Курсова робота «Правове регулювання міжнародних перевезень», 2009 рік

З предмету Право · додано 13.11.2009 20:26 · від marina · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ і. Поняття та види міжнародного перевезення 1.1. Підходи до визначення поняття «міжнародне перевезення 1.2. Види міжнародного перевезення Розділ іі. Правова регламентація міжнародних перевезень 2.1. Загально-правова регламентація міжнародних перевезень 2.2. Правове регулювання міжнародних перевезень за видам транспорту 2.3. Колізійні норми в галузі міжнародних перевезень та застосування внутрішнього права для їх врегулювання. 2.4. Договір перевезення пасажирів, багажу та вантажів за міжнародним та національним законодавством України Висновки Список використаних джерел

Висновок

Міжнародне перевезення – це господарська діяльність перевізника, яка регламентує міжнародними транспортними конвенціями або нормами національного законодавства, з доставками матеріальних цінностей із пункту відправлення у пункт призначення, які розташовані на території двох різних країн, що тягне за собою перетинання щонайменше одного кордону, передбачає вільний обіг вантажу у країні призначення та закріплюється відповідним договором і комплектом перевізних документів.

У практиці існує багато різних видів міжнародних перевезень, кожен з яких має свої особливості, а тому потребує належного правового регулювання.

Як відомо економічні відносини між державами та їх юридичними і фізичними особами без застосування транспорту неможливі. Конвенції та інші міжнародно-правові акти у сфері транспорту створюють уніфіковане право і зменшують застосування до перевезення колізійних норм. В деяких правових системах колізійне право вважається значною частиною міжнародного приватного права чи повністю ототожнюється з ним. Але для ефективного регулювання міжнародних перевезень кращим є застосування безпосереднього джерела правових норм (конвенцій, угод, правил тощо), ніж застосування уніфікованого правила, яке може не повістю розтлумачувати певний юридичний факт.

Питання міжнародних перевезень найскладніші у міжнародному торговельному праві, тому що вони пов’язані із ризиком і кожна із сторін експортер, імпортер і перевізник стараються обмежити відповідальність за ризики та втрати. Крім того, при розгляді спірних питань необхідно враховувати особливості законодавства різних країн. Тому загальна тенденція правового регулювання міжнародних перевезень – уніфікація правил-учасниць.

Проаналізував в своїй роботі норми міжнародного та національного законодавства можна говорити про те, що правове регулювання міжнародних транспортних перевезень відбувається на різних рівнях. Кожний з міжнародного виду транспортів дотримується тих чи інших міжнародних договорів та конвенцій, які регулюють в тій чи іншій мірі міжнародні транспортні перевезення, також існують міжнародні організації, які розробляють політику регулювання міжнародних транспортних відносин. Але для більш ефективного, безпечного та постійного використання транспорту необхідним є ще вужче й чітке нормативне закріплення міжнародних перевезень.

Сучасний етап розвитку економіки України пов'язаний з переходом до ринкових відносин, характеризується підвищенням соціальних, організаційних, екологічних та технологічних вимог щодо функціонування і розвитку транспортного комплексу. Схильність до співробітництва в різних галузях суспільного виробництва і соціальній сфері викликає необхідність удосконалення міжнародних перевезень та зміцнення позицій вітчизняного перевізника на транспортних ринках. Економічна криза на транспорті, як і в інших галузях, у значній мірі є наслідком намагання створити у стислі терміни самостійну національну маршрутну систему, на теренах якої значна кількість транспортних підприємств і перевізників сьогодні не в змозі ефективно функціонувати, що перешкоджає формуванню спільного ринкового простору.

У сучасному світовому поділі виробництва відсутні приклади навіть серед розвинених держав, щоб транспортні системи були відокремлені і не базувались на інтеграційних принципах. Ігнорування цього факту, недостатність законодавчої, нормативно-правової, технологічної та інформаційної бази міжнародних перевезень призводить до того, що Україна, яка знаходиться на перехресті головних транспортних напрямків Євроазійського континенту, що мають тисячолітню історію, не повністю реалізує ці переваги в розвитку національної транспортної системи на мережі міжнародних транспортних коридорів.

Проблемним залишається нормативне врегулювання питання договору перевезень, оскільки хоч українське законодавство закріплює основні його положення та уточнює у спеціальних законах, але договори міжнародних сполучень не є «ідеальними» й такими, що відповідають нормам міжнародного права, у зв’язку з чим певні країни ігнорують співробітництво з Україною або обмежують його із-за відсутнього або неналежного правового регулювання даного питання.

Таким чином, удосконалення правового врегулювання міжнародних перевезень є актуальним і потребує наукових методів вирішення.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?