Дипломна робота «Розвиток експортного потенціалу української промисловості в рамках ЄЕП (на прикладі деревообробної та легкої промисловості)», 2007 рік

З предмету Міжнародна економіка · додано 06.05.2009 17:42 · від Jenny · Додати в закладки
75 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 5 1. Економічна інтеграція як визначний фактор розвитку національної економіки в сучасному світі 9 1.1. Передумови міжнародної економічної інтеграції 9 1.2. Формування ЄЕП як важливий фактор розвитку економіки України 22 2. Аналіз розвитку деревообробної і легкої галузей промисловості в контексті ЄЕП 35 2.1. Деревообробна галузь в умовах активізації міжнародної кооперації в межах ЄЕП 35 2.1.1. Розвиток деревообробної промисловості України у 1996-2004 рр 35 2.1.2. SWOT- аналіз деревообробної промисловості Україні 54 2.2. Легка промисловість в контексті формування ЄЕП 61 2.2.1. Розвиток легкої промисловості України в 1998-2004 роках 61 2.2.2. SWOT- аналіз легкої промисловості в Україні 76 3. Перспективи та пріоритетні напрями розвитку галузей промисловості України 82 3.1. Деревообробна промисловість України як одна з перспективних галузей промисловості 82 3.2. Пріоритетні напрями розвитку легкої промисловості України 102 Висновки 112 Рекомендації 117 Список використаних джерел 119 Додаток А. 128 Додаток Б. 124 В роботі аналізуються дані за 2003-2006 роки

Висновок

Міжнародна економічна інтеграція є вищою формою інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування всіх структур національних господарств.

Згідно з теорією економічної інтеграції внаслідок укладення між країнами угоди про митний союз, яка усуває тарифи у взаємній торгівлі між ними, в економіці виникають два типи ефектів:

1) статичні ефекти — економічні наслідки, які виявляються негайно після утворення митного союзу як його безпосередній результат;

2) динамічні ефекти — економічні наслідки, які виявляються на подальших стадіях функціонування митного союзу.

Сьогодні у світі нараховується близько 20 економічних угруповань. Серед них можна виділити: в Західній Європі — Європейський Союз (ЄС) і Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ); в Північній Америці - Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА); в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - Тихоокеанське економічне співтовариство (АТЕС).

На території колишнього СРСР теж йдуть інтеграційні процеси. Так, у 23 лютого 2003 президенти чотирьох країн — України, Росії, Казахстану і Білорусі підписали в Москві заяву про підготовку до формування Єдиного економічного простору (ЄЕП). Під Єдиним економічним простором розуміють економічний простір, об'єднуючий митні території держав - учасниць, на якому функціонують механізми регулювання економік, засновані на єдиних принципах, що забезпечують вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили і проводиться єдина зовнішньоторговельна і узгоджена в тій мірі і в тому об'ємі, в яких це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції і підтримки макроекономічної стабільності, податкова, грошово-кредитна і валютно-фінансова політика.

Метою формування Єдиного економічного простору є створення умов для стабільного і ефективного розвитку економік держав-учасників і підвищення рівня життя населення.

Згідно Угоді про формування ЄЕП держави-учасниці прагнуть сприяти: розвитку торгівлі і інвестицій між державами-учасницями, що забезпечуватиме стійкий розвиток їх економік на основі загальновизнаних норм і принципів міжнародного права; створенню можливостей для розвитку підприємницької діяльності шляхом встановлення гармонізованих систем регулювання і інтеграції інфраструктурного комплексу; інтеграції і нарощуванню економічних потенціалів держав-учасників в цілях підвищення конкурентоспроможності економік на зовнішніх ринках.

Основними принципами функціонування Єдиного економічного простору є забезпечення свободи переміщення товарів, послуг, капіталу і робочої сили через кордони держав-учасниць.

Згідно угоди сторони, що її підписали, зобов’язуються сприяти розвитку торгівлі і інвестицій між державами – учасницями, створенню можливостей для розвитку підприємницької діяльності, об’єднанню економічних потенціалів і підвищенню конкурентноздатності економік держав - учасниць на зовнішніх ринках, закріпленню єдності і нарощуванню потенціалу економік країн. В свою чергу, Україна могла б скористатися цим і розвивати не лише такі відомі галузі нашої економіки, як металургія та машинобудування, а й менш розвинені, проте дуже перспективні галузі, як деревообробна та легка промисловість, які за останній час показують стабільні темпи зростання і в яких на сьогодні можна спостерігати значне пожвавлення.

