Курсова робота «Німці в науковому просторі Києва», 2005 рік

З предмету Туризм · додано 17.05.2009 13:48 · від Anna · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1. Німецька громада києва від появи до сьогодення 4 Розділ 2. Німці в наукових та освітніх закладах києва 13 Розділ 3. Німці науковці в київському університеті 17 Розділ 4. Медицина в україні. Видатні лікарі кінця хviiі – першої половини хіх століття 19 Висновки 23 Використана література 25

Висновок

У курсовій роботі досліджено процес культурно-освітнього розвитку німецької громади в Києві. На основі вивчення матеріалів та після проведення досліджень зроблено такі висновки:

Перші шість німецьких поселень в Україні були засновані у 1763 – 1774 роках у Борзненському повіті на Чернігівщині. Внаслідок пільгових умов, які були надані царським урядом для західно-німецьких колоністів, кількість їхніх поселень швидко зростала. Тільки у Мелітопольському повіті упродовж 1804 – 1858 років німці заснували 87 колоній. У цілому в Новоросії на 1858 рік налічувалося 138,8 тисяч німців. Серед німецьких переселенців значний відсоток становили сектанти (меноніти, сепаратисти та ін.), які зазнавали у своїх країнах переслідувань за релігійні переконання.

У Галичині, на Буковині та Закарпатті перші німецькі поселення з'явилися у 1750-х роках. Їх кількість інтенсивно зростала після загарбання західноукраїнських земель Австро-Угорщиною. Були німецькі поселення на Волині – „волинські німці”.

Наприкінці 1920-х років на території України налічувалося 616,9 тисяч німців. Більшість їх у серпні 1941 року були переселені у східні райони СРСР. Німецьке населення західноукраїнських земель під час ІІ світової війни виїхало до Німеччини.

Після революції була організована німецька республіка. Столиця – Енгельс. Була змога навчатися німецькою мовою, видавалися газети. До 1938 року діяв Одеський німецький педагогічний інститут, 628 школи, 12 технікумів. Німецьких селян „розкуркулювали” так само, як і всіх інших в Україні. Багато представників німецької інтелігенції було репресовано.

По закінченні радянсько-німецької війни 1941-45 рр. значну кількість німецьких військовополонених було використано на відбудові зруйнованого міста, зокрема, Хрещатика, районів Дарниці та Сирцю.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?