Реферат «Нові соціологічні теоріі - Теорія еліт Гаетано Моски», 2007 рік

З предмету Соціологія · додано 12.05.2009 22:43 · від Лариса · Додати в закладки
8 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Теорія еліт Гаетано Моски 4 2. Соціологія теорія політичного класу 8 3. Теорія правлячого класу 10 4. Суспільство і держава. Проблема демократії 11 Висновок 16 Список використаних джерел

Висновок

Гаетано Моска (1858—1941) — італійський дослідник, один з основоположників політичної науки — поділяв суспільство на панівну меншість (еліту) і політичне залежну більшість (масу). Такий поділ, на його думку, є необхідною умовою існування цивілізації. Саме правлячий "політичний клас" визначає історичний процес. Владу меншості над більшістю Г. Моска пояснював кращою організованістю.

Оцінюючи внесок Гаетано Моска в розвиток італійської і світової соціології, відзначимо, що з його ім'ям, як і з ім'ям Вільфредо Парето, зв'язана зміна парадигми в політико-соціальних дослідженнях, тобто перехід від ліберальних класичних концепцій до концепцій еліт. Він показав ілюзорність надій лібералів і соціал-демократії на проведення в життя ліберальних і демократичних принципів і ідеалів, продемонстрував реальну роботу парламентарної системи і побачив небезпеку переродження парламентарної демократії в олігархію.

Книги Моска оригінальні, він не є послідовним прихильником якої-небудь однієї філософської і соціологічної школи. Великий вплив на нього позитивістської соціології, тому що він виходив у своєму дослідженні з констатації незмінних функціональних законів і застосовував історико-порівняльний метод об'єктивного аналізу, недооцінюючи (або не зауважуючи?) при цьому проблематики неокантианської школи (про що з'явилося в критичних зауваженнях на адресу Спенсера, що дорікається в апріорності вибору критеріїв розрізнення політичних типів).

Марксизм відкидався їм цілком чітко, і проте його знайомство з роботами Маркса не пройшло безвісти, тому що в проблемі утворення і зміни правлячих класів поряд із психологічними факторами враховані і роль приватної власності на землю, і поява нових джерел багатств. Навіть у критиці марксизму він формально користувався марксистськими термінами і стилем.

Моска не являється, як прихильником консервативної або реформістської лінії, у чому його дорікали багато радянських критиків. Скоріше бачимо в ньому вдумливого аналітика і проникливого політика, якому політична ситуація його часу не дала райдужних надій. Праці його пофарбовані в мінорні тони, але він і не є закінченим песимістом, тому що прагне знайти хоч які-небудь підстави для політичного розвитку убік більш повної демократії (незважаючи на ілюзорність надій на демократичні ідеали), подолання бюрократизації суспільства і тенденції до формування олігархії.

Будь-яка еліта, на думку вченого, має тенденцію до перетворення на "закриту", спадкову, що призводить до її відчуження від мас. Запобігти цьому можуть лише вільні дискусії у суспільстві, які спонукають "політичний клас" до оновлення, дають змогу тримати його у певних межах і усувати в тих випадках, коли він більше не відповідає інтересам країни.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 8 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?