Реферат «Поняття факту та артефакту в соціологічному дослідженні», 2006 рік

З предмету Соціологія · додано 16.05.2009 10:00 · від kristina · Додати в закладки
8 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Поняття факту в соціологічному дослідженні 5 1.1. Соціальний факт: критерії виокремлення 1.2. Соціологічне розуміння статистичного факту 1.3. Логіка встановлення соціальних фактів 1.4. Факт як емпіричне підґрунтя наукової 2. Соціологічні підходи до вивчення соціальних фактів 10 2.1. Становлення проблеми “факту” у пізнанні 2.2Головні підходи до вивчення соціальних фактів - Демографічний; - Психологічний; - Колективістський; - Взаємовідносин; - культурологічний. 2.3. Їх специфіка та сфера застосування 3.Поняття артефакту в соціологічному дослідженні 16 Висновки 18 Список використаної літератури 22 Відсутні посилання на літературу в тексті.

Висновок

Говорячи про факти, потрібно вказати на неабияку складність матеріалу, з яким має справу соціологія, адже не можна з повною точністю здійснювати виокремлення фактуального матеріалу, щодо соціологічного дослідження, оскільки спостерігаємо явища, що мають до нас безпосереднє відношення(S-S відношення у суспільстві, котрі затьмарені впливом свідомості дослідника).

Розглядаючи сучасні уявлення, стосовно фактуального матеріалу соціології, можна зазначити про основні складові, тобто основні характеристики, за якими здійснюється виокремлення спеціального матеріалу. Зокрема, до складових характеристик відносять:

- певні погруповані характеристики масової поведінки;

- сукупні систематизовані характеристики масової(суспільної) свідомості, котрі виражені через певні погляди людей, різноманітні оцінки, вірування, звичаї;

- характеристики, щодо продуктів людської діяльності, як матеріальної так і духовної( тут можна провести паралель з фактами буттєвого рівня у Дюркгейма);

- нарешті, у феноменологічному напрямку, трактування соц. фактів пов’язане з розглядом соц. явищ, як одиничних подій, це певний стан взаємодії, що підлягає певній інтерпретації з боку діяльнісного суб’єкта.

Ведучи мову про соціальні факти, на буденному рівні, можна було б зазначити її первинність по відношенню до узагальнених характеристик, проте, щодо наукового факту, можна стверджувати, що ми говоримо про факти, як певний підсумок, щодо дій, це буде певний проміжний підсумок.

Встановлюючи ознаки (характеристики ) соціальних фактів, треба вказати на таку особливість, групуючи певні факти у спостереженні, ми знаходимо головні ознаки, та відкидаємо несуттєві. Однак, на відміну від буденного рівня, для якого характерна неточність, щодо змісту інформації, маючи справу з науковим матеріалом, ми встановлюємо певні ознаки, користуючись певними теоретичними схемами, системою термінів, що стосуються тієї чи іншої галузі знання. Дане уточнення відносно змісту фактичного матеріалу здійснюється з метою запобігання хибних характеристик, того чи іншого явища. На науковому рівні відбувається розробка певних критеріїв, щодо встановлення статусу факту. На рівні досліджень соціологу належить визначити для себе основні характеристики актуального матеріалу. Перед ним постає наступне завдання-виділити індивідуальні відмінності, що мають системний характер від випадкових, і брати до уваги лише розгляд стійких форм.

Ведучи мову про матеріал соціології, потрібно вказати наявність великої кількості масиву даних, що характеризують суспільні процеси, обробка цього матеріалу потребує неабиякої напруги, тому відбувається певна систематизація, що пов’язана з узагальненням матеріалу за певними характеристиками. На даному рівні відбувається становлення певних статистичних даних(статистичних фактів ), котрі можна визначити, як типові сукупні характеристики, щодо структури при спостереженні досить великої кількості соціальних явищ. Тому при проведенні соціологічного дослідження потрібно вказувати саме на існування статистичних фактів (узагальнень). Отож, у який спосіб відбувається дане узагальнення, яким чином визначаємо основні критерії, щодо його систематизації ?

Для початку потрібно зазначити, що відносно соціальної реальності, ми маємо взаємопов’язаність досліджуваних характеристик з іншими формам суспільного життя, оскільки на відміну від природничих наук не маємо змоги вести мову про “чисте” дослідження, тобто чітко виокремити його межі(влив об’єкта дослідження його дослідника).

Також здійснюючи систематизацію, потрібно усвідомлювати певний соціальний контекст, що передує даній реєстрації, зокрема певні характеристики, котрі присутні за одних умов, можуть бути відсутніми у інших. Намагаючись певним чином систематизувати та виділити особливості, від яких залежить характер соціального факту, можна вказати на існування певних критеріїв, щодо цього. Отож виокремлюємо особливості в залежності від:

- цілей дослідження (практичне чи теоретичне спрямування)

- від стану теоретичної та практичної бази знання, що дозволяє систематизувати та пояснювати факти у той чи інший спосіб

- розгляд соціальних явищ, фактуального матеріалу, може сприйматися різними напрямками по різному, та може бути включеним до певних моделей, котрі за своїм змістом, досить різняться

- також, обов’язковим є врахування світоглядних установок дослідника, а саме його позицій, щодо досліджуваних явищ.

Отож, досить добре видно, наскільки багатогранним та складним виступає матеріал соціологічного дослідження. Говорячи про факти суспільного характеру, чи можемо ми стверджувати про існування їх як певної емпіричної основи, щодо дослідження суспільних явищ?Дане питання потрібно розглядати в контексті зі специфікою як об’єкта дослідження так і індивідуальними характеристиками дослідника.

Говорячи про систематизацію даних(фактуальну), становлення певних критеріїв, щодо визначення соціальних фактів, можна навести певну схему, що її пропонує Ядов, а саме про послідовність операцій, котрі потрібні для встановлення соціальних фактів:

Дана схема дає можливість прослідкувати, як фактичний матеріал утворюється та вводиться в теорію. Коли відбувається даний процес на теоретичному рівні ми вже можемо вказувати про певні зміни в основі її змісту, говорячи про факти, як необхідний елемент у соціологічному дослідженні, все ж ми маємо справу з первинним матеріалом.

У цьому саме й полягає особливість особливість віднайдення фактів у соціологічному дослідженні, котре переслідує на меті виявлення об’єктивних характеристик, щодо досліджуваного об’єкту.

Перехід на більш складний рівень, маємо дані, котрі становлять певну вагу, і котрі можуть бути включені у відповідну теорію, за наявності підтвердження чи уточнення попередньої

Отже, навіть на такому рівні аналізу, надзвичайно важливим є урахування всіх критеріїв при встановленні фактуального матеріалу. І необхідною умовою тут виступає системний та комплексний підходи, щодо його виокремлення. Перш ніж розпочати дослідження, необхідно встановити (прояснити) безліч нюансів, що пов’язані зі специфікою у дослідженні соціальних явищ.

Тому, я переконана, повинне бути присутнім постійне заглиблювання у матеріали дослідження, але разом з тим без пошкодження цілісної картини

Що стосується соціологічних досліджень, то можна стверджувати необхідність неабиякої системи знань, умінь та навичок у дослідника для проведення змістовного, актуально обґрунтованого дослідження.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 8 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?