Дипломна робота «Цінова політика підприємства», 2006 рік

З предмету Економіка підприємства · додано 03.06.2009 17:51 · від william · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 2 Розділ 1. Теоретичні аспекти цінової 5 Політики підприємства 5 1.1. Сутність та роль цінової політики на підприємстві 5 1.2. Методи формування цінової політики підприємства 11 1.3. Особливості процесу ціноутворення в умовах вітчизняної економіки 20 Розділ 2. Характеристика та аналіз діяльності тзов «сінт»29 2.1. Загальна характеристика підприємства 29 2.2. Аналіз фінансово–господарської діяльності підприємства ТОВ “СІНТ” 33 2.3. Аналіз кон’юнктури ринку лакофарбових виробів та конкурентного середовища підприємства 38 2.4. Аналіз цін підприємства 44 2.5. Аналіз цін конкурентів 48 Розділ 3. Напрями вдосконалення цінової політики підприємства 55 3.1. Цінова стратегія та тактика підприємства 55 3.2. Сегментація ринку споживачів продукції підприємства 68 3.3. Пропозиції щодо адаптації цінової політики підприємства до різних сегментів ринку 72 Висновки 80 Список використаних джерел 86 робота за 2006 рік.

Висновок

На основі аналізу цінової політики підприємства можна зробити наступні висновки:

1. Цінова політика ― це діяльність підприємства, що спрямована на досягнення його головної мети за допомогою цін. Як правило, вирізняють три основні завдання ціноутворення:

• збільшення продажу;

• отримання найбільшого прибутку;

• збереження існуючого становища.

2. Важливим у розумінні суті цінової політики э аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників її формування. Якщо аналіз зовнішніх чинників покликаний визначити напрями стратегічних дій, то завданням аналізу внутрішніх чинників є передусім оцінювання ситуації у сфері виробництва продукції на підприємстві [15]. Це потребує оцінювання виробничих ресурсів, споживчих властивостей товару, витрат та їхньої структури, визначення попиту на товар та його конкурентоспроможності, обґрунтованості ціни відповідно до якості товару, реклами, каналів збуту та ін. [17].

3. У ринкових умовах ціна, як правило, встановлюється на основі співвідношення між попитом та пропозицією. Існує досить багато методів ціноутворення, які змінюються від простих до досить складних, але жоден з них не є універсальним. Незважаючи на це, у ринкових умовах найчастіше використовуються наступні методи:

- витратні методи;

- методи, що спираються на попит;

- методи з орієнтацією на конкуренцію.

Методи ціноутворення, що ґрунтуються на врахуванні витрат називаються витратними. До них відносять метод повних витрат, метод надбавок, метод цільового прибутку та агрегатний метод.

Методи, які враховують чинник попиту, можна поділити на такі, що спираються тільки на попит, а також на методи, які одночасно враховують як витрати, так і попит. До методів, які спираються тільки на попит і не враховують витрати, можна віднести встановлення ціни на основі суб’єктивного сприйняття покупцями цінності товару. Підприємство, яке використовує такий метод, насамперед визначає ті ціннісні уявлення, які існують у свідомості споживачів відносно тієї чи іншої продукції (наприклад, мода, престиж).

До найпоширеніших методів встановлення цін з орієнтацією на конкуренцію можна віднести метод лідера та метод тендерного ціноутворення. При формуванні цін методом лідера головна увага звертається на ціни головних конкурентів на ринку. Ціна на нову продукцію може відхилятися від цін лідера, але тільки в певних межах, які обумовлені відмінностями в якісних характеристиках товарів. Чим менше таких відмінностей, тим більше ціна нової продукції наближається до ціни основного конкурента.

4. В сучасній Україні не має чіткої системи ціноутворення. Сучасне вітчизняне ціноутворення проявляє тенденцію поступового переходу від затратних методів до ринкових. Зумовлено це все більшим посиленням конкурентної боротьби практично на всіх ринках, все більшою інтеграцією України в світову торгівельну мережу і, відповідно, посиленням діяльності іноземних фірм на території держави. Характерною рисою є тенденція до зменшення ролі держави у регулюванні цін, яке при недосконалому ринку може мати негативні соціальні наслідки.

