Курсова робота «Специфіка соціальної роботи в громадських організаціях для дітей та молоді», 2008 рік

З предмету Соціальна робота · додано 17.05.2009 13:48 · від Рощина Марина · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 2 1. Теоретико-методологічні засади специфіки соціальної роботи в сучасних громадських організаціях для дітей та молоді 5 2. Особливості соціальної роботи і соціального виховання в громадських молодіжних організаціях 7 3. Аналіз результатів дослідження специфіки соціальної роботи в громадських організаціях для дітей та молоді 16 Висновки 20 Список використаної літератури 26

Висновок

Отже, аналіз специфіки та особливостей соціально-педагогічних засад функціонування національного молодіжного руху дає підстави сформулю-вати такі висновки.

В роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення досліджуваної проблеми, що виявляється у теоретичному обгрунтуванні суті процесу становлення і розвитку громадського молодіжного об’єднання як соціально-педагогічної системи, у розробці та експериментальній перевірці концепції соціально-педагогічної діяльності громадських молодіжних об’єднань.

На "демонтаж" існуючих і народження нових, досить жорстких форм соціалізації певна частина молоді відповіла створенням принципово нового інституту соціалізації - громадського молодіжного об’єднання. У цьому контексті сучасні молодіжні організації постають своєрідною формою соціального і духовно-психологічного захисту молоді, є соціальною відповіддю на існуючі в суспільстві негативні прояви, а саме: егоїзм, індивідуалізм, цинізм, нігілізм, прагнення до особистого успіху будь-якою ціною тощо. Намагаючись вибороти своє місце в системі суспільних відносин і забезпечити своє майбутнє, члени спілок молоді протиставили виклику часу колективістську згуртованість, духовно-моральне єднання, взаємну підтримку один одного.

Феномен молодіжного руху має різноманітні аспекти і є дуже складним для дослідження. Це зумовлено, насамперед, тим, що незважаючи на офіційну реєстрацію, значна кількість молодіжних об’єднань продовжують зберігати свій, по суті неформальний характер, обмежуючись однією чи кількома обраними сферами діяльності. Це, безумовно, звужує вплив зазначених молодіжних структур на ефективність процесу соціалізації і соціального виховання даної категорії молоді.

До негативних аспектів необхідно віднести і малочисельність спілок молоді, несистематичний (здебільшого епізодичний) характер їхньої діяльності, відсутність цілеспрямованого пе-дагогічного впливу, слабку матеріально-фінансову базу, заполітизованість (суть діяльності частини молодіжних організацій полягає в обслуговуванні інтересів політичних партій). Це компенсується соціалізуючим і виховним впливом спільних справ різноманітного, в тому числі і творчого характеру.

З’ясовано, що структура соціально педагогічної діяльності молодіжно-го об’єднання як наукової категорії включає в себе мету, завдання, зміст, технології, суб’єкт, об’єкт і результат.

Загальна мета соціально-педагогічної діяльності полягає у створенні оптимальних умов соціалізації особистості. Подальша конкретизація мети відбувається у завданнях. Мета, завдання і зміст соціально-педагогічної діяльності реалізуються через технології і спрямовані на досягнення прогнозованих наслідків.

У результаті теоретичного аналізу категорії сучасне громадське молодіжне об’єднання як соціально-педагогічна система з’ясовано, що категорія "соціально-педагогічна система" - це множина взаємопов’язаних структур і функціональних компонентів, що підпорядковані меті реалізації завдань молодіжного об’єднання. Поряд з тим, соціально-педагогічна система, як механізм соціалізації і соціального виховання, являє собою сукупність взаємопов’язаних засобів, методів і прийомів, необхідних для впливу педагогічного характеру на формування особистості.

Модель технології соціально-педагогічної діяльності громадських молодіжних об’єднань є зразком (ідеалізованим варіантом), що відображає цілеспрямовану, найбільш оптимальну послідовність діяльності соціально значущого і суспільно корисного спрямування (упорядковану сукупність дій, операцій, процедур, засобів, методів і прийомів, які забезпечують досягнення прогнозованої мети діяльності молодіжного об’єднання).

Концепція соціально-педагогічної діяльності сучасних громадських молодіжних об’єднань ґрунтується на таких основних положеннях: соціаль-но-педагогічна діяльність є видом соціального проектування і конструювання; це організація соціально значущої і суспільно корисної діяльності дітей, підлітків і молодих людей, націленої на задоволення соціальних, культурних, освітніх потреб особистості; це наповнення життя молодої людини активним змістом, навчання мистецтву життєтворчості; це соціальний захист юної особистості, її політичних, економічних, культурних і соціальних прав; це формування активної соціальної позиції молодого покоління.

Метою соціально-педагогічної діяльності є створення соціалізуючого і виховуючого середовища як важливого чинника соціально-педагогічного впливу на процес формування особистості; соціально-педагогічна діяльність – це особливий вид діяльності, спрямованої на соціалізацію і соціальне ви-ховання особистості в системі взаємодій соціального середовища. Результатом соціально-педагогічної діяльності є формування світогляду, ціннісних орієнтацій, моральних переконань та особистісних якостей.

Виявлено, що особливістю розвитку національного молодіжного руху постає загальна спрямованість діяльності її суб’єктів на захист соціальних прав молоді, боротьба за оптимізацію умов соціалізації молодого покоління; наявність значного числа професійно спрямованих молодіжних організацій (пріоритетний напрям діяльності); це характерно для діяльності багатьох одновікових молодіжних об’єднань. Отже, спостерігається тенденція професіоналізації діяльності частини суб’єктів українського молодіжного руху, перетворення їх у своєрідні бізнесово-виробничі структури.

