Сучасна людина перемогла неандертальців з допомогою риби Автор: Вікторія · Опубліковано: 13.08.2009 17:53 · Розділ: Наука

Перемогти неандертальців представникам Homo sapiеns допомогла неперебірливість в їжі. Сучасні люди не тільки полювали, але й ловили рибу. А неандертальці, судячи з їх останків, цього робити не вміли або не хотіли.

З'ясувати, що їли тварини, які населяли планету багато тисяч років тому, в тому числі і древні гомініди, можна за допомогою ізотопного аналізу їхніх останків. У такий спосіб вченим вдалося порівняли дієту неандертальців і ранньої сучасної людини (Homo sapiеns). Результати показали, що сучасна людина, живучи одночасно з неандертальцям, харчувалася більш різноманітно.

Вчені порівнювали співвідношення стабільних ізотопів вуглецю та азоту в колагені з кісток викопних рештків. Дані ізотопного аналізу показали різницю співвідношення важких і легких ізотопів між об'єктом дослідження та стандартним природним зразком. Вона виражається в проміле (‰) - одна тисячна частка якої-небудь величини. У випадку вуглецю вимірюють співвідношення ізотопу 13C до найбільш поширеного ізотопу 12C. Для азоту вимірюють співвідношення ізотопів 15N до 14N. За стандарт прийнято їх співвідношення в атмосферному повітрі.

За результатами ізотопного аналізу вуглецю та азоту можна судити про джерела білка в раціоні. Кількість ізотопу 13C вказує на частку риби і морепродуктів в білковій їжі. У рибоїдних тварин вона нижче стандарту на 12 ‰, а в особин, які харчуються наземною фауною - на 20 ‰. Щоправда, трапляються відмінності в залежності від географічного регіону, але в цілому частка 13C в океанській вуглекислоті вища, ніж в атмосферному повітрі приблизно на 7-8 ‰.

Співвідношення ізотопів азоту відрізняються у травоїдних і хижих тварин. Тут діє таке правило: в тканинах хижака частка 15N на 3-5 ‰ вище, ніж у тканинах тварини або рослини, яка служила йому їжею. Тобто, вона збільшується на 3-5 ‰ з кожною наступною ступінню ланцюга живлення. У хижаків частка 15N вище, ніж у травоїдних, а у всеїдних, до яких відноситься і людина, цей показник коливається в залежності від раціону. Вона збільшується при вживанні в їжу морських і прісноводних організмів. Крім усього іншого, співвідношення ізотопів азоту також варіюється в залежності від географічного регіону, оскільки залежить від температури та вологості.

Майкл Річардс і Ерік Трінкаус з Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка в Лейпцизі та Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, провели ізотопний аналіз 13 зразків колагену з кісток неандертальців. Найбільш древні викопні рештки належали організмам, що проживали від 130 до 80 тис. років тому. Але більшість зразків були молодшими, деякі належали навіть пізнім неандертальцям, що жили 35-40 тис. років тому, та співіснували з сучасною людиною. 14 зразків Homo sapiеns відносилися до епохи верхнього палеоліту - близько 35 тисяч років тому, і один належав найдавнішій сучасній людині, яка ходила по землі близько 40 тис. років тому. Всі зразки вчені брали тільки з території Європи.

Рівень 13C у всіх зразках неандертальців виявився нижчим на -19 ‰ у порівнянні зі стандартом. Це однозначно вказує на те, що білок вони отримували з м'яса наземних тварин. Судячи з усього, неандертальці практично не вживали в їжу рибу і морепродукти, навіть ті з них, які жили недалеко від узбережжя. Адже в морепродуктах частка 13C становить -12 ‰ і вище. Частка 13C в кістках сучасної людини виявилася вищою, ніж у кістках неандертальців: від -19,5 ‰ до -17 ‰. Такі показники говорять про більш різноманітний раціон.

По співвідношенню ізотопів азоту в колагені кісток, неандертальці були схожі на хижих ссавців, що жили в той час: вовка, гієну. Тому, харчувалися вони, мабуть, виключно м'ясом. А основними об'єктами їх полювання ставали великі травоїдні тварини, в основному копитні.

В останках Homo sapiеns співвідношення ізотопів азоту сильно варіювалося. Очевидно, ці відмінності визначалися ареалом проживання та різноманітністю джерел їжі. Людина розумна також полювала на великих травоїдних ссавців, але вагому частку в її раціоні складала риба та інші тварини, - мешканці прісних та морських вод.

Як встановили вчені, на відміну від неандертальців, які, судячи з ізотопного аналізу, за сто тисяч років практично не змінили спосіб харчування, сучасна людина удосконалювала свій раціон і змінювала його залежно від місця проживання. В порівнянні з найдавнішим 40-тисячолітнім зразком, більш пізні люди харчувалися різноманітніше.

На думку авторів роботи, гнучкий підхід сучасної людини до питань харчування, в сукупності з іншими факторами, дозволив їй вийти із африканської колиски до Європи і здобути еволюційну перемогу.

Джерело rosbalt.ru


Інші новини розділу

  • Вчені навчилися передбачати рівень інтелекту людини

    Вчені навчилися передбачати рівень інтелекту людини · Jane Holiday · 04.07.2017 11:31

    Люди водночас люблять та ненавидять те, як швидко змінюється та упорядковується цей світ. Ця напруга відчувалася завжди, і нерідко ставала предметом для роздумів. Але тепер, коли вчені можуть створювати карти людського мозку, передбачувати інтелектуальні здібності не складає жодних труднощів.


  • Поради для швидкого написання «диплому»

    Поради для швидкого написання «диплому» · Anastasia · 07.12.2016 18:07

    На сьогоднішній день існує безліч лайфхаків, які допомагають швидко написати наукові роботи. В залежності від зайнятості та розумових здібностей студента написання робіт може забирати певну кількість часу. Перш за все, варто оцінити свої можливості і поставити певну ціль.


  • Вчені назвали найбільший вулкан у світі

    Вчені назвали найбільший вулкан у світі · Марина Левицкая · 25.12.2015 11:08

    Вулкани в усі часи приваблювали людей своєю могутністю та красою. Виверження вулкану – це неймовірне та незабутнє явище.


  • Чи може закінчитись пам'ять?

    Чи може закінчитись пам'ять? · Марина Левицкая · 02.12.2015 11:57

    Важко переоцінити роль пам'яті в житті людини. Вона допомагає засвоювати нові знання про навколишній світ і самого себе. Завдяки пам'яті людина набуває нові вміння та навички, тому це справжній подарунок долі. В повсякденному житті пам'ять допомагає правильно організувати свій час чи знайти потрібну річ.


  • Бездумне освоєння Арктики може розбудити смертельний вірус

    Бездумне освоєння Арктики може розбудити смертельний вірус · Марина Левицкая · 09.11.2015 11:08

    Науковці із Росії та Франції заявили про те, що вони виявили в сибірській вічній мерзлоті страшний гігантський вірус. Дослідники припускають, що йому близько 30 тисяч років. Він має назву Mollivirussibericum, що з латинської перекладається, як м'який сибірський вірус. Вчені вважають, що такі віруси дуже небезпечні для людини. Вони здатні виживати в будь-яких умовах на протязі досить довгого часу. Люди бездумно освоюють Арктику і тому ризикують розбудити це страшний вірус.