Недоліками вітчизняного ціноутворення є переважання затратних методів у формуванні цінової політики більшості вітчизняних підприємств, що з огляду на все більшу роль ринкових відносин часто не дає оперативно реагувати підприємствам на зміни цін конкурентів, втрачаючи при цьому ринки збуту. Ще одним недоліком є поступове самоусунення держави від механізму утворення цін, хоча практика показує, що в розвинутих країнах держава, навпаки, бере найактивнішу участь в процесах ціноутворення.

5. ТзОВ «СІНТ» займається збутом лакофарбової продукції відомої марки на ринку України з 2004 р. Для підтримки власного іміджу на рівні, ТзОВ «СІНТ» пропонувала своїм клієнтам лише якісну продукцію. Керівництво компанії у 2003 році приймає рішення розпочати самостійне виробництво лакофарбових матеріалів. Це призвело до структурних змін підприємства, коли до відділу торгівлі добавився відділ виробництва. Змінилися і завдання управління, так як власне виробництво багато до чого зобов’язує: контроль якості вхідної сировини, стабільність технології виробництва, дотримання умов зберігання продукції, дотримання асортиментного ряду, зовнішній вигляд упаковки, своєчасна доставка товару і т.д.

6. Лакофарбовий ринок характеризується наростаючим попитом і ще більш наростаючою конкуренцію. Особливістю українського ринку є те, що вітчизняні виробники, особливо великі підприємства не можуть налагодити випуск високоякісної продукції, через що завантажені далеко не повністю. Значну частку складає продукція закордонних виробників, хоча й кількість середніх та малих виробників у цій галузі росте, що пояснюється зацікавленістю інвесторів, в тому числі й закордонних до роботи на українському ринку лакофарбових виробів.

7. Досліджуване підприємство займає міцні позиції на ринку, нарощуючи обсяги реалізації продукції, як за рахунок розширення асортименту продукції власного виробництва, так і збільшення продажу продукції торгової марки “СІНТ” закордонних виробників. Водночас падіння рентабельності свідчить про значне загострення конкурентної боротьби, що призводить до збільшення витрат підприємства на реалізацію продукції та до зниження долі прибутку в ціні продукції. Отже, досліджуване підприємство має цілком задовільний фінансовий стан, постійно нарощує обсяги виробництва і збуту продукції, займає міцні позиції на ринку.

8. Підприємство застосовує досить складну систему цін. Існують свої знижки при роздрібній продажі в залежності від фасовки і ціла система оптових цін, яка основується на цінових знижках залежно від фасовки, суми, на яку придбано товар. Крім того, досліджуване підприємство застосовує систему сезонних знижок з метою стимулювання попиту в періоди, коли він традиційно падає. Найбільші знижки отримують крупнооптові покупці, які купують продукцію у великих фасовках – до 30%. Система цін досліджуваного підприємства направлена на стимулювання зростання обсягу реалізації продукції та вирівнювання сезонних коливань обсягу реалізації.

9. На ринку лакофарбової продукції конкурентами досліджуваного підприємства являється близько 15 фірм (число варіюється по кожній товарній групі). Причому серед фірм є такі, продукція яких переважає продукцію досліджуваного підприємства по технічним характеристикам (CAPAROL), але в основному пропонується продукція трохи гіршої якості БОРДО, ПОЛИРЕМ, або аналогічної. За таких умов досліджуване підприємство не може скористатися стратегією високих цін без втрати клієнтури. Велика кількість фактично однакової по технічним параметрам продукції дає підстави вважати попит досить еластичним по ціні, однак і низькими цінами скористатися даному підприємству поки що не можна, так як можна прогнозувати застосування до підприємства методів “цінової” війни, так як серед конкурентів є підприємства, які проводять стратегічний наступ на окремі сегменти ринку (Snezka) і які мають конкурентні переваги, які заключаються в пільговому оподаткуванні. Отже, за таких умов найдоцільніше ціноутворення проводити з орієнтуванням на середню ринкову ціну в товарних групах.

