Курсова робота «Організація обліку молочного скотарства в П(ПО)СП «Світоч» Новоград-Волинського району.», 2009 рік

З предмету Бухгалтерський облік · додано 09.11.2009 18:11 · від Татьяна · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Теоретичні і законодавчо-нормативні положення організації обліку молочного скотарства в П(ПО)СП «Світоч» Новоград-Волинського району. 1.1. Економічний зміст поняття організації обліку молочного скотарства 6 1.2. Законодавчо-нормативні документи з обліку молочного тваринництва 10 1.3. Огляд літературних джерел 14 2. Стан і організація обліку молочного тваринництва в П(ПО)СП «Світоч» Новоград-Волинського району. Житомирської області. 2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства і його облікова політика 18 2.2. Організація обліку в діяльності підприємства 25 2.3. Інформаційне забезпечення обліково-звітного процесу з обліку молочного скотарства 26 2.4. Організація аналітичного обліку на підприємстві 28 3. Шляхи вдосконалення організації обліку молочного скотарства. 3.1. Удосконалення взаємозв’язків між елементами організації обліку на підприємстві 40 3.2. Інформаційне забезпечення ефективного управління 41 Висновок 53 Список використаної літератури 57 Додатки 59

Висновок

Таким чином, в результаті наведених в даній роботі досліджень можна зробити такі висновки. Ринок продукції скотарства Житомирської області повністю ще не сформувався і залишається недосконалим.

Протягом останніх років ціни на засоби виробництва, продукцію і послуги, які споживаються в сільському господарстві встановлювалися у вільному режимі. Таким же чином юридично встановлювалися і ціни на сільськогосподарську продукцію, але фактично вони формувалися монопольно заготівельними організаціями, як основними споживачами сільгосппродукції. Закупівельні ціни не відшкодовують виробничі витрати сільгосптоваровиробників продукції, особливо скотарської. Це і призвело до того, що з введенням вільних цін у народному господарстві України скотарська галузь стала неефективною. Почало різко зменшуватись поголів’я худоби, її продуктивність, отже і виробництво молока і яловичини. Сільгосппідприємства чим більше виробляли продукції, тим більше отримували збитків.

В дещо іншому економічному середовищі працюють господарства населення. Вони використовують лише власну ручну працю, мають широкий доступ до кормів, не сплачують податків і відрахувань. Тому їх виробництво є ефективним, особливо в приміських зонах. Різко зростає частка приватного сектора в загальному виробництві. Але товарність цих господарств залишається ще низькою, що не сприяє насиченості ринку продукцією.

Починаючи з 1999 року держава почала підтримувати галузь скотарства. Сільгосптоваровиробники почали отримувати дотації. В поточному році допомога зросла. Це значно покращило економічну ефективність галузі, особливо у сільгосппідприємств. Проте допомога залишається ще не достатньою.

В цілому у всіх категоріях господарств поголів’я худоби, її продуктивність, виробництво молока і яловичини постійно зменшуються. Виробництво продукції все більше зосереджується в господарствах населення, але вони по своїй суті не можуть бути стратегічним напрямом розвитку галузі. Значно скоротилось поголів’я м’ясної худоби в лісостепових районах. І якщо це буде так тривати і далі, то вже в наступному році в деяких з них воно може зникнути взагалі.

Найбільший вплив на розвиток скотарства має кормова база і процес годівлі тварин. Кормів в сільгосппідприємствах не вистачає, а ті що є – дуже низької якості. Раціони не збалансовані за основними поживними речовинами, внаслідок чого погіршується фізіологічний стан тварин. Це призводить до того, що продуктивність тварин знижується, а витрати кормів на одиницю продукції зростають. Господарства населення мають більш вільний доступ до кормів ( для добового випасання 1-2 тварин не потрібно великих площ ), краще їх заготовляють та згодовують. В поліських районах в зв’язку з великою кількістю природних пасовищ в раціонах переважають зелені корми та сіно, а в лісостепових – зернові та солома.

В зв’язку з незадовільним станом кормової бази на низькому рівні перебуває стан організації племінної роботи. Генетичний потенціал тварин з кожним роком знижується. В першу чергу це стосується господарств населення, де в більшості випадків парування проводиться неповноцінними бугаями. В даний час будь-які інвестиції в генетику сільгосппідприємств будуть безрезультатні.

Поки що не позбулись хаотичності процеси збуту молока і м’яса. Сільгосппідприємства через велику кредиторську заборгованість надають перевагу готівковим розрахункам нехтуючи при цьому вибором цін за каналами реалізації. Селяни, які проживають біля міст або залізниць надають перевагу міським ринкам, а які не мають цих умов – заготівельним організаціям та внутрішньому споживанню. З метою забезпечення переробних підприємств області сировиною розширюється мережа заготівельних пунктів. Але це відбувається доволі повільно.

Всі ці недоліки не могли не позначитись на економічній ефективності виробництва продукції скотарства. Диспаритет цін та нераціональні затрати на одиницю продукції призвели до того, що останні п’ять років сільгосппідприємства працюють зі збитками, хоч їх сума з кожним роком зменшується. Наслідками збитковості, в свою чергу, є зменшення виробництва продукції. Господарства населення, товарність продукції в яких становить більше 50%, отримують значні прибутки. В регіональному розрізі найвища економічна ефективність в господарствах південних районів, в яких нижча собівартість і вища реалізаційна ціна на продукцію.

Не зважаючи на такі недоліки розвиток скотарства в області має значні перспективи. В даний час велика кількість молока і яловичини поставляється на переробні підприємства інших областей. При належній економічній підтримці сільгосптоваровиробників місцевими органами влади можна значно завантажити молокозаводи та м’ясокомбінати області і здійснювати вивіз готової харчової продукції.

Враховуючи складні умови розвитку галузі в поліських районах, ціни на продукцію для цієї груби господарств повинні бути вищими ніж для товаровиробників Лісостепової зони на 20-25%, для чого на державному рівні необхідно прийняти комплексну програму “Полісся”.

Для підвищення оперативності і якості господарського обліку необхідно застосовувати сучасну електронно-обчислювальну техніку. Вимагає удосконалення структура первинних і зведених документів. Для здійснення оперативного контролю за роботою господарства необхідно започаткувати проведення калькуляції собівартості продукції на протязі всього року, шляхом підрахунку витрат по закінченні частини роботи виробничого періоду в розрізі статей.

Терміново необхідно усунути недоліки по обліку витрат, особливо головної їх складової – кормів.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?