Основними чинниками, що характеризують становлення і розвиток молодіжного об’єднання як соціально-педагогічної системи є: мета і за-вдання як стартова основа його діяльності; наявність в активу об’єднань організаторських здібностей, певного рівня знань, умінь і навичок як загального, так і психолого-педагогічного характеру, матеріальне і фінансове забезпечення діяльності; інтенсивність діяльності членів об’єднань і її змістова насиченість; рівень партнерської співпраці з іншими суб’єктами проце-су соціалізації і соціального виховання молоді (органами влади, соціальни-ми службами для молоді, адміністрацією навчальних закладів, спонсорсь-кими структурами, громадськими об’єднаннями); наявність кваліфікованої допомоги з боку соціальних педагогів, практичних психологів, науковців.

До механізмів функціонування соціально-педагогічної системи молодіжного об’єднання можна віднести: самоорганізацію як процес становлення і розвитку об’єднання; самореалізацію і саморозвиток особистості як процес участі індивідуума в діяльності об’єднання; самодіяльність як засіб саморозвитку особистості; самоуправління; соціальну ініціативу як джерело саморозвитку особистості.

Дослідження діяльності різновікових об’єднань дає підстави розглядати їх як важливий інститут соціалізації, виховання і самовиховання молоді. Зокрема, це стосується антинаркогенного виховання та формування установки на здоровий спосіб життя. З’ясовано, що у різновікових об’єднаннях, де здійснюється антинаркогенне виховання, значно зменшилась кількість членів об’єднань, які допускають можливість вживання алко-гольних напоїв і тютюнопаління.

Значним потенціалом соціалізації і самовиховання володіють одновікові молодіжні об’єднання. Члени цих об’єднань переважають неспілкову молодь за багатьма параметрами формування моральних якостей і ціннісних орієнтацій. Найбільші успіхи у цьому плані мають ті суб’єкти молодіжного руху, які поєднують інтенсивність діяльності з її соціально-педагогічною різноманітністю, загальною гуманістичною спрямованістю.

Особливої уваги суспільства і владних структур потребують ті молодіжні об’єднання, діяльність яких спрямована на профілактику ВІЛ/СНІД та наркозалежності. Досвід організації діяльності таких об’єднань дає підстави вважати національний молодіжний рух значним резервом у боротьбі з негативними явищами у молодіжному середовищі. Вважаю, що у контексті державної молодіжної політики необхідно: по-перше, всебічно підтримувати ці об’єднання (фінансово і матеріально); по-друге, активно пропагувати досвід їхньої діяльності (телебачення, радіо, преса, буклети, науково-популярна література); по-третє, сприяти формуванню нових молодіжних організацій цієї ж спрямованості; по-четвертє, актуалізувати дані напрями роботи у діяльності інших молодіжних об’єднань.

Аналіз розроблених для молодіжних об’єднань соціально-педагогічних технологій дозволив з’ясувати наступне: 1) використання СПТ сприяє усуненню хаотичності і несистематичності їх діяльності, зводить її до логічно обґрунтованої послідовності дій з відповідним педагогічним ефектом; 2) дозволяє інтенсифікувати процес діяльності членів об’єднань, вивести її на більш високий рівень; 3) розроблені СПТ потребують подальшого вдосконалення.

У вдосконаленні роботи з молоддю може допомогти використання досвіду як міжнародних, так і національних (європейських) молодіжних організацій. По-перше, європейський молодіжний рух розглядається як невід’ємна складова частина процесу соціалізації і соціального виховання молоді; по-друге, європейські молодіжні об’єднання є досить складними у контексті соціалізуючих і виховних впливів структурами за різноманітністю напрямів роботи, культурних уподобань, методів і прийомів соціально-педагогічної діяльності; по-третє, психолого-педагогічний вплив їхньої діяльності ґрунтується на засадах демократизму, толерантності і гуманізму.

До характерних ознак зазначених об’єднань необхідно віднести значну чисельність молоді (членами молодіжних об’єднань у різних країнах Європи є від 30% до 70% всієї молоді (в Україні 3-4%). У країнах ЄС, на відміну від України, політизовані молодіжні об’єднання складають незначну частину від загальної їх чисельності.

На основі аналізу державної молодіжної політики обґрунтовано положення щодо розв’язання проблеми соціального партнерства суб’єктів українського молодіжного руху і держави. Значна увага приділена обгрун-туванню пропозицій стосовно покращання співпраці молодіжних організа-цій і владних структур.

Зокрема, державну політику відносно молодіжних об’єднань необхідно будувати так, щоб органи влади в своїх діях могли забезпечити послідовне і неухильне дотримання таких принципів: принцип полікультурності; рівності всіх спілок молоді перед законом; повна повага до їхніх прав на свободу думки, отримання інформації, дій, зборів тощо; пріоритетного ставлення до тих молодіжних об’єднань, в основі статутних положень яких покладено орієнтацію на загальнолюдські гуманістичні духовно-моральні цінності, а діяльність має яскраво виражений соціально значущий і суспільно корисний характер; державних гарантій у здійсненні діяльності молодіжних організа-цій на різних етапах: створення, організаційного оформлення, безпосеред-ньої багато профільної роботи; всебічної підтримки традицій, змісту, форм і методів роботи мо-лодіжних об’єднань; узагальнення, осмислення і поширення кращого досвіду їхньої діяльності.

Доцільно закцентувати увагу на тому, що у своїй діяльності лідери молодіжних об’єднань мають враховувати стан полікультурності нашого суспільства, стимулювати молодіжні об’єднання до налагодження системи неформальної освіти.

Таким чином, подальший розвиток національного молодіжного руху доцільно спрямовувати на більш активну участь його учасників у соціально значущих і суспільно корисних справах, на боротьбу з негативними явищами у молодіжному середовищі.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?