Курсова робота «Загальна методика аудиту фінансової звітності.», 2009 рік

З предмету Контроль, аудит, ревізія · додано 26.11.2009 13:23 · від АЛЕСЯ · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні аспекти перевірки фінансової звітності в ході аудиту 1.1. Аналіз основних понять і наукових напрямів з перевірки фінансової звітності 5 1.2. Фінансова звітність як об’єкт аудиторської перевірки 13 1.3. Завдання та джерела інформації перевірки фінансової звітності 18 Розділ 2. Організація аудиторської перевірки фінансової звітності 2.1. Послідовність досягнення домовленості між клієнтом і аудиторською фірмою 22 2.2. Порядок формування плану та програми аудиту фінансової звітності 27 2.3. Робочі документи аудитора щодо перевірки фінансової звітності: напрями розробки, порядок використання 32 Розділ 3. Методика перевірки фінансової звітності в ході аудиту 3.1. Порядок використання методичних прийомів та способів контролю фінансової звітності 38 3.2. Типові порушення при формування показників фінансової звітності, виявлені аудитором 42 3.3. Особливості формування підсумкової документації за результатами аудиту фінансової звітності 46 Висновки і пропозиції 50 Список використаних джерел 53 Додатки 56

Висновок

Найбільша кількість науковців вважає, що фінансова звітність це система узагальнених взаємопов’язаних показників діяльності підприємства за певний період. Але однозначного і чіткого визначення, яке б всебічно характеризувало фінансову звітність в дослідженій літературі не виявлено.

Таким чином, в ході проведеного дослідження, приведемо власне: «Фінансова звітність – це сукупність узагальнених взаємопов’язаних показників, які являють собою результат діяльності підприємства за певний період (місяць, рік, квартал) та наводяться в законодавчо установлених формах: ф. № 1 «Баланс», ф. № 2 «Звіт про фінансові результати», Ф. № 3 «Звіт про рух грошових коштів», ф. № 4 «Звіт про рух капіталу» та ф. № 5 «Примітки».

Також в дослідженій науковій навчальній та періодичній літературі з аудиту відсутня єдність підходів до перевірки фінансової звітності підприємства. Розмаїття думок вітчизняних та зарубіжних аудиторів щодо спрямованості перевірки та оцінки фінансової звітності можна згрупувати за: критеріями, завданнями, напрямами, вимогами, передумовами і напрямами.

У міжнародних нормативах з аудиту та в зарубіжній спеціальній літературі викладено специфічні методи і прийоми аудиту, які широко застосовуються у світовій практиці, але маловідомі у нас або мають інше тлумачення і особливості застосування в аудиті. Це такі методи, як опитування, інспекція, запит, аналітичний огляд, та прийоми — вибіркова перевірка, анкетування, тестування тощо.

Основною метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок подання фінансової звітності користувачам визначено чинним законодавством.

Мета аудиту фінансової звітності — підготовка висновку про відповідність фінансової звітності чинному законодавству, що регламентує порядок підготовки та подання фінансових звітів.

На сучасному розвитку економіки в Україні основним завданням аудиту фінансової звітності є збирання достовірної вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан. Виконання основного завдання направлене на задоволення потреб всіх користувачів звітності. Але аудит, паралельно з основним завданням, виконує функціональні завдання: коригування, оперативного контролю і стратегічні завдання.

Джерела перевірки фінансової звітності: Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результати (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3), Звіт про власний капітал (форма № 4), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5), Головна книга, Оборотно-сальдові відомості, журнали.

Після попередньої усної узгодженості між клієнтом і аудиторською фірмою, клієнт надсилає на її адресу листа з проханням про проведення аудиту, в якому зазначає мету проведення аудиту та завдання, які необхідно вирішити в процесі аудиту, бажаний масштаб аудиторської перевірки. Розглянувши пропозиції щодо проведення аудиту, аудиторська фірма надсилає лист-відповідь, в якому дає згоду на проведення аудиту або відмовляється від запропонованої роботи. Після обміну листами між аудитором та його клієнтом укладається договір на проведення аудиту. При цьому, листи можуть бути додатком до договору, якщо це обумовлено умовами договору.

Планування аудиту це досить складний процес, який допомагає аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших напрямках перевірки, найкращим чином організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконання аудиторських процедур в період перевірки з метою вчасного коригування планових завдань. Для цього аудитором складається план та програма аудиторської перевірки.

Аудитор зобов'язаний вести документацію зі справ, які стосуються прийнятих рішень по результатах проведеної аудиторської перевірки, і, які в свою чергу будуть покладені в основу аудиторського висновку. Робоча документація – це записи, за допомогою яких аудитор фіксує проведені процедури перевірки, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, які здійснюються під час проведення аудиторської перевірки. Зміст робочої документації значною мірою є питанням професійного судження аудитора, оскільки немає ні можливості, ні необхідності документувати кожне спостереження або обстеження. Після завершення аудиту робочі документи залишаються в аудитора, вони є його власністю.

Перевіряючи фінансову звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв’язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та статистичної звітності. Одночасно з’ясовує, як на підприємстві здійснюється аналіз і затвердження фінансової звітності структурних підрозділів. Для впевненості у правильності складання форм фінансової звітності аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників.

Значна увага приділяється перевірці систем та інформації на виході, зокрема аудитор має впевнитись у функціонуванні системи реєстрації та оброблення інформації та оцінити її адекватність як основи для складання фінансової звітності.

Аудитор повинен також виконати аналіз фінансової звітності, який був би достатнім для формування думки про неї.

Всі порушення, які можуть бути виявлені в облікових записах, можна поділити на дві групи: помилки та шахрайство. Встановивши помилки та факти обману (шахрайство) аудитор робить висновок щодо їх суттєвості.

На досліджуваному підприємстві ТОВ «Новатор», в ході аудиту фінансової звітності за 2008 рік, аудиторською фірмою «Аудит-Консалт» суттєвих порушень не виявлено. Виявлено лише один негативний момент – це відсутність аудитора при проведенні інвентаризації, але ці обмеження мають незначний вплив на фінансову звітність та на стан справ в цілому.

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок. За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України.

В ході аудиту фінансової звітності, який проводився в нашій роботі аудиторською фірмою «Аудит-Консалт» за матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор», яке займається розробкою, впровадженням та обслуговуванням комп’ютерних програм, а також торгівлею запчастинами до комп’ютерів та їх ремонтом, аудитором Ключником Є.В. даному підприємству було надано позитивний аудиторський висновок але з нефундаментальною невпевненістю.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?