Український уряд на всіх етапах переговорів наголошує на тому, що формування ЄЕП повинно на перших стадіях обмежитися створенням зони вільної торгівлі( ЗВТ). При цьому основними факторами ЗВТ повинно бути невикористання:

 імпортного мита;

 вилучень із режиму вільної торгівлі;

 кількісних обмежень, антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних захисних заходів.

За розрахунками Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України, економічний виграш від функціонування подібної зони вільної торгівлі може бути більше 1 млрд. дол. США.

В Україні як і деревообробна галузь, так і галузь легкої промисловості довго переживали дуже важкі часи. Основними причинами занепаду цих галузей є невдала державна політика, нестабільна законодавча база, розірвані зв’язки між колишніми республіками СРСР, довготривала трансформаційна криза та інше. Слабкими місцями у розвитку як легкої промисловості, так і деревообробної є наступні:

- Україна не має багато лісових ресурсів, тому відчуває нестаток сировини для деревообробної та легкої промисловості;

- Недостатність сировини призводить, в свою чергу, до залежності цих галузей від імпортерів цієї сировини;

- Застаріле обладнання та енергомістке виробництво (тут треба згадати, що Україна майже зовсім не має своїх енергоносіїв);

- Дешевий імпорт товарів легкої та деревообробної промисловості;

- Недостатнє фінансування розглянутих галузей;

- Висока ступінь збитковості підприємств легкої та деревообробної галузі тощо.

Україна спробувала самотужки вирішити ці проблеми, для чого було проведено експеримент над підприємствами деревообробної та легкої промисловості, але результати були невтішними і показали, що самотужки Україна не вирішить всіх цих проблем.

Для багатьох українських економістів та політиків найбільш сприятливими здається такий шлях вирішення багатьох проблем, як вступ у ЄС, якщо враховувати, що ЄС самі почали говорити про цю можливість, але в далекому майбутньому, коли економіка України буде відповідати всім вимогам, необхідним для вступу у цей інтеграційний Союз.

Тому найбільш реальним для України сьогодні є саме вступ у ЄЕП, тому що ці країни мають схожі проблеми, також тому що вони є найближчими сусідами і давно вже мають налагоджені господарські зв’язки, яки були перервані внаслідок розпаду СРСР, але які можливо відновити за допомогою нового інтеграційного угрупування. На долю ЄЕП у 2005 році припадав 21,5% українського експорту, при чому на Білорусію та Казахстан - 2,8, а на Росію-18,7%.А по імпорту Росія є одним з найбільших партнерів України. Таким чином, найбільше значення на сьогодні для України має російський ринок. Проте ринки двох інших членів ЄЕП теж мають немаловажне значення як ринку збуту української продукції, особливо з позиції продукції легкої та деревообробної промисловості - на цих ринках наша продукція буде конкурентноздатною як по ціні, так і по якості.

Як і вступ до ЄС, вступ України до ЄЕП принесе нашій державі як позитивні, так і негативні наслідки. Серед позитивних слід відзначити:

• розширення ринків збуту і збільшенню обсягів експорту в умовах зниження митних тарифів на продукцію галузі;

• створення механізму для залучення інвестицій та модернізації застарілого обладнання за рахунок інвестиційних надходжень;

• зниження експортного мита на товари легкої і деревообробної промисловості;

• полегшений доступ до ринків сировини тощо;

Серед негативних наслідків можливо визначити посилення конкуренції на внутрішньому ринку, але тут слід згадати, що українська продукція достатньо конкурентоспроможна як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому (тут слід згадати, що українську одежу носить вся Європа – операції з давальницькою сировиною) ринку, а також існує дуже багато методів захисту вітчизняного виробника, про які не можна забувати.

В свою чергу для деревообробної промисловості участь України в ЄЕП дасть змогу:

 наповнити внутрішній ринок сировиною через встановлення імпортного мита на ліс в розмірі 0% ;

 збільшити частку готової продукції в експорті країни (або переорієнтувати експорт країни з товарів сировинного походження на готову продукцію);

 зберегти лісовий потенціал нашої держави та покращити екологічну ситуацію в країні;

Для легкої промисловості України ЄЕП дасть змогу:

• створити ефективні механізми захисту від нелегального дешевого імпорту з третіх країн;

• ефективно використовувати дану галузь для вирішення проблем із безробіттям;

• збільшувати асортимент та якість продукції за рахунок зниження ії собівартості.

Як бачимо позитивних наслідків більше і вони більш суттєві ніж негативні, тому вступ України до ЄЕП, на мій погляд, є дуже вигідним для розвитку саме деревообробної та легкої галузей української промисловості.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 75 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення