Система оподаткування і добробут нації Автор: Lussilda · Опубліковано: 15.01.2009 00:39 · Розділ: Економіка

Визначний український економіст Туган-Барановський ще на початку минулого століття дав визначення умов процвітання нації – добробут і духовність. Цю тезу застосовують у своїй практичній діяльності уряди найрозвиненіших країн світу і одержують переваги у світовій системі господарювання. Способи досягнення результатів при реалізації цієї тези різноманітні, але незаперечним фактом є високий рівень добробуту народу саме у розвинутих країнах і бідність у країнах, які сповідують авторитарні форми державного правління і, як наслідок, пасуть задніх у господарці.

Об’єднана Європа досягла високого рівня добробуту громадян в результаті великої депресії. Суть депресії 30-х років полягала у значному дисбалансі між об’ємами виробництва і купівельною спроможністю населення. При дуже низькій зарплаті підприємства працювали на склади, бо не було грошей у населення, щоб купувати вироблені товари. Тобто не було обороту капіталу.

Диктатор Адольф Гітлер, який панував тоді в Германії, зробив єдино можливий крок у цій ситуації – значно збільшив зарплати. Окрім різкого пожвавлення економіки стався злет популярності Гітлера у німецькому суспільстві як політичного діяча, що дозволило йому жорстоко розправитися з політичними опонентами. В Німеччині безроздільно запанував нацизм і Європа стала ареною однієї з найжахливіших боєнь в історії людства.

Слід відзначити, що значно кривавішим лихом для світу став комунізм, який запанував в результаті Першої світової війни. Причинами панування комуністичної системи, окрім економічних, стала також ментальність російського народу, імперіалістичний гін московитів та недооцінка комуністичної загрози з боку правлячих кіл Заходу. Комуністи в Росії зіграли на післявоєнних економічних негараздах та демагогією домоглися влади. Терор, який запанував на просторах обновленої російської імперії, а згодом і в інших державах комуністичного блоку (довідка: жертвами комуністичного терору тільки у Китаї стало 65 млн. людей, приблизно така ж кількість жертв в інших комуністичних державах - і це тільки занижені офіційні дані, тоді як у Другій світовій війні загинуло 50 млн. людей.), не вкладався у рамки здорового глузду, а тому не сприймався цивілізованим світом на віру.

Але нас більше цікавить сучасна ситуація в Україні та шляхи подолання соціально-економічної кризи. Немає чогось нового у ситуації, яка склалася на пострадянських просторах. Вона характеризується низьким рівнем добробуту населення, малою інтенсивністю обороту капіталу, високим рівнем втручання державних чинників у сферу економічної діяльності, великим розривом у рівнях доходів найбідніших та найбагатших громадян країни, високою концентрацією капіталу в руках кількох кланових угруповань.

Що є джерелом цих негативних явищ, які призводять до соціально-економічної кризи? Розглянемо схему грошових потоків в Україні.

Основна маса грошей обертається між бюджетом і підприємствами. Отже громадяни відсторонені від процесів управління в державі та господарці. Невелика кількість людей, які володіють і розпоряджаються значними коштами в Україні (власники і керівництво підприємств, держслужбовці) не здатна створити значний попит на товари, які виробляються і завозяться в Україну. Окрім того, з допомогою таких важелів впливу, як податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств держава грубо втручається у господарську діяльність підприємств та займається перерозподілом коштів (повернення ПДВ) на користь провладних олігархічних угруповань. Відрахування у Пенсійний фонд за рахунок підприємств у розмірі 33% блокує ріст облікованої зарплати громадян, оскільки підприємства не в стані витримати таке навантаження (а це призводить до непристойно малих пенсій). Надмірна централізація коштів гальмує розвиток місцевого самоврядування. Всі ці фактори сприяють тінізації та криміналізації економіки України.

Результатом цієї системи є низька ділова активність, повільний оборот капіталу, високий рівень безробіття (виїзд громадян України закордон на заробітки), великий (у сотні разів) розрив у доходах найбагатших та найбідніших громадян, низький рівень споживання, несприйнятність економіки до засвоєння сучасних технологій, один з найвищих у світі рівень корупції і т.д.

Господарка з повільним оборотом капіталу не може бути конкурентноздатною в сучасному глобалізованому світі. Україна, володіючи величезними матеріальними, інтелектуальними та людськими ресурсами, займає найнижчі щаблі практично за всіма соціально-економічними показникам у світі. Правляча верхівка в Україні повністю деградувала і нездатна запропонувати суспільству шляхи виходу з тієї кризи, в яку вона ж і завела націю.

Але недостатньо поміняти правлячу еліту, що безумовно станеться у недалекому майбутньому. Необхідно виробити нову модель правових і господарських стосунків у державі, усунути системні причини соціально-економічної кризи. В іншому разі повториться ситуація 2004 року, коли народ усунув прогнилий режим, але кучмісти безкарно повернулися до влади у 2006 році, оскільки нова влада взагалі не мала програми перетворень системи державного управління та соціально-економічних стосунків.

