприяння досягненню сучасного технічного рівня розвитку на основі нових технологій;

- розвиток ресурсозберігаючих, наукомістких та екологічно чистих технологій;

- збільшення обсягів експортного потенціалу України;

- подолання залежності економіки країни від імпорту;

- створення виробництв з використанням місцевих природних ресурсів;

сприяння розвитку приватного сектору.

Держава у процесі реалізації інвестиційної політики, з одного боку, формує умови інвестиційної діяльності, з другого, виступає як суб’єкт інвестування. Державне управління інвестиційною діяльністю виявляється у формах прямого та опосередкованого управління. Пряме управління здійснюється через розробку і реалізацію інвестиційних програм та управління державними інвестиціями. Опосередковане державне управління здійснюється через:

• податкову політику;

• грошово-кредитну політику;

• регулювання фондового ринку;

• законодавчого забезпечення прав інвесторів та їх захист;

• амортизаційну політику;

• регулювання умов для іноземних інвестицій та інвестування за межами країни;

• приватизацію об’єктів державної власності і розміщення цінних паперів на фондовому ринку;

• контроль за дотриманням норм і стандартів.

Державна стратегія залучення іноземних інвестицій має спиратися на :

- галузі, розвиток яких забезпечується централізованими державними капіталовкладеннями;

- виробничі об'єкти переважно приватного капіталу;

- галузі (виробництва), які на певному етапі потребують кредитних субсидій;

- пріоритетні галузі для залучення та використання іноземних інвестицій;

- виробництва, участь іноземних інвесторів у фінансуванні яких має певні обмеження;

- галузі (виробництва), які є закритими для іноземного інвестування, що пов'язано з національною безпекою, збереженням національного багатства.

Якісний прорив у формуванні нового способу виробництва може бути здійснений тільки тоді, коли буде введено інноваційну функцію державного управління. Держава має бути не тільки споживачем фінансових ресурсів, але й суб’єктом, який у період побудови нового способу виробництва за рахунок інновацій має формувати надійні джерела їх утворення.

Глобалізаційні процеси спричинили в Україні трансформацію господарської системи наздогоняючого типу, що не дає підстав сподіватися на досягнення рівня розвитку споживання у високорозвинутих країнах. Це зумовлює об’єктивну необхідність випереджального розвитку. Глобалізаційний вплив на національну економіку зумовлює потребу у піднятті на новий рівень механізму державного управління процесом вкладення капіталу у розширене відтворення.

2) Світовий досвід залучення іноземних інвестицій дозволяє врахувати деякі методи залучення іноземних інвестицій виходячи з досвіду розвинутих держав:

- скасувати обмеження на розмір експорту-імпорту;

- ввести нову податково-амортизаційну політику;

- відкрити доступ до результатів науково-дослідних розробок, що здійснюються місцевими університетами (надавати інформацію про наявність і обсяги сировини, енергетичних і водних ресурсів, стан транспортних сполучень тощо);

- скасувати податки на капіталовкладення в обладнання, а також їх зниження на інвестиції в будівництво споруд;

- надавати субсидії за "списком інноваційної допомоги", суть якої полягає в дотуванні під час створення нових видів продукції та розробки технології виробництва у високотехнологічних галузях;

місцеві органи влади можуть надавати на сприятливих умовах кредити, які покривають частку вартості будівництва, а також знижку на вартість земельних ділянок.

3) Аналіз стану державної інвестиційної політики свідчить, що безсистемність інвестиційних рішень на макроекономічному рівні створила високий негативний опір інвестиційного середовища, інвестиційна інфраструктура не забезпечує потреби виробництва, у результаті чого інвестиційний процес як цілісне явище в Україні відсутній. Формування нової системи державного управління насправді звелося до розробки законодавства, що регулює інвестиційну діяльність, а не побудову інвестиційного процесу з урахуванням особливостей трансформаційного періоду. На сьогодні діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюється майже 100 законодавчими та нормативними актами. Становлення нового механізму управління здійснювався за пасивної участі держави на ринкових засадах шляхом спроб і помилок.

За власними розрахунками, на сьогодні потреби держави в інвестиціях виходячи з загальної вартості засобів виробництва та їх рівня зносу складають 676 млрд. грн.. Враховуючи, що загальний обсяг інвестицій в основний капітал у 2006 році склав 125,254 млрд. грн., що майже у чотири рази менше ніж необхідно для повного оновлення засобів виробництва, тобто в економіці України не відбувається процес простого відтворення. Аналіз структури та динаміки основних фондів теж свідчить, що пасивність інвестиційної політики держави негативно впливає на процеси відтворення, які здійснюються стихійно. Слід приділяти особливу увагу саме залученню іноземних інвестицій, так як частка державних коштів в процесі інвестування із року в рік зменшується, і станом на 01.01.2007 р. складала менше 5,5% від загального обсягу інвестицій в засоби виробництва, а частка іноземних інвесторів навпаки збільшується. Але, аналіз структури прямих іноземних інвестицій виявляє, що переважну їхню частину спрямовують не на розбудову нових підприємств, а на купівлю вже наявного бізнесу. Частка інвестицій, спрямованих на створення бізнесу та впровадження нових технологій, залишається невисокою - 90% інвестицій спрямовується в третій та четвертий технологічні уклади.

