Дипломна робота «Інвестиційна діяльність нерезидентів в умовах інтеграційних процесів: фіскальний аспект», 2009 рік

З предмету Економіка · додано 11.10.2009 13:45 · від s9date · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ Розділ 1. Економіко-правові передумови діяльності інвесторів-нерезидентів в україні 1.1. Вплив світових інтеграційних процесів на залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України 1.2. Державне регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів Висновки до розділу і Розділ 2.специфіка інвестиційної діяльності нерезидентів в україні 2.1. Економічні особливості оподаткування інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні 2.2. Інвестиційна діяльність іноземних корпорацій в Україні 2.3. Особливості функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні Висновки до розділу іі Розділ 3. Вплив фіскального регулювання на інвестиційну діяльність в україні 3.1. Удосконалення організаційно-адміністративних механізмів залучення іноземних інвестицій 3.2. Податкові важелі регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності нерезидентів Висновки до розділу ііі Висновки Список використаних джерел Додатки

Висновок

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні способів фіскального регулювання інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні в умовах інтеграційних процесів з метою залучення ПІІ та спрямування їх на економічне зростання національної економіки. Узагальнення та систематизація результатів дослідження дозволили сформулювати такі висновки:

1. Необхідність у залученні прямих іноземних інвестицій в економіку України набуває особливої актуальності в умовах відкритості економіки та участі в інтеграційних процесах.

Розкрито особливості надходження прямих іноземних інвестицій з різних інтеграційних угруповань та обґрунтовано, що інвестиційна взаємодія України з ЄС та ЄЕП (на прикладі Росії) повинна базуватися на позиціях економічного прагматизму, виходячи із національних інтересів України та має бути зосереджена в таких напрямках:

– переймати і адаптувати до своїх умов іноземні передові технології, доступ до яких відкривається завдяки лібералізації економіки і притоку іноземних інвестицій, здебільшого ТНК із країн ЄС як основних донорів ПІІ в економіку України;

– активно взаємодіяти в об’єднанні науково-технічного, фінансового і виробничого потенціалу для реалізації спільних проектів у тих галузях високих технологій, де в Україні з колишніми країнами СРСР, і насамперед із Росією були і залишаються передові позиції в світі (авіабудуванні, транспортному машинобудуванні, ВПК, атомній енергетиці та інших галузях);

– брати участь у міжнародних науково-технічних програмах, спрямованих на освоєння високотехнологічної продукції, використовуючи всі методи і ресурси державної підтримки інновацій, зокрема надання різних податкових пільг і преференцій по окремо взятих напрямах.

2. В умовах інтеграції України у світовий економічний простір та з метою залучення капіталів нерезидентів, необхідно продовжити практику укладання угод про усунення подвійного оподаткування. Для узгодження розбіжностей у визначенні інвесторів-нерезидентів і уникнення подвійного оподаткування, дано відповідне тлумачення дефініцій, ,нерезидент’’,, ,доміциль’’.

3. Установлено, що, незважаючи на позитивну динаміку притоку ПІІ, їх обсяг залишається недостатнім, а структура не відповідає цілям реструктуризації економіки та її зростанню. Однією із причин низького обсягу ПІІ є нестабільність податкового законодавства.

У зв’язку з цим зазначено, що до теперішнього часу в Україні перевага віддається здебільшого фіскальній функції податків та не всі форми податкових пільг, які використовуються в Україні, адекватні з погляду їх ефективності. Найбільш вагомими для підвищення конкурентоспроможності, реструктуризації і зростання економіки є пільги, що надаються з податку на прибуток і мають інвестиційно-інноваційний характер.

4. Аналіз обсягу іноземних інвестицій, вкладених в економіку України для спільних підприємств і підприємств зі стопроцентними інвестиціями, показує, що створення підприємств переважно зі стопроцентними інвестиціями більш юридично приваблива форма для країн ЄС, оскільки ризики вкладення та повернення капіталу досить великі, у той час як нерезиденти ЄЕП (насамперед з Росії) віддають перевагу спільним підприємствам, внаслідок взаємозалежності та взаємодоповнюваності національних економік.

