Курсова робота «Іван Франко і чеська література: націєтвірний аспект», 2007 рік

З предмету Література · додано 10.09.2009 23:56 · від chilavert · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Іван Франко і чеська література 1.1. Іван Франко як перекладач, критик, популяризатор чеської літератури 7 1.2. Слов’янська взаємність у розумінні Івана Франка 13 1.3. Оцінка чеською громадськістю творчості Івана Франка 17 Розділ 2. Визначальні націєскладові за Іваном Франком (на основі його студій чеської літератури, зв’язків із чеським суспільством) 2.1. Національна ідея 21 2.2. Місія національної еліти 26 2.3. Література і публіцистика як ідеолог, провідник національних і культурних поступів 30 Висновок 36 Примітки 39

Висновок

Розглянувши відношення «Іван Франко і чеська література», ми з’ясували, що Каменяр був не лише хорошим перекладачем, критиком, популяризатором чеської літератури і культури, але й налагодив інтелектуальний, духовний дискурс між чехами та українцями задля взаємообміну, взаємопідтримки обох націй на їх шляху до виборювання власної державності.

Іван Франко своєю діяльністю здобув визнання та високу оцінку з боку чеської громадськості, удостоївся місця серед класиків чеської літератури.

Всупереч догмам радянського франкознавства, Каменяр виступає християнином, патріотом, сподвижником української національної ідеї, націонал-консерватором, а не інтернаціоналістом, соціалістом, атеїстом. Франковий «інтернаціоналізм» - це братерство рівних і самостійних націй; його «соціалізм» - це прототип організованої громади. Варто зазначити, Каменяр ніколи не говорив про одноцільний чехословацький народ (це лише черговий стереотип, міф радянських літературознавців); він окремо підходив до характеристики чехів і словаків, але й не відкидав тісних взаємовпливів між ними, що склались протягом довгих століть. Слов’янська взаємність, за Франком, - у співпраці самобутніх слов’янських націй.

В основі націєтвірної концепції Івана Франка лежать культуроцентричний та політичний аспекти, що перебувають у неперервному сугестійному симбіозі. Його націотворча модель – це чинна дієспрямована, теоретико-практична программа поступового розвитку, прогрессу, консолідації національно усвідомленої спільноти.

Визначальними націєскладовими, на думку Франка, є національна ідея, національна еліта, національна література і публіцистика.

Так, національна ідея є поступальною плазмою, якісним наповнювачем цілого національного організму; вона виражається, за Франком, насамперед, мірою політично-культурної свободи та етики.

Національна еліта – інтелігенція – повинна завдяки втіленню в життя національної ідеї, забезпечити високу конкурентоспроможність самобутньої, вільної нації.

Література і публіцистика, на думку Каменяра, мають: а) реагувати на негативні тенденції часу; б) підводити людей до істини; в) служити провідниками культурних, моральних, інтелектуальних, національних прерогатив; г) бути трибуною справжньої інтелігенції, а не прихистком дилетантів і політиканів; ґ) пропагувати правду, гуманізм, патріотизм, братерство та необхідність міжнаціонального взаєморозуміння, взаємо- пізнання.

Пропустивши основні аспекти Франкової націєтвірної моделі через призму сьогодення, ми з’ясували, що внаслідок домінування старих, вкоренілих пострадянських і нових глобалізаційних викликів, українська нація де-факто знаходиться поки що на шляху (вже недалеко від мети) досягнення реальної політичної та культурно-моральної свободи, яка уможливиться тоді, коли місце антиеліти, псевдодержавників займе справжня національна інтелігенція, котра скерує весь потенціал нації на досягнення національної ідеї, консолідації української спільноти.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?