Дипломна робота «Управління зовнішнім державним боргом», 2008 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 03.06.2009 17:48 · від william · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні аспекти державних запозичень та управління державним боргом 7 1.1. Економічна сутність зовнішнього державного боргу та його класифікація 7 1.2. Економічні наслідки зовнішнього державного боргу 25 1.3. Теоретичні засади управління зовнішнім державним боргом 33 Розділ 2. Аналіз зовнішнього державного боргу України 48 2.1. Аналіз динаміки зовнішнього державного боргу України 48 2.2. Вплив зовнішнього державного боргу на розвиток економіки та фінансової системи України 56 2.3. Аналіз ефективності управління зовнішнім державним боргом 65 Розділ 3. Стратегічні напрями вирішення проблем зовнішнього державного боргу України 75 3.1. Зарубіжний досвід управління зовнішнім державним боргом 75 3.2. Шляхи удосконалення управління зовнішнім державним боргом України.97 Висновки 107 Список використаних джерел 112 Додатки 117

Висновок

Зазначенi особливостi становлення ринку державного боргу України є парадоксальними i неприйнятними у розвинутому економичному середовищi, оскiльки за таких умов неможливими є процеси не тiльки розширеного, але й простого вiдтворення.

Кардинальним шляхом розв’язання проблеми боргiв «сценарій» є розрахункiв по них, тобто управлiння боргом, з орiєнтацiєю на поступове абсолютне скорочення заборгованостi та згладжування коливань в обслуговуваннi боргу.

Борговi проблеми України не є унiкальними i мають зарубiжнi аналоги. Але використання досвiду розвинутих країн щодо управлiння боргом є проблематичним, оскiльки захiдна практика базується на засадах досконалої конкуренцiї, вiдповiдностi цiни грошей на боргових та iнвестицiйних ринках, передбачуваностi темпу кругообороту капiталу тощо. Потрiбна iндикативна корекцiя такого досвiду вiдповiдно до специфiки економiчного розвитку рiзних країн з урахуванням поточної ситуації.

Сьогоднi зрозумiло, що оздоровлення фiнансової системи України не можливе без розробки науково обгрунтованої стратегiї формування i обслуговування ринку державних запозичень. Проблеми державного боргу повинні стати окремим напрямом дослідження у сферах економічного аналiзу, прогнозування, фiнансового менеджменту, господарського права. Немає сумнiвiв, що державні запозичення не повиннi використовуватися для вирішення поточних проблем.

Подальший розвиток ринку державних запозичень в Українi повинен характеризуватися новими рисами.

Необхiдно добитися зменшення вартостi позичкових коштiв i, вiдповiдно, вартостi обслуговування державного боргу. Доходнiсть державних цiнних паперiв має бути найнижчою порiвняно з доходнiстю iнших фiнансових iнструментiв i депозитних ставок банкiв.

Нагальним є припинення обслуговування державних облiгацiй, що перебувають у власностi НБУ.

Досягнення бездефiцитного бюджету необхiдно забезпечувати через реформи у видатковiй та доходнiй частинах бюджету, а тому неемiсiйнi варiанти надходження коштiв потребують особливої уваги. Для наповнення бюджету слiд зробити альтернативний акцент на податковiй полiтицi, значно розширивши податкову базу.

Необхiдно започаткувати розробку державних iнвестицiйних програм, направивши на їх фiнансування частину коштiв, одержаних на ринку запозичень.

Потребує розвитку повноцiнний сектор мунiципальних цiнних паперiв (мiсцевих облiгацiй) з метою диверсифiкацiї напрямiв прикладання капiталу на боргових ринках. Перерозподiл боргових зобов’язань мiж рiзними рiвнями управлiння дозволить реалiзувати регiональнi програми, розширить можливостi мiсцевого самоврядування i послабить тиск на загальнодержавний бюджет.

Проведене в магiстерськiй роботi комплексне дослiдження зовнiшнього державного боргу, його мiсця у фiнансовiй системi держави та механiзму управлiння й обслуговування зовнiшнього державного боргу дозволили сформулювати ряд висновкiв теоретичного, методичного, органiзацiйного та науково-практичного змiсту, якi вiдображають вирiшення основних завдань магiстерської роботи вiдповiдно до поставленої мети, а саме:

1. Встановлено, що державний борг є економiчною категорiєю, що була предметом суперечок рiзних наукових шкiл. Сучаснi теорiї державного боргу знаходять своє вiдображення в декiлькох економiчних i соцiальнополiтологiчних концепцiях. Зокрема, видiлено неокласичну, сучасну та полiтологiчну школу державного боргу. Принципова рiзниця мiж першими двома пiдходами полягає в оцiнцi впливу на економiку податкової i боргової полiтики держави. Полiтологiчна школа абстрагується вiд суто економiчної дискусiї i намагається пояснити змiни державної заборгованостi через вплив полiтичних чинникiв.