5. Проаналізовано інвестиційну діяльність іноземних ТНК, які є основними провідниками ПІІ в економіку України (68 % від загального обсягу ПІІ належить ТНК порівняно з іншими типами інвесторів) та установлено, що в Україні дотепер не сформовано власні ТНК, проте відбувається процес концентрації та консолідації капіталу з формуванням і активною діяльністю ПФГ.

Для зменшення загрози поглинання більшими і потужнішими компаніями на міжнародному ринку та загострення конкуренції внаслідок відкриття ринків після вступу до СОТ, необхідно активно розробляти і освоювати власні технології, використовуючи всі методи і ресурси державної підтримки інновацій, зокрема надання різних податкових пільг і преференцій по окремо взятих напрямах та при створенні власних ТНК.

6. Діяльність інвесторів-нерезидентів у вітчизняних умовах об’єктивно і нерозривно пов’язана з СЕЗ і ТПР. Податкові пільги досі ще не стали достатнім стимулюючим фактором для іноземних інвесторів.

Обґрунтовано, що Україна може залучати додаткові іноземні інвестиції, використовуючи зарубіжний досвід, накопичений при створенні зон вільного підприємництва, а також усунувши існуючі недоліки та помилки при функціонуванні СЕЗ і ТПР, за відповідної підтримки та контролю з боку держави. Надання пільг необхідно пов’язувати з термінами реалізації того чи іншого проекту, спрямованого на розробку та створення новітньої техніки і технологій.

7. Аналіз динаміки обсягів і структури прямих іноземних інвестицій показав, що дотепер в Україні відсутня чітка стратегія інвестиційної політики. Існує ряд невирішених проблем державного регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів різних інтеграційних угруповань.

Вони стосуються двох напрямів: покращання організаційно-адміністративних заходів з метою створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні для іноземних інвесторів і удосконалення податкового регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів з метою залучення ПІІ в пріоритетні галузі економіки та на активізацію інноваційної діяльності.

До першого напряму належить:

– приведення принципів побудови системи оподаткування у відповідність зі стратегією Уряду щодо прискореного розвитку економіки;

– встановлення державними органами, які регламентують інвестиційно-інноваційну діяльність, чіткої і ясної процедури реєстрації інвестиційних проектів (при гласному громадському обговоренні їх інноваційного спрямування);

– врегулюванні діяльності державних органів, що регламентують іноземні інвестиції, велика кількість яких не забезпечує достатнього ефективного залучення і використання іноземного капіталу в Україну.

Стосовно другого напряму, обґрунтовано роль податкового регулювання надходження іноземних інвестицій в економіку України на прикладі діяльності підприємств ГМК і нафтопереробного виробництва.

Для технічного переозброєння і модернізації, підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках державна підтримка підприємств цих галузей повинна здійснюватись у двох різних напрямах, через різні форми державного стимулювання і підтримки.

8. Оскільки зростання економіки в умовах інтеграційних процесів можливе тільки за рахунок розвитку інноваційних технологій, а інноваційна діяльність неможлива без інвестиційної, розглянуто джерела фінансування двох циклів інноваційного процесу (науково-інноваційного та виробничо-комерційного) та способи їх державного стимулювання в розвинених країнах у порівнянні з Україною.

Установлено, що з точки зору оподаткування поняття, ,інвестиційно-інноваційна’’ діяльність відноситься тільки до другого циклу, де створюється оподатковуваний прибуток. У цьому зв’язку з’ясовано, що мають бути і різні способи фінансування та стимулювання окремих циклів інноваційного процесу.

9. Для підвищення ефективності надання пільги у вигляді інвестиційного податкового кредиту та з метою запобігання втрат надходжень бюджету, запропоновано привести у відповідність строки податкових пільг інноваційного спрямування з тривалістю інноваційних циклів: для галузей з коротким інноваційним циклом – на 2 роки; для галузей з довгим інноваційним циклом – на 4 роки.

10. В умовах обмеженості фінансових ресурсів, інструменти податкового стимулювання мають бути зосереджені на тих інвестиціях, які мають інноваційну спрямованість. Це, у свою чергу, потребує встановлення кількісних (за обсягами капіталовкладень) та якісних характеристик інноваційних проектів, встановлення терміну використання податкових пільг та прозорого порядку їх надання.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?