Дипломна робота «Структурно-семантичні особливості складнопідрядного речення з підрядним додатковим у сучасній німецькій мові», 2007 рік

З предмету Іноземні мови · додано 16.06.2009 09:21 · від RusikG · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3-4 розділ і. Загальні положення щодо природи складнопідрядного речення і його компонентів 5-11 1.1. Принцип відповідності підрядного речення члену простого речення 5-6 1.2. До проблеми визначення складнопідрядного речення 6-9 1.3. До проблеми визначення компонентів складнопідрядного речення 9-11 Розділ ii. До проблеми структури і семантики складнопідрядного речення з підрядним додатковим 12-26 2.1. Проблема дефіниції складнопідрядного речення з підрядним додатковим 12-14 2.2. Граматичний статус складних речень з включеними об'єктними первинними структурами предикації 14-17 2.3. Особливості комплементарних предикативних одиниць 17- 21 2.4. Лексична семантика центрів підпорядкування 22-26 Розділ iii. Якісно-кількісні характеристики складнихречень з включеними об'єктними структурами предикації 27-48 3.1. Теоретична класифікація складних речень з включеними первинними структурами предикації 27-28 3.2. Відбір фактичного матеріалу із джерел 28-29 3.3. Дескриптивний аналіз структури складних речень з включеними об'єктними первинними структурами предикації 29-38 3.4. Дескриптивний аналіз семантики складних речень з включеними об'єктними первинними структурами предикації 38-48 Висновки 49-56 Список використаної літератури 57-64 Список джерел 64 Zusammenfassung 65-66

Висновок

Висвітлення проблеми структури і семантики складнопідрядного речення з підрядним додатковим, проведене в нашій роботі, передбачає ряд первинних висновків, які наводяться нижче.

1. Погляди дослідників гіпотаксису відповідповідності підрядного

речення члену простого речення суперечливі. Деякі лінгвісти, наприклад,

Л. Л. Іофік, А. Д. Толкачов, вважають правомірним прирівнювання залежних предикативних одиниць до членів простого речення. Іншу думку висловлюють Н. С. Поепєлов, Є. В. Гулига, Є. І. Шендельс, В. Г. Адмоиі, які розділяють підрядні речення на підрядні речення, що мають серед членів

елементарного речення і підрядні речення, що мають відповідності серед

членів елементарного речення. Ми дотримуємося останньої точки зору і

вважаємо, що підрядне додаткове речення належить до групи підрядних

речень, які мають відповідність серед членів простого речення, і відповідає

прямому додатку, вираженому знахідним відмінником без прийменника, а

також додатку в родовому відмінку і прийменниковому додатку, якщо вони

мають семантику прямого додатка.

2. Проблема визначення компонентів складнопідрядного речення є

одним із спірних питань теорії СПР. Деякі лінгвісти сприймають головне і

підрядне речення як речення (Л. Р. Зіндер, В. Г. Адмоні, Є. В. Гулига, У. Енгель).

Л. Л. Іофік і А. А. Прокопчук виключають можливість назви складових СПР реченнями. В нашій роботі ми визначаємо складові СПР терміном "предикативні одиниці", введеним Л. Л. Іофік.

3. Питання стосовно визначення складнопідрядного речення залишається відкритим на даному етапі розвитку сучасної теорії гіпотаксису. Більшість граматистів єдині в їхніх поглядах щодо СПР, "як складної синтаксичної єдності", частини якої взаємозв'язані і взаємозалежні (Верхівська Г. П., Адмоні В. Г., Гулига Є. В.).

В. Г. Адмоні визначає СПР як речення, що складається з двох або декількох елементарних речень, з яких одне є граматично домінуючим, інше – граматично підпорядкованим. Його позицію приймають Л. Р. Зіндер, Т. В. Строєва, А. А. Прокопчук.

Л. Л. Іофік і Є. В. Гулига підходять до невирішеної проблеми визначення СПР вдумливіше і обережніше. Є. В. Гулига вважає, що складнопідрядним реченням називається граматично і інтонаційно оформлене ціле, яке складається з двох (або більше) тісно пов'язаних речень, які мають елементи синсемантії (смислові іформальні), до того ж одне з речень – головне виступає структурним стрижнем цілого, а підрядне речення граматично підпорядковане головному реченню і в той самий час розкриває або доповнює його.

