Дипломна робота «Розвиток професором Шаблієм теорії суспільної географії», 2005 рік

З предмету РПС · додано 05.08.2009 12:37 · від dansja · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ І. Теоретичні основи формування наукової школи професора О.І. Шаблія 6 1.1. Суть наукової школи 6 1.2. Основні риси наукової школи 19 1.3. Методичні основи вивчення наукової школи 22 Розділ ІІ. становлення та розвиток наукової школи О.І.Шаблія 27 2.1. Короткий життєпис Олега Шаблія 27 2.2. Формування наукових напрямків Шаблія 29 2.3. Дослідження теоретичних питань суспільної географії 31 Розділ ІІІ. Основні напрями наукової школи О.І. Шаблія 35 3.1. Розвиток теоретичних основ суспільної географії 35 3.2. Розвиток геоекологічних проблем 46 3.3. Дослідження політико-географічних питань 50 3.4. Розробка історико-географічних питань 51 3.5. Розвиток математико- і картографо-географічних пошуків О.І.Шаблія 54 3.6. Розвток ідей О.Шаблія науковцями Львівського національного університету і інших вузів 57 Розділ IV. Використання матеріалів дипломної роботи на уроках географії й позашкільній роботі 65 Висновок 72 Список використаної літератури 78 Додатки 83

Висновок

У працях проф. О. Шаблія окреслено головні шляхи розвитку суспільної географії на найближчу перспективу:

1. Активізація фундаментальних досліджень, розвиток теорії, пошуки нових закономірностей у територіальній організації суспільства, особливо при переході до ринкових умов (як це є в посткомуністичних країнах) чи – до постіндустріального, інформаційного суспільства (у високорозвинених країнах).

2. Удосконалення методів наукових досліджень, впровадження у методику нових підходів і засобів. Тут важливим є застосування дистанційних методів (аеро- і космічна зйомка), впровадження математичних методів, їх поєднання з картографічними, впровадження ГІС-технологій тощо.

3. Декомунізація СГ. Позбутися марксистських основ науки; переглянути термінологію, поняття і теорії, які “обґрунтовані” цитатами з праць Маркса, Енгельса та Леніна; відкинути спосіб мислення, побудований на марксистсько-ленінських догмах. Зокрема, у структурі економіко-географічної характеристики країни недоцільно ставити на перше місце важку індустрію, як це робили у совєтський період.

4. Вивчення економічної і соціальної географії світу і суспільно-географічних аспектів глобальних проблем людства в сучасних умовах, після розпаду останніх найбільших імперій, зокрема радянської. Поява на пострадянському просторі нових держав Європи і Азії суттєво змінює не лише геополітичну і геоекономічну ситуацію на Євразійському континенті, але й в усьому світі.

Глобальні дезінтеграційні та інтеграційні процеси не знімають з порядку денного дослідження місця і ролі географії у світовому масштабі структурних сфер людської цивілізації – демографічної, соціальної, політичної, культурної, наукової та ін. окремо та у їх геопросторовому зв’язку.

5. Посилення досліджень з економіко- і соціально-географічного країнознавства. Виникає потреба розробити нову, позбавлену ідеологічного підґрунтя, типологію країн світу (поділ їх на капіталістичні, т. зв. соціалістичні та ті, що розвиваються). Головне тут – це українізація СГ. Вона полягає у тому, що:

а) головну увагу в географічному країнознавстві зосередити на дослідженні самої України, яка поки що є “білою плямою” на соціально-економічній і політичній карті світу;

б) глобалізацію, її процеси і закономірності треба вивчати не лише в контексті дослідження зарубіжних країн, але й України, трактуючи її як носія цих процесів і проблем;

в) окремі країни вивчати в їхніх зв’язках передовсім з Україною (зрозуміло, і з іншими державами);

г) звернути увагу на географічні терміни і назви, які повинні відповідати нормам і традиціям української літературної мови (актуальною є проблема деколонізації географічних назв); надзвичайно важливою в СГ світу є транскрипція іноземних географічних назв українською мовою;

д) вивчати і популяризувати внесок вітчизняних учених-географів – світо-, країно- і краєзнавців, мандрівників. Наприклад, мало або зовсім не досліджена економіко-географічна спадщина Валентина Садовського, Володимира Огоновського, Миколи Шрага та ін. Необхідно якнайповніше дослідити внесок зарубіжних географів у вивчення України, починаючи від Геродота, а також географів-українців – громадян зарубіжних країн (професори Іван Тесля, Роман Дражньовський, Ігор Стебельський та ін.)...

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?