Дипломна робота «Злиття та поглинання підприємств», 2008 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 31.08.2009 13:58 · від Karolina Korol · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Теоретичні засади процесу злиття та поглинання компаній 7 1.1. Підходи до визначення сутності злиття і поглинання та етапи розвитку 7 1.2. Відмінність категорії «злиття» та «поглинання» 23 1.3. Мотивація суб’єктів для прийняття рішення щодо процесу злиття та поглинання 33 2. Аналіз процесу злиття та поглинання у металургійній галузі в українській та світовій практиці 47 2.1. Аналіз процесу злиття та поглинання компаній на міжнародному рівні на прикладі світових металургійних компаній Mittal Steel та Arcelor 47 2.2. Аналіз процесу злиття та поглинання компаній в Україні на прикладі металургійних корпорацій Смарт-Груп та Сістем Кепітал Менеджмент 57 3. Проблеми та перспективи розвитку ринку злиття та поглинання 67 3.1. Проблеми та перспективи розвитку світового ринку злиття та поглинання 67 3.2. Проблеми та перспективи розвитку українського ринку злиття та поглинання 77 Висновки 85 Список використаної літератури 89 Додатки 94

Висновок

У роки 90-ті ХХ ст. у світовій практиці почався так званий період мегазлиттів, який набув ще більшого розмаху на початку XXI століття Кінець ХХ ст. охарактеризувався зростанням міжнародних M&A-операцій, причому обєднувались конкуренти, особливо англійські компанії з американськими. Лідером у міжнародних процесах злиття і поглинання були англійські компанії. Посилення процесів злиття і поглинання спостерігалося в усіх галузях, але найбільший розвиток був у сфері виробництва, інформаційних технологій, банківських і фінансових послуг, транспорту.

Загальновідомо, що протягом останіх років ХХ ст. українські підприємства перебували якщо не осторонь, то принаймні на дуже віддалених окраїнах глобальної хвилі міжнародного злиття і поглинання (M&A). Це відбувалося всупереч зростанню частки країн із перехідною економікою та країн, що розвиваються, у вартості й кількості угод з M&A. Участь означених країн у процесах міжнародного злиття і поглинання здебільшого обмежувалася роллю країни-реципієнта, тобто країни, що передає право контролю над власними активами іноземцям. Звідси очевидні й побоювання, пов’язані зі звільненням працюючих на поглинутому підприємстві, потенційною загрозою місцевим виробникам аналогічної продукції, втрата власності на стратегічно важливі активи.

Протягом 90-х років ХХ ст. процес здійснення транскордонних M&A за участю українських підприємств відбувався надзвичайно повільно. Обсяги здійснення іноземних поглинань на території України незначні, найвищий показник було зафіксовано в 2000 року, він становив 151 млн дол. США. Для порівняння зазначимо, що він у 2 148 разів менший за обсяги продаж компаній у США того ж року, в 13 разів менший за відповідний показник для Чехії, в 7 разів – для Угорщини та в 5 – для Росії.

Необхідно зауважати, що закордонні економісти не прагнуть дотримуватися твердої термінології категорії понять «злиття» та «поглинання». У більшості випадків "поглинання" визначається як об'єднання двох фірм в одну, при цьому фірма, що поглинає, зберігається, а та, що поглинається, як юридична особа припиняє своє існування. Нерідко терміном "поглинання" також позначається покупка лише контрольного пакета акцій без ліквідації бізнесу компанії, що поглинається, як юридичної особи. З економічної точки зору різниця несуттєва, однак у правовому аспекті розбіжності в зазначених видах поглинання набагато більш очевидні. Через це обидва види поглинання знайшли своє відображення в українському законодавстві. Необхідно також визначити, чим відрізняються терміни "поглинання" й "злиття". У закордонній економічній літературі дається трактування, яке припускає, що при злитті поєднуються компанії із приблизно однаковими економічними параметрами. Передбачається, що обидві сторони угоди виступають як рівноправні партнери, і відбувається не придбання (поглинання), а дійсне злиття двох рівноцінних бізнесів. Такого ж трактування дотримуються більшість вітчизняних економістів. Зауважимо, що в кожному конкретному випадку досить важко визначити, яка форма концентрації капіталу має місце - злиття чи поглинання. Тому в зарубіжній економічній літературі обидва терміни використовуються як синоніми на взаємозамінній основі, оскільки означають явища, що мають однакову економічну природу.

Весь період злиттів та поглинання вітчизняні фахівці розділяють на так звані хвилі злиттів та поглинання. За їх класифікацією існує шість швиль злиттів та поглинань у світовій єкономіці. Перша хвиля злиття та поглинання була на прикінці XIX – початку ХХ ст. Сьогодні світ охопила шоста хвиля злиття та поглинання. Сучасний ринок злиття та поглинання у більшості країн світу активно розвивається. Обсяг угод злиття і поглинання у світі в 2007 році становить новий рекорд. За підсумками тільки 10 місяців цей показник досяг торішнього історичного максимуму - 3,55 трильйони доларів.

Насьогодні заробітки транснаціональних корпорацій дозволяють їм оплачувати покупку найбільших конкурентів. Прибутки компаній збільшуються, чому сприяє вигідна кон’юнктура ринків і помітне зростання світової економіки, що становило торік 4,4%. Завдяки високим цінам на продукцію й сировину корпорації отримують більше вільних ресурсів на розвиток бізнесу, які спрямовують на M&A. Створенню супергігантів сприяє й рівень відсоткових ставок, який робить доступними кредитні ресурси для мега-злиттів. Коли в галузі починається консолідація, спрацьовує ефект доміно. Створення нового гіганта внаслідок об’єднання не залишає конкурентам іншого виходу, крім укладання аналогічних масштабних угод.

На прикладі петалургічних підприємств таких як Mittal Steel та Arcelor була проаналізована найбільша в світі угода по злиттю сталеплавильних компаній в результаті, якої утворився новий світовий металургіний гігант Mittal Arcelor з щорічним випуском сталі 117 млн. тон на рік та загальною чисельністю працівників 320 тис. чоловік. Проте світове злиття в металургійній галузі також торнулось і Україну. В 2007 році був утроверена компанія світового маштабу за залірорудними ресурсами та випуску сталі в результаті злиття гірничо-металургійних активів СКМ Р. Ахметова та „Смарт-Груп” В. Новінського. В результаті злиття активів була створена компанія вартістю 20-25 млрд. доларів США та отримані позитивні результати в економії на маштабах та витратах.

Ринок злиття та поглинання приваблює провідних компаній не лише виходом на нові ринки та доступу, а й можливість освоювати нові напрями бізнесу.

Створення альянсів між великими транснаціональними корпораціями — одна з новітніх тенденцій розвитку глобальної економіки. Масштабними угодами за останні три роки відзначилися металургія й телекомунікації, сектор фінансових послуг і споживчих товарів.

В нинішніх умовах українські проблеми злиття та поглинання заслуговують на глибокий аналіз всіма учасниками ринку і державними органами та інституціями. Лише після їх детального вивчення і розв’язання український ринок злиття та поглинання може стати частиною світового.

Можна з впевнінестю сказати, що в майбутньому ринок злиття та поглинання не знизе своєї, а навпаки набере ще більших обертів. Мегакорпорації будуть прагнути поглинути малі ефективні компанії в власній галузі, тим самим закріпивши своє становище та отримати додатковий ефект. Равні компанії будуть прагнути утворити велику компанію, тим самим укріпивши своє становище та захистити себе від ворожого поглинання. Злиття та поглинання буде відбуватись не лище міжнародних компаній, а й українських.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали