Курсова робота «Закарпаття у творчій спадщині М. Грушевського», 2003 рік

З предмету Історія · додано 12.06.2009 10:33 · від Svarga · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Питання соціальної історії у працях М. Грушевського 8 Розділ 2. Проблеми релігійного і культурного життя на Закарпатті у дослідженнях М. С. Грушевського 15 Висновки 22 Список використаних джерел та літератури 25

Висновок

Історична концепція М. Грушевського ґрунтувалась на здобутках європейської науки, а її методологічні засади оригінально і своєрідно поєднували найновіші теорії історичного процесу, які знаменували перехід від класичної до модерністської парадигми у східноєвропейській історіографії.

В історіософії М. Грушевського історичний процес є безперервною еволюцією з прогресивним спрямуванням, яка має багатовимірний характер. Еволюціонування, розвиток є для нього сутнісною характеристикою існування людства як сукупності націй, націй як кінцевих суб’єктів історії, і менш загальних історичних феноменів, таких як держава, література, релігія тощо. Загальний історичний процес у М. Грушевського неможливо розглядати як однолінійний. Однозначно визначеним є тільки загальний напрям історії – прогрес.

У філософії історії Грушевського формування національної свідомості відбувається під складними впливами як фізичного, так і соціального світів. Тобто природні умови, в яких живе окремий етнос чи нація, суттєво впливають на формування його психічних якостей, на спосіб мислення і світосприйняття.

Узагалі процес еволюції нації, на думку М. Грушевського, розвивається у трьох головних площинах – політичній, суспільно-економічній та культурній, які, в свою чергу, діляться на багато інших вужче спеціалізованих сфер розвитку. Ці три головні сфери охоплюють собою «обсяг» історичного існування нації. І саме через ці сфери вчений досліджує історичні факти.

Вивчаючи історичні факти, М. Грушевський завжди розглядав їх крізь соціальний національний фактор. В величезній і багатогранній науковій спадщині М. Грушевського знайшли відображення питання історії та культури Закарпаття від найдавніших часів до другої половини XIX ст., що і є цінним для нашої роботи.

В своїх працях вчений часто вживає назви «Угорська Україна», «Закарпатська Україна», що спростовує твердження про те, що така назва по відношенню Закарпаття почала вживатися тільки в 20 -30-х роках нашого століття. Зацікавленість і вивчення історії нашого краю ще раз засвідчує, що М. С. Грушевський єднав інтереси Західної України й України Східної, і зробив великий внесок в ідею українського національного відродження, створення незалежної Української держави.

Хоча Михайло Грушевський не залишив після себе спеціальної монографії з історії Закарпаття, однак на сторінках багатотомної «Історії України-Руси», «Ілюстрованої історії України», «Очерка истории украинского народа» та багатьох інших знайшли своє висвітлення цілий ряд питань економічної, суспільно-політичної та культурної історії краю. На прикладі Закарпаття, хоч і досить стисло, він показав процес формування великого феодального землеволодіння, проаналізував життя різних категорій населення краю, дослідив соціально-економічні відносини, роль замків тощо.

М. С. Грушевський розглянув також такі питання, як німецька колонізація Закарпаття, розвиток культури краю, буржуазна революція 1848-1849 pp. в Австро-Угорщині і її вплив на Закарпаття та багато інших. Він одним з перших високо оцінив Адольфа Добрянського й інших відомих просвітителів краю. На сторінках «Історії України-Руси» М.С. Грушевський дав високу оцінку діяльності князя Ф. Корятовича.

Вважаючи, що формування національної свідомості здійснюється і через культурні впливи, М. С. Грушевський багато сторінок своїх наукових праць присвятив культурним процесам, і зокрема, релігії як їх складової.

Саме культуру і релігію М. Грушевський вважав осередком збереження української культури на території Закарпаття. В цьому випадку культурний чинник у філософії історії Грушевського є головним у вирішенні конфліктних ситуацій у міжнаціональних відносинах. Суспільні відносини, на думку вченого, повинні ґрунтуватися на загальнолюдських гуманістичних цінностях. Поряд з тим, що кожна нація в процесі своєї життєдіяльності повинна брати до уваги загальнолюдські цінності, вона не повинна втрачати свої особливі національні риси, які збагачують культуру людства.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?