Реферат «Гендерна культура», 2004 рік

З предмету Культура · додано 12.05.2009 22:35 · від Лариса · Додати в закладки
8 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 1. Відображення гендерної культури суспільства в художній літературі 4 2. Гендерні проблеми в українському культурному просторі 9 3. Пропозиції щодо вирішення проблеми 21 Висновки 25 Список використаних джерел 28

Висновок

1. Статево-рольова соціалізація здійснюється як динамічний процес засвоєння індивідами гендерної культури суспільства, кожний історичний етап якої висуває конкретні загальні вимоги до змісту гендерних якостей, формуючи певні гендерні типи особистості. Основна суперечність гендерної культури суспільства має місце між гендерними ролями і гендерними стереотипами. Ця суперечність позначається на характері процесу статево-рольової соціалізації. Формуванню зрілої гендерної ідентичності може заважати консервативність гендерних стереотипів, що потрібно враховувати у виховному процесі.

2. Підліткова стадія статево-рольової соціалізації виявляється вирішальною у формуванні гендерного типу особистості. Це обумовлюється тим, що у підлітковий період формується зріла гендерна ідентичність як усвідомлення індивідом своєї статевої належності, як суб’єктивне осмислення, переживання статевої ролі, яке виявляється у єдності статевого усвідомлення та поведінки. На підлітковий період припадає остаточне формування гендерної ідентичності.

3. Застосування методики ММРІ з метою визначення рівня маскулінності-фемінності показало, що у більшості підлітків нашої вибірки (61,5%) статево-рольова ідентифікація здійснюється із відхиленням від стереотипно-традиційних показників маскулінності-фемінності. Відхилення у профілі 5-ї шкали свідчать про переорієнтацію підлітків із стереотипних традиційних фемінно-маскулінних гендерних схем на андрогінні в процесі статево-рольової ідентифікації.

4. Динаміка відхилень у статево-рольовій ідентифікації в жіночих і чоловічих групах відбувається в протилежних напрямках: у групах дівчаток з віком спостерігається зменшення відхилень, у групах хлопчиків – навпаки, від молодшого до старшого віку показники відхилень зростають. Це суперечить поширеній в літературі думці, згідно з якою у хлопчиків в процесі їхнього змужніння показники їх фемінності мають тенденцію до зниження. Зменшення відхилень за показниками 5-ї шкали у дівчат і збільшення цих показників у хлопчиків в процесі їх дорослішання пов’язане із адаптацією підлітків до умов сучасності. Ця адаптація здійснюється як формування андрогінного гендерного типу із середніми показниками андрогінності. Збалансування маскулінності з фемінністю, яке йде за андрогінною гендерною схемою, відбувається у старшому підлітковому віці в результаті індивідуалізації гендерної позиції особистості.

В Україні на сьогоднішній день існує явище гендерної нерівності, яке полягає в непропорційній представленості обох статей в різних сферах життя, різниці оплати праці жінки і чоловіка, існуванні стійких гендерних стереотипів, що мають яскраве патріархальне забарвлення, проявах дискримінації за статевою ознакою, що закриває особам однієї статі доступ до ресурсів або джерел доходу. Про це свідчить висновок Міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, оприлюднений в лютому 2006-го року: "Жінки в Україні не мають рівного права для влаштування на роботу, що є результатом дискримінаційного ставлення як з боку державних, так і з боку приватних роботодавців". Також, відповідно до змісту доповіді Human Rights Watch, чоловіки займають непропорційну кількість керівних державних та адміністративних постів і одержують більшу заробітну плату, ніж жінки на тих самих посадах. Жінки в Україні змушені погоджуватись на низькооплачувану роботу або залишатися безробітними.

Наявність гендерної нерівності в країні при відсутності чіткої державної політики щодо її усунення - загрозливий фактор для визнання нашої країни такою, що відповідає системі сучасних європейських цінностей. Для внутрішньої політики держави гендерна нерівність небезпечна втратою людського капіталу та недореалізацією трудового потенціалу, що матиме негативний вплив на розвиток економіки і сприятиме посиленню соціальної напруги.

Роль жінки в українському суспільстві ще в ХІХ ст. визначив Михайло Драгоманов, аналізуючи діяльність Кирило-Мефодіївського товариства: "І стали вони на такій думці, що не на дипломатію треба слов’янам уповати, що до сього діла треба нових людей і сили нової, а тією силою повинна бути чистота серця, праведна освіта, свобода простого люду й християнська самопожертва. Найкращим способом ширити свою проповідь вважали вони усне й печатне слово й добру науку дівчат як матірок і сестер тих ділателів, що мали колись вирости серед стуманілого люду й холодного, лінивого панства. Тим-то вони поставили піклуватись, щоб на Україні постало якнайбільше письменного й тямущого жіноцтва". Ці слова воістину актуальні донині. У них приховано й особливості нашого менталітету, і сподівання на енергійну суспільну силу, якою завжди в Україні було жіноче начало.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 8 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?