Дитяча психологія і казка Автор: kseniya_www · Опубліковано: 05.08.2013 21:55 · Розділ: Психологія

Казка нас супроводжує з дитинства і до глибокої старості. Спершу ми її самі почули від мами, тата, бабусі чи дідуся. Потім, вилізши з коротеньких штанців, розповідаємо її усе життя. Казку захоплено слухають малі. Дорослі, правда, інколи вдають, що вона їм нецікава, але насправді це не так. Казку професійно вивчають філософи, філологи, фольклористи. Це їхня професійна сфера діяльності. Більшість з нас казку просто любить.

Насправді казка досить багатогранна. В ній проявляє себе душа народу, її можна вважати своєрідним духовним досвідом людства. В казці можна віднайти як історичні дані з різних епох, так завжди знайти натяк на сьогоднішню реальність, при бажанні, навіть таке поняття як ликвидация предприятия. А чим іншим було, скажімо, пригоди кота в чоботях і людоїда? Потенціал казки давно оцінили психологи. З її допомогою можна лікувати, діагностувати, виховувати, розвивати. Таке практичне використання цієї, начебто, розважальної розповіді ще навіть недостатньо вивчено.

Багато фахівців, розуміючи всю важливість казки в психологічній терапії, тим не менше потерпають від нехватки нових підходів до використання казки. Технологія роботи з казкою почала гальмуватися саме через те, що прикладним психологам бракує концептуального каркасу. Тому часто психологи мусять використовувати цей інструмент у сліпу, не завжди знаючи, якого результату слід очікувати. Таким чином втрачається весь можливий потенціал казки як методики і універсального інструменту.

Нові психологічні технології потребують ґрунтовного дослідження в прямому розумінні, казкових можливостей. Вона, як і гра, незамінна в роботі з дитиною. Та брак теоретичних розробок не дає повною мірою скористатися цим арсеналом. Простіше кажучи, з поля зору дослідників випав такий аспект, як взаємодія маляти з казкою. Зрозуміло, що дитина реагує на казку зовсім інакше, аніж доросла людина. Тому неможливо перенести на дитину ті чи інші психологічні технології, просто скопіювавши їх «дорослої» прикладної психології і використавши для цього казку.

Більшість психологів вважає, що дитина, слухаючи казку, ідентифікує себе з головним її героєм. Це і є ключовим моментом в дитячій психотерапії. Казка ще й тому підходить для роботи з дитиною, що маленька істота ще вірить у всілякі чудеса, вона ще не привикла все аналізувати та піддавати сумнівам. Саме казково-міфологічний світ і є тією системою, найоптимальнішою для сприйняття дитини.


Інші новини розділу