2. Розкрито економiчну природу та мiсце зовнiшнього державного боргу в фiнансовiй системі держави. Визначено державний борг як сукупнiсть зобов’язань органiв державної влади всiх рiвнiв перед нерезидентами за непогашеними позиками та нарахованими вiдсотками, а також зобов’язань пiдприємств, гарантованих органами державної влади. Встановлено, що зовнiшнiй державний борг є важливою складовою фiнансової системи держави. В дипломній проведене теоретичне дослiдження мiсця зовнiшнього державного боргу та його взаємозв’язки зi складовими фiнансової системи держави. Це дозволило прийти до висновку, що операцiї по формуванню i погашенню зовнiшнього боргу являють собою унiверсальний, багатобiчний iнструмент впливу на фiнансову систему держави.

3. Дослiджено мiсце та закономiрностi розвитку державного боргу у фiнансових системах зарубiжних країн i зроблено висновок, що зовнiшнiй державний борг займає важливе мiсце у фiнансовiй системi будь-якої країни. Найбiльше значення прямi мiждержавнi кредити у формуваннi державного боргу розвинутих країн мали мiсце в 1950-х i 1960-х роках. Важливу роль у сучаснiй структурi зовнiшньої заборгованостi країн свiту вiдiграють країни з перехiдною економiкою. Протягом 1990-х рр. всi країни з перехiдною економiкою характеризувалися порiвняно високим рiвнем зростання зовнiшнiх боргiв. До особливостей управлiння зовнiшнiм державним боргом країн Центральної та Схiдної Європи вiднесено проведення реструктуризацiї та вiдстрочки платежiв по зовнiшнiх боргах, що полегшило фінансово-економiчний стан цих країн насамперед на початковому етапi ринкових реформ, сприяло вiдновленню їх кредитоспроможностi, стимулювало залучення нових джерел фiнансування.

4. Проаналiзовано особливостi формування та сучасний стан державного боргу України, що дозволило прийти до висновку про динамiчне зростання державного боргу в першi роки незалежностi України, що було зумовлено складною фiнансово-економiчною ситуацiєю в державi, полiтичною нестабiльнiстю, суперечливостями процесу економiчних перетворень. Максимального свого значения державний борг України та його зовнiшня складова досягли в 2001 р. Окремi вiдноснi показники державної заборгованостi України найбiльше приблизилися до критичних меж також в даний перiод. Протягом 2002—2007 рр. вдалося покращити боргову ситуацiю в країнi, стабiлiзувати темпи зростання зовнiшнього державного боргу та полiпшити рiвень всiх боргових показникiв порiваяно з 2001 р., що було пов’язано iз загальним покращенням економiчної та фiнансової ситуацiї в країнi та вiдповiдними дiями уряду України.

5. У роботi розкрито механiзм управлiння та обслуговування державного боргу України. Пiд управлiнням державним боргом запропоновано розумiти сукупнiсть принципiв, форм та методiв цiлеспрямованого впливу держави в особi уповноважених нею органiв на об’єкти управлiння (стадiї боргового процесу) з метою досягнення визначених економiчних, полiтичних та соцiальних цiлей, забезпечення нацiональної безпеки та гармонiзацiї iнтересiв позичальникiв i закордонних кредиторiв. Механiзм управлiння державним боргом дослiджено в розрiзi трьох основних етапiв: мобiлiзацiя фiнансових ресурсiв; використання залучених коштiв; погашення та обслуговування державного боргу. Встановлено, що ефективне управлiння зовнiшнiм державним боргом на всiх етапах дозволить уникнути кризових боргових ситуацiй, сприятиме забезнеченню стабiлiзацiї соцiально-економiчної ситуацiї та досягнення економiчного зростання в країнi.

6. Запропоновано напрямки вдосконалення механiзму управлiння державним боргом України, що зводяться до наступних:

- удосконалити нормативно-правове забезнечення механiзму управлiння державним боргом через розробку та прийняття Закону України “Про державний борг України”;

- для збереження економiчної безпеки держави при виборi боргового джерела прiоритет повинен надаватися внутрiшнiм запозиченням;

- мiнiмiзацiя вартостi боргу через залучення бiльш дешевих кредитних ресурсiв;

- реструктуризацiя державного боргу через випуск єврооблiгацiй чи залучення кредитiв на бiльш вигiдних умовах, що стосуються як вартостi, так i термiнiв зовнiшнiх запозичень;

- для запобiгання зростання боргового навантаження встановлення твердого контролю над часткою кредитiв iз плаваючою процентною ставкою, а також кредитiв, залучених на термiн до одного року в загальному обсязi зовнiшнього державного боргу України та встановлення лiмiтiв за даними показникам;

- використання свопових операцiй, тобто операцiй типу в обмiн на власнiсть (акцiї)”.

7. Встановлено, що здiйснення ефективного управлiння державним боргом передбачає розробку концепцiї такої боргової стратегiї, в якiй державний борг розглядатиметься не з позицiї боргового тягаря на економiку України, а як iнструмент економiчного зростання в державi. Обгрунтовано, що державнi запозичення необхiднi для забезпечення платоспроможностi держави та досягнення економiчного зростання. Важливим завданням стратегiчного управлiння державним боргом є пошук оптимального спiввiдношення мiж борговим та податковим фiнансуванням бюджетних видаткiв.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?