Курсова робота «Соціальне призначення держави», 2009 рік

З предмету Право · додано 31.05.2009 17:14 · від Андрей · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ І. Соціальне призначення держави як вираження її сутності 5 1.1. Поняття і зміст соціального призначення держави 5 1.2. Існуючі підходи до розкриття соціального призначення держави 10 1.3. Взаємозв'язок соціального призначення та функцій держави 14 Розділ ІІ. Еволюція соціального призначення держави 19 2.1. Соціальне призначення рабовласницької та феодальної держави 19 2.2. Соціальне призначення соціалістичної держави 24 2.3. Соціальне призначення капіталістичної держави та його розвиток в умовах формування соціально-правової держави 26 Висновки 32 Список використаних джерел 34

Висновок

Отже, соціальне призначення держави виражається в меті і цілях державної публічної влади. Вона змінюється в залежності від доби і типу держави. В окремих державах державна влада виступає як засіб демократичного управління суспільством, як засіб організації і порядку в розвитку економічної і політичної систем, як засіб побудови демократичного ліберального суспільства, ідеалом якого є правова свобода, правова демократія, юридична рівність і рівноправність. В окремих історичних випадках соціальне призначення держави полягало в побудові безкласового суспільства і реалізації принципу: «від кожного по здібностях і кожному - по потребах». Таке призначення держави було характерне для так званих соціалістичних держав. Як виявилося, значною мірою це ідеалізація або комуністична утопія. В сучасний період держава і суспільство можуть реалізувати лише принцип: «Від кожного по здібностях, кожному - по праці». В умовах економічної і фінансової кризи - це вихід із кризових ситуацій і перехід до нормального функціонування суспільства та побудови правової держави на засадах соціальної демократії.

Держава є особливою політичною реальністю. Розкриваючи зміст поняття держави, слід підвести її під таке родове поняття, як політична організація. Якщо державу до середини XIX ст. можна визначати як політичну організацію панівного класу, то пізніша, й особливо сучасна, держава — це політична організація всього суспільства. Держава стає не просто владою, що спирається на примус, а цілісною організацією суспільства, яка виражає і охороняє індивідуальні, групові і суспільні інтереси, забезпечує організованість у країні на підґрунті економічних і духовних чинників, реалізує головне, що надає людям цивілізація, — народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи.

Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення: класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу; загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ, загальносоціальний аспект сутності держави особливо яскраво проявляється в її зіставленні з громадянським суспільством.

Співвідношення вузькокласових (групових) інтересів пануючої верхівки (еліти) і інтересів усього суспільства за різних історичних часів не однаково. Як правило, посилення однієї з них призводить до послаблення іншої. До середини XIX ст. у більшості країн перевага була на боці організованого примусу, захисту інтересів економічно пануючого класу. Поступово у ряді цивілізованих держав Заходу в зв'язку із розвитком громадянського суспільства усе більшого значення набувають загальносоціальний аспект державної діяльності, завдання забезпечення суспільного блага. У наші дні цей аспект відіграє істотну роль у неокапіталістичних і неосоціалістичних державах, у тому числі в Україні.

Перевага загальносоціального аспекту сутності держави відбулася завдяки зниженню частки його класового змісту як певного результату розвитку громадянського суспільства, утвердження прав і свобод особи.

Зміст діяльності держави набув нових якостей: держава стала на шлях подолання суспільних суперечностей не шляхом насильства і придушення, а за допомогою досягнення громадського компромісу, толерантності, створення умов для розвитку громадянського суспільства; держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї та інститути, як поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність та ін.; держава застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян; на міжнародній арені держава проводить політику, що потребує взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами.

Така держава в сучасних західних теоріях трактується як надкласова, що представляє інтереси всіх верств суспільства. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальної демократії. Сутність й цієї держави не позбавлена класового аспекту, проте він не настільки виражений, як в експлуататорських державах — рабовласницьких, феодальних, буржуазних.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?