Сенсація: Вчений з Москви виявив фактор старіння людей Автор: Lussilda · Опубліковано: 04.03.2009 03:53 · Розділ: Медицина

Професор Віктор Зуєв із Московського НДІ епідеміології й мікробіології ім. Н.Ф.Гамалеї своїми дослідженнями за останні роки фактично довів, що старіння пов'язане із зайвим приростом деяких клітин в організмі. Вчений хоч і не планує знайти рецепт безсмертя, але значно продовжити молодість – це його основна мета і заповітна мрія.

На світлинах, зроблених ученими в лабораторних умовах з гістологічних зрізів мозку добре видно, що наша "сіра речовина " неоднорідна: її "головні діючі особи " - нервові клітини (нейрони), які й забезпечують функціонування мозку, оточені "наповнювачем" - сполучними гліальними клітинами (глією).

З досягненням певного віку в цій субстанції відбуваються незворотні зміни: нейрони гинуть, а клітини глії, навпаки, розмножуються. Так що тканини мозку молодої та літньої людини суттєво відрізняються друг від друга. Саме в результаті загибелі нейронів і розвиваються настільки характерні ознаки старості - погіршення пам'яті, порушення координації рухів, зниження швидкості реакції.

«Процес старіння в людському мозку дослідники змалювали так: мол, під гнітом прожитих років усе більше й більше нейронів гине, а їх місце заповнюють клітини, що постійно розмножуються, тобто глії. - розповідає Зуєв. - Але я ставлю резонне запитання: чому ж нейрон повинен загинути першим?!»

На переконання московського науковця, кожна така "розумна" клітина захищена в нашому організмі як ніяка інша. У нейрона навіть система харчування особлива - усі інші клітини отримують будівельні й енергетичні матеріали завдяки тому, що щільно прилягають до стінок капілярів кровоносної системи, а от між нейронами й мозковими капілярами для цієї мети є спеціальний "посередник" - зірчаста клітина (астроцит).

Пан Зуєв висунув сенсаційне припущення - можливо при старінні причинно-наслідковий зв'язок в уже згаданих явищах зовсім протилежний? Спочатку в мозку стартує так званий гліоз - активне розмноження кліток глії. І в наслідок цього - їх постійно зростаюча маса в замкненому просторі черепної коробки починає сильніше й сильніше давити на астроцити, так, що через деякий час якісь із них руйнуються, тим самим прирікаючи свої "підшефні" нейрони на "голодну смерть".

Але що ж провокує гліоз? Науковцям вдалося виявити цей фактор, який вони назвали «фактором старіння».

Багаторічні дослідження, які проводилися на лабораторних мишах, показали, що гліальні клітини починають розмножуватися набагато швидше при додаванні в їхнє середовище біоекстракта, приготовленого з мозку старих мишей.

Простими словами, якщо в молоду мишку вживити витяжку із мізків старої миші – тваринка починає швидко старіти.

В.Зуєв коментує своє відкриття: «Після таких експериментів двоє піддослідних звіряток навіть зовні сильно змінилися: вони посивіли! Я подібне побачив перший раз у своїй науковій практиці. Усі отримані дані прямо свідчили про те, що виявлений нами фактор є причиною старіння, а не його наслідком».

І навпаки - подібна ж субстанція, добута з мозку мишей середнього віку і вживлена до мозку мишеняти, дає куди менш помітний ефект, а от мозковий екстракт від молодих мишенят і зовсім ніяк не провокує клітини глії на розмноження.

Намагаючись скласти більш точний портрет фактора старіння, професор Зуєв спробував перевірити, чи присутній він у крові.

Проведені досліди показали, що сироватка, приготовлена із крові мишей різного віку, теж впливає на процес розмноження гліальних клітин, хоча й не настільки потужно, як екстракт мозку. Якщо в організм молодих мишок ввести сироватку крові старих - через якийсь час в них теж починали виявляти явні ознаки передчасного зів'янення.

Одержавши досить переконливі результати експериментів із гризунами, вчені перейшли до досліджень людського організму.

«Ми брали кров людей різного віку - від 10 до 78 років, виділяли з неї сироватку й додавали до однакової кількості гліальних клітин, розміщених у пробірки. Через кілька днів перевірили, які відбулися зміни в глії. Закономірність виявилася абсолютно схожа з мишачими випадками: сироватка крові 10-, 20- літніх не спровокувала ніякого росту глії, кров людей середнього віку вже дала помітну активізацію цього процесу, а от сироватка, отримана від старших вікових груп, забезпечила бурхливе розростання цих клітин.

Виникає закономірне запитання: час від часу більшості з нас робили переливання крові, і ніхто ніколи не знав – якого віку був донор. То що ж виходить, дошкільнятку, наприклад, під час хірургічної операції в лікарні перелили кров від літнього донора - і тим самим дали старт передчасному старінню маляти?

Професор коментує: «Наявність такого причинно-наслідкового зв'язку вимагає серйозного вивчення. Зокрема, потрібно перевірити статистику тих людей, яким колись робили переливання крові, адже про хід вікових змін у їхніх організмах медикам нічого не відомо».

Віктор Зуєв розповів, що проведені ними досліди дають серйозну підставу вважати, що при переливанні крові слід враховувати віковий фактор.

«Колись вчені-медики виявили існування людей з різними групами крові, потім з'ясувалося, що є ще й підгрупи крові, а ще пізніше був виявлений резус-фактор» - заявив професор. Він припустив, що у майбутньому на контейнерах з донорською кров'ю стануть позначати не тільки групу й резус, але і вік донора.

Середня тривалість життя сучасного «гомо сапієнс» наблизилася до 75 років, а реєструвати прояв фактора старіння в людей московські науковці починають вже з 25. Вченими доведено, що саме в цьому віці в людському організмі закінчується закладена природою програма росту. «Мені здається, що її вимикання одночасно дає старт роботі іншої програми - програми старіння» - наполягає на своїй гіпотезі Зуєв.

Головне завдання вчених на даний момент - як можна точніше визначити, що ж саме представляє із себе цей самий «фактор старіння» - за хімічною природою, за структурою, за реакцією на зовнішні впливи. Тоді вони планують визначити ген, який відповідає за його синтез, і й надалі будуть шукати методи або гальмування даного синтезу, або зниження біологічної активності цього фактора в організмі.

Протягом еволюції тривалість життя неухильно зростала. Якщо в часи палеоліту середній вік досягав лише 18 років, то зараз земляни «доросли» до 75 років. Чому ж ми не маємо права сподіватися, що нові досягнення науки не забезпечать надалі подальшого продовження нашого земного буття? Адже, на думку вчених, в людському організмі закладений “моторесурс” років на 120!

Робота з вивчення фактора старіння - саме одна з таких потенційних можливостей, метою якої є збільшення тривалості активного життя людини.

За матеріалами «Московский Комсомолец»


Інші новини розділу