Виходячи з визначення СПР Є. В. Гулигою і розділяючи позицію Л. Л. Іофік стосовно назви складових частин СПР, ми прийшли до висновку, що складнопідрядним реченням називається граматично і інтонаційно оформлене ціле, в якому одна частина, яка називається головною, висловлює основну предикацію (самостійно або разом з підрядною частиною), а друга підрядна, синтаксично підпорядкована першій, висловлює залежну предикацію.

4. Термін "СПР з підрядним додатковим реченням" є також невідповідним сучасному розумінню його граматичної природи, адже він ґрунтується на принципі співвідношення підрядної предикативної одиниці з додатковим простого речення, а не на структурних і семантичних ознаках останнього. В роботах Г. П. Верхівської, Х. Бусмака, Є. В. Нарустранга, Л. В. Козюченко досліджувані речення незмінно трактуються як СПР з підрядним додатковим. Дослідження граматичного статуса так званих "СПР з підрядним додатковим реченням" показало, що речення "Ісh weiss, er ist kein Held" складається з однієї повної первинної структури предикації (ег ist kein Held) і одного фрагмента структури предикації (Ісh weiss). Тому складним таке речення можна назвати дуже умовно, так як речення не має мінімум двох первинних структур предикації, а також тому, що первинна структура предикації входить до складу присудка, а не підпорядкована головній предикативній одиниці, що суперечить визначенню СПР. Отже, граматичний статус досліджуваних речень в роботі визначено як " складні речення з включеними об'єктними первинними структурами предикації".

5. У СПР з підрядним додатковим головна предикативна одиниця структурно завершена в тому плані, що в ній виражені її обидва головні члени і немає спеціальних показників зв'язку з підрядною предикативною одиницею, але головна структура предикації має центр підпорядкування, виражений дієсловом, предикативним означенням або фразеологічним сполученям, який має обов'язкову об'єктну валентність і потребує обмеження свого лексичного значення за допомогою підрядного речення. Головне речення виражає основну предикацію тільки в сполученні з підрядним додатковим реченням.

6. Кореляти як показники зв'язку головного і підрядного речень, вживані в головному реченні, зумовлюють його незавершеність. В основі значення корелятів лежить вказівка, яка потребує розкриття свого змісту. Центр підпорядкування і корелят є основними показниками, актуалізуючими значення підрядного речення.

7. Проведена в роботі якісно-кількісна класифікація комплементарних дієслів дозволяє виділити шість груп центрів підпорядкування: 1) дієслова мовлення; 2) дієслова мислення і знання; 3)дієслова дії й інші дієслова; 4)дієслова сприйняття; 5) дієслова почуттів; 6) дієслова бажання. Перша група має найбільшу частотність – 152 випадки. Другу за частотністю групу гутворюють дієслова мислення і знання – 137 випадків. Абсолютна частотність групи дієслів дії дорівнює 63. Дієслова сприйняття засвідчені в текстах суцільної вибірки 55 раз. Група дієслів почуттів має абсолютну

частотність. яка складає 55 випадків. Найменшою частотністю характеризується група дієслів бажання – 24 випадки.

8. Вибір модального оформлення головного і підрядного речень регулюється в залежності від їх безпосереднього модального змісту. Так, вибір способу залежної предикативної одиниці тісно пов'язаний з її семантикою. Якщо в підрядному реченні дія представляється мовцем як реальне, то дієслово стоїть в індикативі, якщо ж в ньому міститься щось бажане, умовне, можливе з точки зору мовця, якщо ця дія відбудеться лише в майбутньому і тому має відтінок нереальності, то дієслово стоїть в конюнктиві (кондиціональності). Іноді додаткові речення схильні приймати кон'юнктив, якщо перехідне дієслово в головному реченні має відтінок припущення і індикатив, якщо дієслово – центр підпорядкування звучить більш впевнено.

