Курсова робота «Ефективність інноваційної діяльності на підприємствах харчової промисловості», 2008 рік

З предмету Іноваційний менеджмент · додано 01.05.2009 18:04 · від @kela · Додати в закладки
35 грн Вартість завантаження

Зміст

Вступ 3 Розділ 1.Теоретичні аспекти інноваційної діяльності та її ефективності 5 1.1. Сутність інноваційної діяльності, її характеристика і класифікація 5 1.2. Види ефективності (ефектів) інноваційної діяльності і принципи оцінювання 9 1.3. Основні показники ефективності інноваційної діяльності 14 Висновки до Розділу 1 25 Розділ 2. Аналіз інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості України 26 2.1. Загальна характеристика харчової промисловості України 26 2.2. Аналіз інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості України 32 2.3. Аналіз ефективності інноваційної діяльності на підприємствах харчової промисловості України 47 Висновки до Розділу 2 51 Розділ 3. Шляхи та засоби підвищення ефективності інноваційної діяльності на підприємствах харчової промисловості України 52 3.1. Світовий досвід забезпечення інноваційної діяльності 52 3.2. Пропозиції щодо підвищення ефективності інноваційної діяльності на підприємствах харчової промисловості України 57 Висновки до Розділу 3 61 Висновки 62 Список використаної літератури 66

Висновок

Харчова промисловість у будь-якій країні, а тим більше в Україні, яка має надзвичайно сприятливі умови для її ефективного розвитку, є однією з провідних структуроформуючих ланок всієї економіки, промислового та агропромислового комплексів, ефективне функціонування якої є основоположним чинником економічного і соціального зростання, головною умовою забезпечення підвищення життєвого рівня населення.

Формування ринкової економіки визначило та зумовило становлення дії ринкових факторів розвитку і розміщення харчової промисловості в Україні як країні з перехідною економікою, які потребують теоретичного, методологічного і методичного узагальнення як наукові засади забезпечення ефективного функціонування цієї провідної галузі народного господарства, промислового та агропромислового комплексу, тобто виникла потреба у розробці науково обґрунтованої моделі розвитку харчової промисловості України в умовах здійснення докорінних ринкових перетворень.

Виходячи з важливого значення розвитку харчової промисловості в економічному і соціальному зростанні суспільства, методичними векторами розробки концепцій, програм та стратегій підвищення ефективності виробництва продовольчих товарів мають стати наступні цілі: досягнення максимально можливого продовольчого самозабезпечення за основними видами продуктів харчування; забезпечення виробництва продовольства в обсязі та асортименті, достатньому для харчування за науково обґрунтованими нормами; забезпечення відповідності якості продуктів харчування вимогам безпеки для здоров'я людини; створення та підтримка запасів основних харчових продуктів, необхідних на випадок надзвичайних ситуацій; створення розвиненого експортного потенціалу промислових продовольчих товарів країни та її регіонів.

Сучасний регіональний розвиток харчової промисловості в Україні не в повній мірі відповідає законам територіальної організації суспільного виробництва, однією з головних вимог яких є досягнення раціонального використання природного, людського, виробничого, науково-технічного і технологічного потенціалів території, що забезпечує отримання значних обсягів виробництва екологічно чистих харчових продуктів високої якості з мінімальними питомими витратами живої та уречевленої праці. Завдання докорінного підвищення економічної, соціальної та екологічної ефективності розвитку галузі потребує подальшого покращення розміщення її продуктивних сил, комплексного розвитку і спеціалізації господарств економічних районів і областей України.

Всебічне дослідження та узагальнення економічних проблем розвитку харчової промисловості України та її регіонів в ринкових умовах господарювання показало, що ефективне функціонування цієї структуроформуючої галузі економіки може бути досягнуте на основі вивчення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку в її продукції, платоспроможності її споживачів, забезпечення її виробництва за кількісними та якісними параметрами, що відповідають сучасним вимогам науково-технологічного прогресу з мінімальними питомими витратами живої та уречевленої праці.

Зовнішньоекономічні зв'язки харчової промисловості мають бути кориговані з метою забезпечення внутрішніх потреб держави і орієнтовані на задоволення попиту населення з різним рівнем доходу на різноманітну продукцію харчової промисловості та розвиток експорту готової продовольчої продукції з високими споживчими якостями. Водночас держава повинна проводити політику розумного протекціонізму по відношенню до вітчизняних виробників, впроваджуючи захисні тарифні обмеження, ліцензування, контингентування тощо, спрямовані на захист внутрішнього ринку від надмірної іноземної конкуренції.

