Курсова робота «Стратегічне планування розвитку підприємства», 2008 рік

З предмету Економіка підприємства · додано 20.05.2009 14:30 · від Анастасія · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 1. Сутність, принципи та типологія стратегічного планування 2. Етапи, бар’єри та моделі стратегічного планування 3. Стратегічний план та його реалізація Висновки Список використаних джерел

Висновок

В своїй курсовій роботі я розглянула такі основні питання як персонал підприємства, Виходячи з ситуації, що склалася на підприємстві, передбачених тенденцій його розвитку, можливостей і загроз з боку навколишнього середовища (таких як конкуренція, споживачі, законодавчі акти, політичні чинники, економічні умови, соціальні і культурні зміни) керівництво визначає, якими мають бути цілі підприємства і що може перешкодити йому досягти цих цілей.

Стратегічне планування – процес прийняття рішень, при яких досягається цільовий стан діяльності та шлях його досягнення за умови врахування внутрішніх можливостей та зовнішніх факторів. Стратегічне планування забезпечує конкретизацію стратегії і досягнення вибраних цілей шляхом використання переваг, що існують та створюються.

Застосування стратегічного планування створює найважливіші переваги у функціонуванні підприємства:

• готує підприємство до змін у зовнішньому середовищі;

• пов'язує його ресурси із змінами зовнішнього середовища;

• прояснює виникаючі проблеми;

• координує роботу його різних структурних підрозділів;

• покращує контроль на підприємстві.

Підкреслюючи значущість стратегічного планування, можна відзначити, що стратегічному плануванню властиві ступінь невизначеності, тимчасова орієнтація процесу планування і певний горизонт планування.

Основні принципи, встановлені в основу формування стратегічного плану:

• Селективність.

• Варіантність.

• Комплексність.

З погляду горизонту планування або періоду часу, стратегічне планування може поділяється на:

• довгострокове

• середньострокове

• короткострокове

Тимчасова орієнтація враховує в процесі стратегічного панування його відношення до минулого, справжнього і майбутнього. Залежно від такої орієнтації планування Р.Акофф 10 виділяє чотири типи планування:

• Реактивне планування - враховує тільки минулий досвід діяльності підприємства.

• Інактивне планування - пристосовується тільки до справжнього.

• Преактивне планування - направлено тільки у майбутнє.

• Інтерактивне планування — орієнтовано на взаємодію всіх кращих ідей за даними видами планування у теперішньому часі, минулому і майбутньому.

Процес стратегічного планування на підприємстві складається з послідовних етапів рішення відповідних проблем:

• Перший етап є стратегічним аналізом.

• На другому етапі проводиться зазначення стратегічних сфер діяльності

• На третьому етапі робиться оцінка можливостей стратегічних позицій

• На четвертому етапі на основі оцінки стратегічних зон господарювання виробляється вибір бізнес-портфеля.

• На п'ятому етапі уявляється доцільним перейти до техніко-економічного планування (ТЕП)

• Важливим етапом процесу стратегічного планування є розробка фінансового плану підприємства (шостий етап)

• На сьомому етапі виробляється документування раніше проведених розрахунків.

• Завершальним восьмим етапом є коректування плану.

На сучасному етапі існують певні бар’єри, що перешкоджають та мають суттєвий вплив на стратегічне планування розвитку підприємств. Головні з них:

• негативний досвід, накопичений під час директивного планування, яке було проявом переважно командно адміністративного методу керівництва

• нерозвиненість теорії та методів планування.

• середовище. Нестабільність та невизначеність процесів, що відбуваються в економіці України, — предмет дискусії фахівців на всіх рівнях.

• небажання встановлювати цілі та розробляти стратегії.

• опір змінам.

• обмеження (матеріальні, час і гроші).

Найпоширеніші підходи до організації процесу стратегічного планування:

• Модель стратегічного планування на основі «стратегічної прогалини».

• Модель стратегічного планування, що базується на врахуванні ринкових переваг.

• Модель стратегічного планування, орієнтована на створення та підтримку конкурентоспроможності підприємства.

• Модель стратегічного планування, орієнтована на створення позитивного іміджу.

• Моделі стратегічного планування, що враховують розміри підприємств.

Стратегічне планування — це переважно централізоване планування, із залученням підрозділів, що розробляють стратегії власного розвитку. Залежно від обраного підходу до розробки стратегії — одноосібного, побудованого на делегуванні, співробітництві або конкуренції, — а також від особливостей функціонування підприємств можна застосувати різні варіанти організації процесу стратегічного планування.

Стратегічний план фірми – це сукупність взаємоузгоджених заходів і дій для досягнення довгострокових цілей та основні напрями діяльності з обґрунтуванням ресурсного забезпечення. Стратегічний план розглядається як засіб досягнення поставлених цілей, інструмент, за допомогою якого підприємство робить свої можливості відповідними з ситуацією на ринку і може протистояти змінним умовам ринку.

Стратегічні плани, проекти та програми зорієнтовані на розвиток підприємства і за цих умов — на продовження його «життєвого циклу».

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?