Отже, кількісне і якісне нагромадження інвестицій в основному капіталі не забезпечує включення економіки України в глобальний інвестиційний процес на рівноправних засадах, тому слід шукати якісно нові методи врегулювання глибокої та тривалої інвестиційної кризи. В Україні стихійно формується система державного управління інвестиційним процесом наздоганяючого типу. Специфіка трансформаційного етапу економіки України в умовах агресивної глобалізації економіки зумовлює необхідність розробки власної моделі державного управління інвестиційною діяльністю превентивного типу з урахуванням духовно-моральних надбань вітчизняної історичної спадщини.

4) Аналіз системи державного управління інвестиційними ресурсами держави наочно показує, що інвестиційні ресурси держави набагато вищі за потенціал. Про це свідчить більшість макроекономічних показників, які зараз у стадії «піднесення»:

Найбільш вагомими об'єктивними причинами, що перешкоджають різкому інвестиційному «стрибку» в державному масштабі можна назвати:

- невизначеність в питаннях власності, особливо на природні і природно-рекреаційні ресурси;

- нестабільність і невизначеність законодавчих актів (особливо підзаконних і регламентуючих нормативних документів), різкі і непередбачливі зміни в податковій політиці;

- відсутність чіткого механізму державної підтримки наукової і інноваційної діяльності;

- слабку методико-нормативну базу оцінки доцільності інвестиційних проектів, недостатню обґрунтованість маркетингових досліджень і експертизи ринкових умов.

5) Концепцією розвитку міста Севастополя передбачається перетворення мілітаризованого сектору економіки в туристсько-рекреаційний центр. Стійкий розвиток економіки, відродження конкурентоздатних виробництв, повноцінне використання потенціалу регіону неможливий без залучення іноземного капіталу. Політика щодо залучення іноземних інвестицій в Севастопольському регіоні здійснюється у вигляді:

- проведення і щорічне поновлення рейтингової оцінки кредитного потенціалу міста;

- розробка інвестиційних проектів в пріоритетних для міста галузях економіки, а також проектів, націлених на відновлення і поліпшення діяльності найбільших підприємств;

- інформаційне - рекламна діяльність з просування інвестиційного іміджу Севастополя;

- формування паспорта інвестиційних проектів міста;

- формування на регіональному рівні інфраструктури, сприяючої залученню і здійсненню діяльності інвесторів в регіоні,

- формування системи венчурного кредитування суб'єктів малого підприємництва за участю місцевих банківських і інших фінансових організацій.

Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку міста Севастополя на 01.01.2007 р. склав 628,1 млн.грн., але іноземні капіталовкладення за 2006 рік (32,92 млн.грн.) не перевищує 0,8% від потрібного обсягу інвестицій для забезпечення простого відтворення. Якісне нагромадження інвестицій в основному капіталі не забезпечує якісних перетворень регіональної економіки - 74% іноземних капіталовкладень здійснюється у четвертий технологічний уклад.

6) Альтернативою наздоганяючому методу є превентивне державне управління на базі тотального усунення невизначеностей на всіх стадіях управлінського та інвестиційного циклів, розробки механізмів запобігання проблем.

До проблем, які можливо розв’язати сьогодні, можна віднести:

• відсутність наукової методології державного управління інвестиційним процесом;

• неконкретизованість ролі держави у формуванні нового способу господарювання, який народжується стихійно;

• відсутність механізму формування інвестиційної інфраструктури, яка утворюється стихійно і не забезпечує виробництво достатніми умовами ефективного вкладання капіталу;

• наявність прострочених неплатежів, які заважають руху капіталу в економіці, перетворення його із однієї форми на іншу як необхідної умови його зростання;

• недосконалість законодавства, яке регулює інвестиційну діяльність, у результаті чого постійно змінюється правове поле, що негативно впливає на інвестиційний клімат;

• масове зубожіння населення України та ін.

До проблем, які можна розв’язати в прогнозованому майбутньому, належать такі:

• формування ефективного власника всіх форм власності;

• безвідповідальності (соціальної, економічної, екологічної) вітчизняних бізнесменів та урядовців;

• існування тіньової економіки, що експлуатує засоби виробництва і робочу силу офіційної;

• дефіцит фінансових інвестиційних ресурсів для забезпечення простого і розширеного відтворення;

• повної ліквідації зубожіння населення України;

• ліквідації великих матеріальних витрат на виробництво одиниці ВВП;

• високого рівня зношеності засобів виробництва;

• використання наявних ресурсів високих технологій та ін.

Проблеми, які не можна вирішити у найближчому майбутньому, пов’язані з неможливістю:

• розвитку економіки України без інтеграції в глобальну систему виробництва;

• забезпечення повної екологічної чистоти інвестиційних проектів;

• заміни ринкових механізмів виробництва та розподілу доданої вартості на інші, неринкові;

• заміни прибутку як однієї з основних рушійних сил сучасності, який хоч і трансформується, але продовжує відігравати провідну роль у цивілізаційному розвитку, а також обмеженістю природних ресурсів, які неможливо відтворити у майбутньому, та ін.

7) Пропонується впровадження "Концепції створення універсального механізму інвестиційного регіонального розвитку на базі пілотного проекту у Севастопольській бухті міста Севастополя". Концепція передбачає інноваційний підхід, механізм реалізації якого можливий тільки за умовами державно-приватного партнерства. Обсяг іноземних інвестицій, залучений завдяки впровадження цієї Концепції, є достатнім для забезпечення як простого, так і розширеного відтворення, тобто дозволить економіці Севастополя перейти до якісних зрушень. Успішний досвід реалізації цього пілотного проекту дозволить впроваджувати такий інноваційний підхід в усіх регіонах, що забезпечить їх інтенсивний розвиток за рахунок внутрішніх та зовнішніх інвестицій.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення