Дипломна робота «Особливості фінансово-господарської діяльності кредитних спілок», 2006 рік

З предмету Фінанси · додано 12.11.2009 20:27 · від Nati · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ теоретичні основи створення та функціонування кредитних спілок 5 1.1. Історія розвитку кредитних спілок та їх місце на кредитному ринку України 5 1.2. Суть, призначення та необхідність кредитних спілок 7 1.3. Проблемні аспекти розвитку кооперативного кредитування 21 1.4. Нормативно-правове регулювання діяльності кредитних спілок в Україні 27 Розділ 2. Аналіз діяльності кредитних спілок в україні 34 2.1. Аналіз фінансово-господарської діяльності КС „Добробут” 34 2.2. Аналіз джерел фінансових ресурсів і напрямів їх використання в кредитній спілці 41 2.3. Організація процесу кредитування в кредитній спілці 46 Розділ 3. Перспективи вдосконалення діяльності кредитних спілок в україні 53 3.1. Проблемні питання функціонування кредитних спілок 53 3.2. Напрями вдосконалення діяльності КС „Добробут” 56 РОЗДІЛ 4. Охорона праці у кредитній спілці „Добробут” 67 Висновки та пропозиції 74 Список використаних джерел 79 Додатки

Висновок

Всебічне вивчення літературних джерел, нормативних документів та аналіз фактичного стану фінансово-господарської діяльності кредитних спілок в Україні дозволяє зробити ряд висновків.

Кредитна спілка має багато специфічних рис:

кредитні спілки є громадськими організаціями, які діють в сфері надання фінансових послуг.

кредитна спілка є юридичною особою, утвореною як об’єднання громадян на основі територіальної, професійної чи іншої ознаки.

членами спілки можуть бути лише фізичні особи.

управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах (один учасник — один голос).

кредитна спілка надає мікрокредити лише своїм членам.

кредитна спілка може самостійно встановлювати види кредитів, умови надання та строки повернення кредитів; способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів. Завдяки чому вона має змогу мінімізувати свої фінансові ризики.

Сектор небанкiвських фiнансових послуг в Украiнi ще недостатньо розвинений, хоча має величезний потенцiал, який можна реалiзовувати. З макроекономiчноi точки зору необхiднiсть його розвитку зумовлена здатнiстю пiдвищити стiйкiсть фiнансовоi системи краiни шляхом залучення в обiг великоi грошовоi маси, зокрема, заощаджень населення. Малі й тим більше мікропідприємства не мають можливості використовувати традиційну схему банківського кредитування через типові проблеми з відсутністю майнової застави, або занадто малі, щоб їх було вигідно кредитувати або тільки-но виникли і ще не мають кредитної історії.

Кредитна спілка – непогана альтернатива банкові для тих підприємців, які прагнуть оперативно отримати позичку на короткий термін (на кілька місяців чи на рік). У такого виду кредитування після набрання чинності Закону «Про кредитні спілки» – є низка переваг. По-перше, кредитна спілка на відміну від банку є структурою досить відкритою, й працює на громадських засадах. Кожен з членів спілки має цілком законні підстави контролювати діяльність об’єднання. По-друге, є нагода напрацювати позитивну кредитну історію поза банком. По-третє, якщо статут КС ліберальний, позичку можна отримати навіть без застави.

Основна різниця між банками і КС в тому, що банки мають клієнтів і акціонерів, а клієнти КС є одночасно і клієнтами, і акціонерами. Кредитні спілки вийшли на фінринок пізніше і з значно меншими обсягами. Не треба забувати, що крім залучення грошей КС виконують ще й соціальну функцію. Якщо оцінювати пасиви, то зрозуміло, що об’єктивно умови також не рівні. Але існує тенденція до зростання активів і членства кредитних спілок.

З приводу конкуренції між банками та кредитними спілками, можна сказати, що вона існує в сфері залучення заощаджених коштів фізичних осіб та на ринку споживчого кредитування. У сфері бізнесового мікрокредитування, особливо в селах, кредитні спілки є чи не єдиним джерелом фінансування малих та середніх підприємств. Відповідно до переваг кредитних спілок можна віднести максимальну наближеність їх до безпосередніх отримувачів послуг, а також можливість позичальника за спрощеною схемою отримати кредит навіть у незначних розмірах. Кредитні спілки також мають можливість зваженіше підходити до відбору членів, а отже, і до своїх клієнтів, тому при видачі кредиту можна не так ретельно перевіряти кредитоспроможність позичальника. А банкам не завжди вигідно мати справу з дрібними позичальниками через значні адміністративні затрати. Вони більш зацікавлені у крупних клієнтах. Крім того, кредитні спілки надають своїм членам ще цілу низку інших послуг.

Питання позики й кредитування на законодавчому рівні регулюється Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про Національний банк України», Закон України «Про кредитні спілки».

Зміни в законодавстві призвели до виникнення як загальних проблем для вітчизняного фінансового ринку, так і специфічних нюансів для сегменту кредитних спілок. Зокрема, кредитні спілки, на думку ряду фахівців, несуть відповідальність за стягування індивідуального податку. Представники ж більшості з КС відстоюють позицію про те, що кредитні спілки повинні нести відповідальність лише за утримання індивідуальних податків у частині доходів трудового характеру, які виплачені за договорами найму, за трудовими контрактами. Розповсюдження ж цієї норми на всі доходи по депозитах, пайових внесках, є невиправданим з цілого ряду причин, і в першу чергу – це заощадження, які вже були оподатковані. Тут держава повинна знайти якусь золоту середину. Всі заощадження і в кредитних спілках і в банках – це легалізовані гроші, що працюють на легальну економіку. І держава повинна визначити, що їй вигідніше – оподаткувати і відлякати якусь частину вкладників, повернувши гроші в тіньову економіку, або залишивши під подушкою, що також не спрацює їй на користь. Держава повинна сприяти здоровій конкуренції й установлювати правила гри, що будуть її підтримувати

За новими вимогами, кредитні спілки повинні звітувати перед податковою інспекцією і знімати відсоток з накопиченого, що досить дорого з погляду адмістрування. Кредитна спілка не має права оподатковувати своїх членів, таким правом наділена лише держава. На жаль, Закон про оподаткування доходів фізичних осіб містить в собі цю неоднозначність.

Проаналізувавши фінансові показники КС "Добробут" прийдемо до наступних висновків:

- активи кредитної спілки неухильно зростають, здебільшого за рахунок залучення нових членів (збільшення загальної суми членських внесків);

- кредитна спілка "Добробут" майже вичерпала можливості свого росту через залучення нових членів-місцевих жителів, а отже, має шукати нові шляхи збільшення своїх членів;

- останнім часом прослідковується тенденція до нестачі позичкових коштів - проблема, яка потребує негайного вирішення, адже вона унеможливлює подальший розвиток кредитної спілки;

- зростає довіра до КС з боку її членів, про що свідчить збільшення загальної суми надходжень на особисті рахунки

- позичкова активність кредитної спілки зростає як кількісно (415 позичок у 2005 р. проти 229 позичок у 2003 році), так і якісно (зростає потреба у отриманні в кредит великих сум грошей), що вказує на успішну роботу кредитної спілки.

Отже, можна з впевненістю сказати, що спілка працює ефективно, хоча і має ряд проблем, які потребують вирішення. В першу чергу, це проблема збільшення позичкового капіталу. Доцільно було б почати практику залучення депозитів, адже це дозволить як безболісно для існуючих членів (на відміну від збільшення членського внеску) збільшити активи кредитної спілки, так і залучити нових членів, які кредитів, можливо, не потребують, а, навпаки, мають вільні кошти і бажання примножити їх шляхом внесення на депозитні рахунки.

Звичайно, відсоткова ставка по депозитах має бути вищою, ніж у банках, хоча, можливо, і нижчою, ніж у окремих кредитних спілках, через поки що незначні активи КС "Добробут".

Іншою проблемою є визначення напряму подальшого зростання кількості членів кредитної спілки. Перш за все, перспектива залучення додаткових членів за рахунок місцевих жителів себе не виправдовує. Примусити усіх мешканців м.Баранівка вступити до спілки не вдасться навіть за вдалої маркетингової стратегії кредитної спілки. Отже, нових членів спілки слід шукати за межами міста. Тут можливі два варіанти: або залучення членів певних організацій (підприємств, університетів), і це гарантує спілці майже стовідсоткове повернення коштів, або запрошувати до спілки всіх охочих, але встановити чіткі норми забезпечення позик: поручительством або заставою. Перший варіант безпечніший з огляду на повернення коштів, проте другий дозволить залучити більшу кількість людей. Однак за добре організованої рекламної кампанії пріоритетним напрямом видається все ж таки залучення до спілки членів існуючих організацій, хоча така акція, звичайно, потребує неабияких витрат.

Втім, найближчим часом кредитна спілка має задовольнити потреби вже існуючих членів, тобто поступово збільшувати суму позичкових коштів за рахунок залучення депозитів.

Отже, пріоритетними напрямками розвитку КС "Добробут" є, по-перше, збільшення позичкового капіталу за рахунок введення нової послуги - відкриття депозитних рахунків і, по-друге, залучення нових членів. Ці заходи дозволять кредитній спілці не лише ефективно функціонувати сьогодні, але і створять передумови для її подальшого розвитку.

Фахівці в галузі кредитного руху зазначають, що цей сегмент ринку має достатній запас розвитку, але для цього треба вирішити комплекс взаємопов’язаних питань, які включають, зокрема:

створення сприятливого податкового середовища для некомерційних фінансових установ;

чітке визначення статусу неприбутковості на законодавчому рівні;

підтримка та розвиток супутніх видів бізнесу, що зменшують ризики кредитування;

прискорення процесу прийняття та виконання судових рішень, створення у ході судової реформи механізмів, що сприяють спрощенню цього процесу для невеликих позовних сум;

створення ліберальної та заохочувальної системи моніторингу дрібних підприємницьких структур, що сприяла б їх зростанню та оздоровленню.

Нерозвиненiсть вiтчизняного небанкiвського фiнансового сектора обумовлена вiдсутнiстю традицiй щодо користування фiнансовими послугами, а також пiдiрваною довiрою населення до фiнансових установ через знецiнення вкладiв в Ощадбанку, Укрдержстраху та довiрчих товариствах.

Можна передбачити, що розвиток ринку небанкiвських фiнансових послуг загалом і послуг КС зокрема, буде вiдбуватися одночасно iз збiльшенням грошових доходiв населення. Адже в умовах, коли заробiтна плата практично дорiвнюе прожитковому мiнiмуму, важко розраховувати на заощадження населення та iх вкладення у небанкiвськi фiнансовi установи. Залучення коштів у легітимний фінансовий оборот – виграшний пріоритет країни.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?