Вихід з кризи, яка склалася в Україні внаслідок 17-ти річного панування в Україні пострадянського режиму бачиться в усуненні причин, які цю кризу породили: зміна неефективної системи державного правління та зміна грошових потоків з метою різкого пожвавлення споживчого попиту.

Основними факторами, які гальмують розвиток суспільства, є:

- податок на додану вартість;

- податок на прибуток підприємств;

- нарахування на зарплату внесків у Пенсійний фонд.

Відмовитись від надходжень у бюджет, які утворюються внаслідок справляння ПДВ та податку на прибуток підприємств, держава не може. Так само не можна не формувати Пенсійний фонд. Вихід бачиться у зміні джерел цих надходжень таким чином, щоб основна маса коштів проходила через руки громадян. Таким чином вдасться досягнути наступного:

- розширити базу оподаткування;

- підвищити доходи громадян;

- підвищити споживчий попит;

- звільнити підприємства від втручання у їхню діяльність з боку держави;

- отримати потужні джерела надходжень у державну скарбницю для задоволення суспільних потреб;

- створити стабільну і потужну фінансову базу місцевого самоврядування.

Така система, коли оподатковується не виробництво, а споживання, довела свою ефективність в ряді країн світу (США, Канада, скандинавські країни тощо). При цьому високий рівень життя поєднується з високими темпами розвитку економіки та стабільністю соціально-економічної ситуації.

Основними бюджетоутворюючими податками в цій системі є податок на доходи громадян, податок на нерухомість та податок з продажу. Відрахування в пенсійний фонд (консолідована частина) формуються за рахунок податку з продажу.

Ця система дозволяє комп’ютеризувати збір податків, зменшити кількість працівників податкових органів, зробити сплату податків невідворотною, ліквідовує злочинні схеми повернення ПДВ. Тільки за рахунок організаційних заходів у 2-3 рази зростає заробітна плата громадян, пожвавлюється споживчий попит. Персоніфіковані відрахування у Пенсійний фонд залишаються незмінними. З’являється можливість для громадян на свій розсуд, без обмежень з боку держави, формувати персоніфіковані пенсійні, медичні, страхові та інші відрахування.

Споживаючи громадяни і сьогодні сплачують ПДВ, податок на прибутки підприємств та інші платежі, оскільки вони закладені у собівартості продукції. Але чинна система оподаткування дозволяє владі маніпулювати коштами, займатись їх розкраданням та втручатись у діяльність підприємств. В новій системі такої можливості влада мати не буде, отже припиниться розкрадання державної скарбниці і зменшиться податкове навантаження на споживачів продукції.

Пожвавлення економіки призведе до росту зайнятості населення, послаблення соціальної напруженості, збільшення фінансових можливостей для розвитку науки, високих технологій, культури, мистецтва і т.д.

Розквіт нації, входження її в коло чинників світового поступу неможливе без високого рівня добробуту та духовності, отже зміна господарських стосунків – веління часу.

Борис Бойко ГПО «Українська справа»


Інші новини розділу

  • Як навчитися економити воду?

    Як навчитися економити воду? · kseniya_www · 16.02.2017 17:58

    Високі тарифи на воду змушують українців вчитися економити. На відміну від електрики або опалення, економія води часто не передбачає будь-яких витрат. Все, що потрібно, - змінити деякі звички в побуті.


  • Ласкаво просимо в офшори

    Ласкаво просимо в офшори · Anastasia · 04.01.2017 19:56

    Українські реалії та економічне становище в державі диктують свої умови власникам компаній та підприємств. Все частіше вони звертаються «по закордонну» допомогу, щоб уникнути всеохоплюючої бюрократичної системи.


  • Чому знецінюється нафта?

    Чому знецінюється нафта? · Anastasia · 17.11.2016 14:36

    Ф’ючерси падають в ціні після появи новини з Управління енергетичної інформації США, де йдеться про нарощення запасів.


  • Скільки втрачає Україна не переробляючи електронні пристрої?

    Скільки втрачає Україна не переробляючи електронні пристрої? · Класна мацьопа · 19.10.2016 14:10

    Мобільні телефони, які вже відпрацювали своє, можуть стати додатковим джерелом заробітку. За останні десять років в Україні продали близько 63 мільйонів мобільних пристроїв.


  • Як отримати кредит без довідок про доходи: поради банкіра

    Як отримати кредит без довідок про доходи: поради банкіра · Марина Левицкая · 13.06.2016 17:00

    Хто цікавився умовами отримання кредитів в українських банках знає, що сьогодні є можливість отримати до 50 тис. гривень без будь-яких довідок. Єдине, що вимагає банківська установа – це паспорт та ідентифікаційний код.