Дипломна робота «Перспективи регіонального розвитку та світового лідерства Бразилії», 2007 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 01.06.2009 10:38 · від Мери · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 9 1. Бразилія у міжнародних відносинах: загальна характеристика 11 1.1. Загальні відомості про Бразилію 11 1.2. Глобальне та регіональне лідерство: сутність та основні характеристики 15 1.3. Огляд сучасних досліджень розвитку Бразилії та Латинської Америки 19 1.4. Участь Бразилії у міжнародних та регіональних організаціях 22 Висновки до розділу 28 2. Аналіз діяльності бразилії у світі 32 2.1. Співробітництво Бразилії у політичній сфері 32 2.1.1. Відносини на регіональному рівні 32 2.1.2. Відносини на світовому рівні 39 2.2. Співробітництво Бразилії в економічній сфері. 43 2.2.1. Відносини на регіональному рівні. 43 2.2.2. Відносини на світовому рівні. 50 2.3. Співробітництво Бразилії у військовій сфері. 62 2.3.1. Відносини на регіональному рівні. 62 2.3.2. Відносини на світовому рівні. 65 2.4. Співробітництво Бразилії в інформаційно-комунікаційній сфері. 68 2.4.1. Відносини на регіональному рівні. 68 2.4.2. Відносини на світовому рівні. 73 Висновки до розділу 77 3. Моделювання місця бразилії на регіональному та світовому рівнях 81 3.1. Визначення місця Бразилії у світі 81 3.2. Українсько-бразильські відносини 93 Висновки до розділу 98 Висновки 100 Список використаних джерел 105 Додаток А 110 Додаток Б 112 Додаток В 114

Висновок

Федеративна Республіка Бразилія — найбільша держава Латинської Америки, що займає майже половину континенту. Населення Бразилії у липні 2006 року оцінювалося в 188,078,227 чоловік. Державною мовою є португальська. Більшість жителів Бразилії належить до римо-католицької церкви (73,6%).

Принц-регент Педру оголосив незалежність 7 вересня 1822 року, заснувавши незалежну Бразильську імперію. Рабство було відмінено принцесою Ізабеллою у 1888 р. «Золотими законом». Педро II відмовився від трону 15 листопада 1889, після чого була проголошена Республіка сполучених штатів Бразилії, першим президентом якої став фельдмаршал Деодору да Фонсека. Починаючи з 1985 року Бразилія розглядається як демократія під владою виборного президента. Цей статус був підтверджений на референдумі 1993 року. Згідно конституції прийнятої в 1988 році, Бразилія є президентською федеративною республікою, де президент є як главою держави, так і главою уряду. Один з важливих принципів політики — система багатопартійності, як гарантія політичної свободи. Юридична система заснована на Римському праві. Виконавча влада Союзу здійснюється урядом, очоленим президентом, який обирається на чотирирічний термін, і може бути переобраним ще на один термін. Законодавча влада здійснюється двопалатним Національним конгресом.

З 2003 року посаду президента республіки займає Луїс Інасіу Лула да Сільва.

Щодо збройних сил, то у 1990-ті роки Бразилія залишалась провідною військовою силою в Латинській Америці. Згідно з даними 2005 року військові витрати складали 1,3% ВВП.

Ключова особливість демократії в сучасній Бразилії — існування яскравого і активного громадянського суспільства. Суспільні організації активно борються за права людини, рівності полів і економічну справедливість.

У перекладі з англійської «лідер» – це «керівник», «правитель», «командир», «партійний лідер». «Великий тлумачний словник сучасної української мови» пояснює «лідерство» як «першість у чому-небудь». Поняття лідерства досліджували професор Пол Герсі, засновник і виконавчий директор Центру Досліджень Лідерства, доктор Джеймс Фарр (досліджував «свідоме лідерство»), Джон Ренеш (вивчав організаційне лідерство), Дональд Кларк, Р.Дж. Хауз, а також американський політолог і державний діяч Збіґнєв Бжезінський.

Лідерство визначається потенціалом країни, який, у свою чергу, пов'язаний з певними факторами, що визначають стан держави та її положення на світовій арені. Розрізняють: економічний, військовий, геополітичний, інформаційно-комунікативний потенціали.

Як країна, яка претендує на світове лідерство, Бразилія займає досить важливе місце у регіональних та міжнародних організаціях. Бразилія є членом багатьох регіональних та міжнародних організацій. Серед них: ОАД, Зона вільної торгівлі Американських Держав (FTAA), Міжамериканський Банк Розвитку (МАБР), МЕРКОСУР, Латиноамериканська і Карибська Економічна Система (ЛАЕС), ЛАІ, ООН, Міжнародна організація праці (МОП), ПРООН, ЮНЕСКО, Всесвітня організація охорони здоров'я,

Кожна демократична країна повинна мати добре розвинену систему мас-медіа, і важливим показником іміджу країни є свобода преси. Будь-який засіб масової інформації повинен мати право вільно висловлювати свою думку щодо різних питань, повинні забезпечуватися відповідні умови для працівників ЗМІ, але, звичайно, в межах чинного законодавства.. Щороку організація «Фрідом хаус» (Freedom House) проводить дослідження свободи преси у країнах світу. Фінляндія, Ісландія, Німеччина, США, Канада, Франція, Індія, Гайана, Чилі і Уругвай мають вільну пресу. Болівія, Еквадор, Бразилія, Перу, Аргентина, Колумбія, Гватемала, Парагвай, Мексика і Україна – частково вільну пресу. А в таких країнах, як Росія, Китай, Куба і Венесуела, свобода ЗМІ дуже низька, їх віднесено до країн з невільною пресою. Така ситуація пов’язана з політикою правлячої верхівки.

Корупція в Латинській Америці корениться і у історичній традиції, і у психологічних, економічних і політичних проблемах, які є в усьому світі. У Чилі – найменша корупція серед латиноамериканських країн, але у 2006 році вона зросла. Зростання корупції за ці роки відбулось також у Перу, Еквадорі і Бразилії, у Венесуелі – не змінився; у Колумбії, Аргентині, Болівії, Гватемалі і Парагваї – зменшилась. Згідно даним щорічного опитування у Берліні організацією «Трансперенсі Інтернешнл», Фінляндія, Ісландія і Нова Зеландія вважаються найменш корумпованими країнами світу, а Гаїті – найбільш корумпована.

Латинській Америці належить особливе місце у світовому господарстві. З одного боку, Латинська Америка має досить сприятливі умови для всебічного економічного розвитку. Вона володіє значними людськими ресурсами. В її розпорядженні величезні масиви родючих земель. Латинська Америка багата всіма видами енергоносіїв. Деякі країни регіону, зокрема Бразилія, Мексика, Аргентина, за рівнем економічного розвитку можуть бути зараховані до нових індустріальних країн, а за окремими показниками наближаються до високорозвинутих держав світу. Водночас, з іншого боку, перспективи перетворень, що відбуваються в останні роки і спрямовані на досягнення зрушень на основі більш відкритої й конкурентоздатної участі у світовій економіці, залишаються невизначеними. Це посилюється тим, що питома вага Латинської Америки у світовому господарстві, особливо в промисловому виробництві, все ще набагато нижча за її потенційні можливості.

Завдяки високому рівню розвитку сільського господарства, добувної та виробничої промисловості і сектору послуг, також як і великій кількості працездатного населення, за рівнем ВВП (ПКС) Бразилія значно перевищує будь-яку іншу країну Латинської Америки, будучи основною економікою у Меркосур. Згідно Міжнародного валютного фонду і Світового банку, Бразилія має десяту за розміром економіку в світі (за паритетом купівельної спроможності).

За індексом свободи економіки Бразилія посідає четверте місце (індекс дорівнює 60.9) серед Латиноамериканських країн, її випереджають лише Чилі (78.3), Уругвай (69.3) і Перу (62.1); найнижчий показник має Венесуела (47.7).

У багатьох країнах Латинської Америки індекс конкурентоспроможності за період 2005-2006 роки зменшився або ж не змінився. Зокрема, ранг Колумбії знизився на 7 позначок (з 58-ї позиції на 65-те), ранг Бразилії – на 9 (з 57-ї на 66-те), Аргентини – на 15 (з 54-ї на 69-те).

Економіка Латинської Америки в 2006 році виросла на 5%, причому зростання продовжувалося четвертий рік підряд. Інфляція в регіоні знизилася до 5,4% (з 9,5% в 2002 році, коли економіка знаходилася в рецесії). В 2006 році темпи зростання фондових ринків латиноамериканських країн виявилися вище, ніж в цілому по ринках, що розвиваються.

Для латиноамериканських країн, ситуація обнадіює згідно з Глобальним індексом розміщення послуг 2007 за А.Т. Кернієм (A.T. Kearney). Бразилія перемістилася на п’яте місце, витіснивши Чилі з верхньої позиції серед латиноамериканських країн, не дивлячись на ріст виплат і цін на нерухомість.

Дані щодо військових витрат Бразилії важко встановити через численні бюджети і фонди, крізь які проходять ці кошти, та високий рівень секретності. У будь-якому разі, Бразилія вважається однією з країн з найнижчими рівнями військових витрат. Низький рівень військових витрат Бразилії може бути приписаний відсутності зовнішніх загроз та великому розміру Бразилії відносно своїх сусідів. Бразилія займає четверте місце по військовим витратам серед країн Латинської Америки, і 60-те – серед 172 країн світу. В абсолютних термінах бразильські збройні сили (91,314,740 чол.) найбільші серед країн Латинської Америки. Це пов’язано насамперед з тим, що Бразилія має набільшу кількість населення на даному континенті. Розмір оборонного бюджету Бразилії склав 9,94 млрд. доларів США в 2005 р.. Найбільше коштів на віськову сферу витрачають США, Бразилія – більш як у 50 раз менше, ніж Сполучені Штати.

Кожна демократична країна повинна мати добре розвинену не лише систему мас-медіа, але й відповідні новітні технології. Також кожна країна повинна зробити все можливе, щоб телефони, мобільні й сотові телефони, також мережа Інтернет були доступними для населення.

Бразилія (35%) поступається Чилі (59%) місцем лідера за кількістю користувачів стільникового зв’язку, а Аргентина відстає від Бразилії лише на 1%. Бразилія (23%) займає другу позицію серед латиноамериканських країн за відсотком телефонних ліній, поступаючись Уругваю (29%). За відсотком користувачів Інтернету, Чилі має найбільший показник (35%), потім слідує Аргентина (25%), Уругвай (20%), Гайана (19%) і Перу (16%). Бразилія ж відстає від Аргентина майже у 2 раза.

На світовій арені в інформаційно-комунікаційній сфері Бразилія за кількістю користувачів стільникового зв’язку (7-му місце), за кількістю телефонів у використанні (6-те місце) і за кількістю користувачів мережі Інтернет (10-те місце) входить у 10-ку лідерів. Беззаперечним лідером за відсотком користувачів стільникового зв’язку є Великобританія (100%); у Бразилії – лише 35% населення. Перше місце за відсотком користувачів стаціонарних телефонів є США (90%); у Бразилії – лише 23% населення. За відсотком користувачів мережі Інтернет серед обраних країн лідерами є США і Японія (по 68 %), Канада (63%), Великобританія (62%), Португалія (57%) і Франція (43%). Бразилія, Росія і Мексика – 14, 17 і 16 відсотків відповідно.

Для визначеня місця Бразилії на світовій арені можна використати некритеріальний і критеріальний медоди структурування альтернатив. Найбільш поширеним серед методів упорядкування множини альтернатив, за яким не потрібно (або немає сенсу) висувати окремі критерії для здійснення вибору, є метод парного порівняння.

За допомогою адитивної згортки було досліджено місце Бразилії у політичній, економічній та інформаційно-комунікаційній сферах, а по них – місце Бразилії на міжнародній арені. Було визначено, що Бразилія займає 12 місце серед обраних 25 країн, тобто приблизно посередині.

Величезні перспективи для політичної, економічної, науково-технічної та культурної співпраці відкриваються перед Україною в державах Латинської Америки. Серед них особливий інтерес становить Бразилія, найпотужніша і найвпливовіша держава в регіоні, яка за обсягом валового внутрішнього продукту входить до десятки провідних країн світу. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 11 лютого 1992 року. Українсько-бразильські відносини мають значну політико-правову основу, закладену під час численних взаємних візитів представницьких делегацій обох держав. Активні контакти на рівні керівництва двох держав набули якісно нового контексту і виміру після вступу на посаду нового Президента Бразилії Л.І.Лули да Сілва в січні 2003 року.

Сьогодні Україна і Бразилія активно співпрацюють у сфері мирного використання космічного простору, а також у галузі енергетичного машинобудування. Існують також реальні перспективи для розвитку взаємовигідної співпраці в нафтогазовій промисловості, металургії, сільському господарстві та медицині.

Налаштованість обох сторін на розвиток всебічного співробітництва підтверджена створенням міцної договірно-правової бази, яка нараховує сьогодні понад 60 міждержавних, міжурядових, міжвідомчих та міжрегіональних документів.

Між Україною та Бразилією є очевидною є тенденція до зростання торговельного обороту. Додаткові перспективи для українського товаровиробника створює активна розбудова Бразилією залізниць.

Одним з важливих чинників розвитку двосторонніх відносин є наявність в Бразилії української громади, яка, за деякими оцінками, нараховує більше 400 тис. осіб. За сприяння Центральної українсько-бразильської репрезентації було організовано лікування в Бразилії групи українських дітей, які постраждали від наслідків Чорнобильської аварії, в клініці Католицького університету м.Куритиба (штат Парана) протягом останніх років відбулося стажування кількох груп українських лікарів-спеціалістів з трансплантації кісткового мозку.

На урядовому рівні сторони заявили і про взаємний інтерес до налагодження співпраці в галузі медицини. Практична співпраця двох країн у сфері профілактики та лікування СНІДу.

Набуває нових форм двостороннє співробітництво й в галузі фізичної культури та спорту. Встановлені також контакти між футбольними клубами двох країн.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?