Курсова робота «Вибори народних депутатів України», 2008 рік

З предмету Право · додано 04.10.2009 19:50 · від tatiana · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 1. Поняття виборчої системи і виборчого права. Типи виборчих систем у світі. 2. Конституційне-правове регулювання виборів народних депутатів України. 3. Конституційні принципи виборчого права. 4. Стадії виборів народних депутатів України по формуванню Верховної Ради України 5. Шляхи вдосконалення виборчої системи України по виборах народних депутатів України. Висновки Література

Висновок

Вибори — демократична процедура, за допомогою якої визначаються виконавці на деякі ключові позиції в різних суспільних структурах (держави, організації). Вибори здійснюються шляхом голосування (таємного, відкритого), проведеного відповідно до регламенту виборів.

Вибори проводяться для здійснення законного затвердження в посаді керівника адміністративного органа керування або представника від імені осіб, що беруть участь у виборах (електорату) у складі законодавчого органу керування. Процедура виборів застосовується в системі державного керування, а так само в системі керування будь-якими іншими суспільствами людей.

Вибори вважаються на сьогоднішній день найбільш демократичною системою волевиявлення електорату відносно кадрових призначень на провідні керівні пости в будь-яких суспільств людей.

Застосування процедури виборів при рішенні кадрових питань і політичних призначень на керівні пости застосовується на підставі основних законів спільності, що застосовує цю процедуру (Конституція країни).

Виборча система. Існує два основних види виборчих систем: мажоритарна й пропорційна системи. Пропорційна система визначає рейтинг політичних сил, пропорційно якому між даними силами розподіляються місця. На таку систему може впливати й поріг для партій, що отримали малу кількість голосів, коли голоси, віддані за малі партії, автоматично розподіляються між партіями, що обминули поріг. При мажоритарній системі виборці голосують не за партії, а за конкретних кандидатів. При такій системі в парламент проходить кандидат, що отримав просту більшість голосів (тобто хоча б на один голос більше будь-якого іншого кандидата). Існують також змішані системи.

Мажоритарна система - при цій системі обраним вважається той, за кого було подане більшість голосів, а голоси, подані за інших кандидатів, не враховуються.

Пропорційна система - при пропорційній системі місця в парламенті ро-зподіляються між політичними партіями відповідно до кількості набраних го-лосів. При використанні пропорційної системи з порогом, у парламент не проходять партії, що набрали менше визначеного відсотка голосів. Голоси, віддані за партії які не потрапили в парламент, пропорційно розподіляються між іншими партіями.

Змішана система – являє собою синтез двох принципів організації виборчої системи. При даній системі частина депутатів обирається в округах по мажоритарній системі, а інші обираються по партійних списках по пропорційній системі. Використовувалася на Україні на виборах народних депутатів України в 1998 і 2002 р. З 2006 р. на Україні діє пропорційна система виборів у Верховну Раду й місцеві ради (рівень районних, міських, обласних рад).

Отже, у суб’єктивному значенні виборче право громадян України — це конституційне право на участь у виборах, референдумах та інших формах безпосередньої участі в управлінні державними справами, а у звуженому значенні — право вільно обирати та бути обраним до органів державної влади та місцевого самоврядування.

Запропоноване визначення не є беззастережним, але дає найбільш загальне уявлення про складність юридичної природи суб’єктивного виборчого права та форм його реалізації в Україні. Врешті, це визначення виборчого права формує уявлення про те, чим суб’єктивне виборче право відрізняється від об’єктивного.

Водночас суб’єктивне й об’єктивне виборче право не можна протиставляти одне одному. Вони тісно взаємопов’язані. На сьогодні важко собі уявити сучасну демократичну правову державу, в якій би вибори відбувались спонтанно й були легітимними за відсутності будь-яких правових підстав для їх проведення, або ж країну, в якій закони б втілювали норми виборчого права, але самі вибори ніколи не проводились.

У сучасному стані політичного процесу активно фігурують принаймні два аспекти, що актуалізують проблему вдосконалення виборчої системи України.

По-перше, вибори виконують важливі суспільні функції: артикуляція та представництво інтересів основних груп населення; рекрутування політичної еліти, що означає в даному випадку - висування політичних лідерів та формування органів державної влади; контроль за інститутами державної влади; легітимація політичної системи в цілому та окремих інститутів державної влади. Враховуючи це, виборча система має володіти максимальним рівнем легітимності серед громадян.

По-друге, чинна пропорційна виборча система не користується підтримкою більшості виборців. Так, за результатами всеукраїнського опитування, проведеного в грудні 2006 року Фондом “Демократичні ініціативи” та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс”, 25,2 % громадян вважали кращим варіантом чинну пропорційну виборчу систему з використанням партійних списків, 21,9% – мажоритарну, 13,1 % – змішану.

Отже, можна стверджувати, що запровадження нової виборчої системи зумовило появу нових проблем. Значна частина з них відображає власні недоліки пропорційної виборчої системи як такої, інша частина – пов’язана з особливостями сучасного стану політичного розвитку України.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?