10. Підприємство «СІНТ» диверсифікує цінові стратегії в різних товарних групах продукції. Така цінова політика є виправданою, адже рівень конкуренції і можливості підприємства є різними в різних товарних групах. Різним є і освоєння різних сегментів ринку лакофарбових виробів. Якщо на сегменті фарб для внутрішніх робіт підприємство працює порівняно давно і міцно тримає свою ринкову частку, то на сегменті фасадних фарб досліджуване підприємство знаходиться у стадії проникнення (як і більшість конкурентів), що пояснюється молодістю сегмента. Тому й цінові стратегії у цих двох найважливіших сегментах лакофарбової продукції відрізняється. На сегменті фарб для внутрішніх робіт цінова стратегія має за мету утримання частки ринку. На сегменті фасадних фарб актуальним є розширення ринкової частки. Диверсифікованість цінової стратегії є проявом гнучкості, якості, яка набуває сьогодні практично вирішального значення в силу все більшої змінності зовнішніх факторів, з якими стикається підприємство.

11. Враховуючи всі обставини, цінову політику на підприємстві необхідно формувати з урахуванням особливостей безризикової зони, зон допустимого та критичного ризику. Цінову стратегію потрібно розробляти для умов маркетингової діяльності в першій та другій ризикових зонах. Зумовлено це тим, що в безризиковій зоні та зоні допустимого ризику передбачається використання ціни на продукцію, рівень якої визначається ціновою стратегією. Такий підхід відповідає нормальним умовам підприємницької діяльності та забезпечує підприємству одержання реального прибутку в процесі реалізації продукції.

12. Підприємство використовує цінову політику, орієнтовану на встановлення цін на рівні цін конкурентів. Але при цьому актуальною для підприємства являється і забезпечення стабільності прибутку, так як рентабельність підприємства падає. Крім того, як було показано вище, дане система цін даного підприємства направлена на стимулювання розширення обсягів збуту продукції

13. Сегментація ринку полягає в поділі ринків на чіткі групи покупців (ринкові сегменти), що можуть вимагати різні продукти і до яких необхідно застосовувати різні цінову політику. В результаті проведеної сегментації ринок споживачів лакофарбової продукції можна розділити на чотири сегменти, використовуючи в якості змінної сегментування обсяг партії товару, що купується. Для досліджуваного підприємства найбільш привабливими є корпоративний сегмент (крупнооптовий сегмент) та сегмент роздрібних і оптових торгівельних підприємств.

14. Цінова політика має диверсифікуватися залежно від сегменту ринку на якому працює підприємство, ринкова ціна не є незалежною перемінною, її значення залежить від значення інших елементів маркетингу, від рівня конкуренції на ринку і загальному стані економіки. Ціноутворення завжди варто проводити з урахуванням номенклатури і якості продукції, її корисності, значимості і купівельній спроможності споживачів і цін конкурентів. В окремих випадках варто враховувати і ціни на продукцію – замінник.

15. На обох найбільш важливих для підприємства сегментах досліджуваному підприємству потрібно дотримуватися диверсифікованої цінової політики. В корпоративному сегменті для розширення частки ринку доцільно проводити політику “висока якість за низьку ціну”, чому сприяють значні цінові знижки, відстрочка в оплаті, розстрочку в оплаті продукції. В дрібнооптовому сегменті доцільно проводити політику “вища якість за ту ж саму ціну”, надаючи неявні цінові знижки у вигляді безкоштовної доставки дрібнооптових партій продукції.

16. Для роздрібного сегменту споживачів найбільше значення має ціна, тому політика тут має будуватися на принципі “прийнятна якість за низьку ціну”, проте частка даного сегменту в загальній сукупності споживачів продукції досліджуваного підприємства скорочується, адже основну увагу підприємство зосереджує на крупнооптовому і дрібнооптовому сегментах.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?