Відтворення і прискорений розвиток харчової промисловості є важливою передумовою подолання кризових явищ в економіці країни і потребує застосування спрямованої на це науково обґрунтованої цінової, податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної та інноваційної політики, через сучасну недосконалість яких харчова промисловість України як за наявними виробничими потужностями, їх фізичним, технічним і технологічним станом, так і за рівнем розвитку інфраструктури суттєво відстає від обсягів виробництва власних сировинних ресурсів для випуску продукції харчування, а також від рівня розвитку аналогічної галузі в економічно розвинених країнах.

Впровадження інноваційного механізму розвитку харчової промисловості в умовах функціонування ринкової економіки, у поєднанні з механізмами вільного ринку і державним регулюванням, дозволить підвищити ефективність функціонування харчової промисловості в регіоні і сприятиме збільшенню виробництва високоякісної кінцевої продовольчої продукції.

Інновація визначається як кінцевий результат інноваційного процесу, який отримав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, що знайшов використання у практичній діяльності. Інноваційний процес – більш об'ємне поняття. Його можна визначити як сукупність етапів, стадій, дій, пов'язаних з ініціюванням, розробкою та виготовленням продукції, технологій, що мають нові властивості, які більш ефективно задовольняють існуючі потреби та такі, що з'являються чи можуть з'явитися.

Нововведення можуть оформлятися у вигляді: відкриттів; винаходів; патентів; товарних знаків; раціоналізаторських пропозицій; документації на новий чи удосконалений процес; організаційної, виробничої чи іншої структури; ноу-хау; понять; наукових підходів чи принципів; документа (стандарту, рекомендацій, методики, інструкції і т.п.); результатів наукових, маркетингових чи інших видів досліджень. Вкладення інвестицій у розробку нововведення - половина справи. Головне - впровадити нововведення, перетворити нововведення у форму інновації, тобто завершити інноваційну діяльність і одержати позитивний результат. Потім продовжити широке поширення інновації.

При класифікації інновації у якості найважливіших ознак найчастіше розглядається ступінь новизни, сфера застосування, характер використання, призначення та ін.

В сучасному світі показники інноваційної діяльності все більшою мірою стають визначальними при визначенні економічного рівня держави. Ведучі промислове розвинені країни розробляють та здійснюють інноваційні програми у пріоритетних наукових та технологічних напрямках, тобто, по суті, у напрямках, які здатні забезпечити високі норми прибутку.

Для України, яка має велику кількість промислових підприємств які працюють по застарілим технологіям, та виробляють продукцію не конкурентноздатну на світовому ринку продукцію, технічне переозброєння та реконструкція є реальною можливістю для досягнення кращих світових стандартів у випуску продукції та наданні послуг.

Для оцінки ефективності інноваційних підприємницьких проектів можуть використовуватися такі основні показники, а саме: показник прибутковості; показник окупності; показник порівняльної цінності; показник, який враховує тривалість існування нової продукції чи процесу; показник ризику. Однак їм властиві такий загальний недолік - неврахування зміни вартості грошей у часі.

Урахування зміни вартості грошей у часі ґрунтується на тому, що вартість грошей з часом змінюється з урахуванням норми прибутку на грошовому ринку. У процесі порівняння вартості грошових коштів при їх інвестуванні і поверненні прийнято використовувати два основних поняття - майбутньої вартості грошей (капіталу) та їх теперішньої вартості.

У цілому проблема визначення економічного ефекту і вибору найбільш кращих варіантів реалізації інновацій вимагає, з одного боку, перевищення кінцевих результатів від їхнього використання над витратами на розробку, виготовлення і реалізацію, а з іншого боку – зіставлення отриманих при цьому результатів з результатами від застосування інших аналогічних за призначенням варіантів інновацій. Особливо гостро виникає необхідність швидкої оцінки і правильного вибору варіанту на фірмах, що застосовують прискорену амортизацію, при якій терміни заміни діючих машин і устаткування на нові істотно скорочуються.

Стимулювання інноваційної діяльності з боку держави є найважливішою складовою успіху в галузі нововведень. Серед пріоритетних напрямків удосконалювання в інноваційній діяльності в Україні можна назвати: патентно-ліцензійне законодавство і політику; інкубатори й інші системи підтримки малого інноваційного бізнесу; менеджмент програм тощо.

Перед завантаженням, ви можете звернутися до адміністратора сайту, та ознайомитися з роботою через Skype (live:intellectnova)

Завантаження буде доступне після авторизації та поповнення балансу на 35 грн

Зайти на сайт

Забули пароль? Ще не зареєстровані?

Подібні матеріали

Подібні визначення