9. Класифікацію досліджуваних речень проведено в практичній частині роботи за такими параметрами:

1) Структура складнопідрядного комплексу (біпредикативні, поліпредикативні);

2) Тип підпорядкування (послідовне підпорядкування, супідрядність);

3) Позиція підрядної предикативної одиниці (препозиція, постпозиція);

4) Тип зв'язку (сполучникові,безсполучникові);

5) Наявність кореляту.

10. Відбір фактичного матеріалу відбувався з творів сучасної німецької художньої літератури.При цьому аналізу підлягали твори як письменників ФРН, так і Австрії. У даному конкретному випадку достатньою є суцільна вибірка з 500 прикладів із 5 художніх творів.

11. За своєю структурою досліджувані СПР розділяються на

біпредикативні і поліпредикативні. При аналізуванні речень суцільної

вибірки було виділено 465 біпредикативних і 35 поліпредикативних складних

речень з включеними об'єктнимиструктурами предикації. Біпредикативні

речення: зустрічаються в 13 разів частіше поліпредикативних.

12. Кількісні характеристики поліпредикативних речень, які

визначаються кількістю залежних предикативних одиниць, показують, що

трьохчленна поліпредикативна конструкція зустрічається 26 раз,

чотирьохчленну конструкцію було засвідчено 9 раз.

13. За типом підпорядкування залежних предикативних одиниць

поліпредиктивні речення розділяються на складні речення, залежні

предикативні одиниці яких об'єднуються шляхом супідрядності, і складні

речення з послідовним підпорядкуванням. Перша група речень становить 33

випадки, друга – 2. Таким чином, 94,3% додаткових предикативних одиниць

об'єднуються в поліпредикативному реченні відношення супідрядності. Послідовне підпорядкування зустрічається лише в 5,7% випадків, тобто

приблизно в 17 разів рідше супідрядності.

14. За розташуванням залежної предикативної одиниці у складі

складнопідрядного комплексу складні речення з включеними об'єктними

первинними структурами предикації розділяються на постпозитивні і

препозитивні. В 472 випадках залежна предикативна одиниця знаходится в

постпозиції (94,4%). Препозиія зустрічається в 28 випадках (5,6%), тобто в 17

раз рідше.

15. В процесі дослідження препозитивних складних речень з

включеними об'єктними первинними структурами предикації було

встановлено, що сполучникові підрядні додаткові речення більш схильні

займати препозицію, ніж безсполучникові. Абсолютна частотність

сполучникових речень в препозиції складає 21 випадок (75%),

безсполучникових – 7 випадків (25%).

16. За характером введення залежної предикативної одиниці у

складнопідрядний комплекс складні речення з включеними об'єктними

первинними структурами предикації класифікуються як сполучникові і

безсполучникові. Частотність сполучникових додаткових речень (427

випадків) приблизно в 6 раз вище за частотність безсполучникових речень

(73 випадки).

17. Сполучникові речення суцільної вибірки вводяться за допомогою

таких вставних слів: dass (288 випадків), was (48 випадків), wie (29 випадків),

оb (21 випадок), wer (11 випадків), warum (9 випадків), weshalb (5 випадків).

Найбільш частотними вставними словами є dass (67,45%), was (11,24%), wіе

(6,8%). Найменшу частотність має weshalb – 1,17%.

18. На матеріалі словника "Langenscheidts Großwörterbuch" було

встановлено, що вставні слова wie, ob, weshalb, wo, warum, wer мають від

двох (weshalb, warum) до семи (wie) лексико-семангичних варіантів.

Сполучник dass займає особливе місце в системі підрядних сполучників. Він

повністю збавлений лексичного значення і виступає як маркер

підпорядкування, маючи тільки граматичне значення.

19. В переважній більшості випадків (455) головна предикативна

одиниця складного речення з включеними об'єктними первинними

структурами предикації не має корелята. В суцільній вибірці виявилось 45

речень, головна предикативна одиниця яких має кoрелят. Такі речення

використовуються приблизно в 10 раз рідше, ніж складні речення, які не

мають корелята.

20. Якісно-кількісна характеристика корелятів головних предикативних

одиниць показала, що найбільш частотним є корелят еs (26,7%). Кореляти

daran, dafür мають однакову абсолютну частотність – 10 випадків (22,2 %),

частотність корелята dabei дорівнює 5 (11,11%), darüber – 3 (6,67%), davon – 2 (4,44%). У суцільній вибірці знайдено по одному реченню, яке має кореляти daraus, damit, darauf.

21. У переважній більшості випадків комплементарний конституент

представляє собою одне дієслово в тій чи іншій формі (458 випадків),значно

рідше – сполучення дієслова – зв'язки з тим чи іншим прикметником (40

випадків), в окремих випадках – те чи інше фразеологічне сполучення слів (2

випадки).

22. В реченнях суцільної вибірки, комплементарний конституент яких

представлений дієсловом, було засвідчено 51 комплементарне дієслово.

Найбільш частотним є дієслово швзеп, засвідчене в досліджуваних реченнях

51 раз. Найменш частотним є гшеїіеп, яке зустрічається в реченні 1 раз.

23. В аналізованих текстах засвідчено такі комплементарні сполучення

"дієслово-зв'язка +прикметник": sicher (12 випадків), traurig (10 випадків),

froh (8 випадків), zufrieden (7 випадків), überzeugt (3 випадки).

24. В суцільній вибірці засвідчено два комплементарних

фразеологічних сполучення: den Wert auf etw. legen, kein Hehl aus etw. machen.

25. Відібрані для аналізу шляхом суцільної вибірки дієслова

розподіляються на 2 групи: дієслова послідовності з комплементарними і

комплементуючими дієсловами в особовій формі і послідовності з

комплементарним дієсловом в безособовій формі. Послідовності першої з

цих груп зустрічаються приблизно в 4,5 рази частіше за послідовності другої

групи. Частотність першої складає 409 випадків, другої групи – 91

випадок.

26. Частіше всього (73,8%) дієслівні послідовності з обома дієсловами і

особовій формі мають за конституенти форми індикативу – 302

випадки.Конституенти (один або обидва) умовного способу зустрічаються

приблизно в три рази рідше – 107 випадків.

27. Серед моделей дієслівних послідовностей з обома дієсловами в

індикативі найбільш частотною є модель "Präteritum- Präteritum". Її

частотність складає 101 випадок (33,4%). Друга і третя за частотностями

моделі – "Präsens- Präsens " (74 випадки), "Präsens- Präteritum" (35 випадків).

Всього було виділено 17 моделей послідовностей дієслівних форм

індикативу.

28. Серед речень суцільної вибірки було виділено 17 моделей

послідовностей, які мають один або обидва дієслова в якїй-небудь формі

умовного способу. Найбільшу частотність має модель "Präteritum- Präsens"

(31,8%). Найменшу абсолютну частотність (1 випадок) засвідчено у двох

послідовностях "Präteritum-Präsens-Präsens-Präsens" і "Präteritum-Futurum I".

29. Послідовності з комплементарним дієсловом у безособовій формі є

трьохчленні конструкції, які складаються з дієслова в особовій формі,

модифікуючого або комплементуючого його дієслова в безособовій формі комплементуючого дієслова. В засвідчених нами трьохчленних конструкціях

проміжним конституентом є інфінитив.

30. Серед речень суцільної вибірки було виділено шість моделей

послідовностей у трьохчленних конструкціях з першим і третім

конституентами в індикативі. Найбільш частотною є модель "Präsens-Infinitiv-Präsens" – 14 випадків (25,9%). Найменш частотна модель " Präsens-

Іnfinitiv-Perfekt" зустрілась в прикладах суцільної вибірки 2 рази (3,7%).

31. Кількісні характеристики моделей трьохчленних дієслівних

послідовностей з першим, третім або обома конституентами умовного

способу дозволяють зробити висновок, що за абсолютною частотністю

переважає модель з першим конституентом в Präteritum і третім – Präteritum

Кonjunktiv (13 випадків). Найменш частотними є моделі "Präsens-Präteritum- Кonjunktiv", "Präteritum-Кonjunktiv-Präsens", "Präsens -Perfekt-Кonjunktiv ".

(2,7%). Взагалі було виділено 9 моделей даних послідовностей.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?