В настроях сучасної світової книжкової ілюстрації можна вгледіти усю палітру сучасного буття: тут вам винахідливість з оригінальністю, практичність зі спрощеністю, любов до містичного та загадкового, місцями дитяча простота, а часом чорний гумор, ще трохи світла, купка сміття, кольорових блискіток і глянцю. А щодо техніки та стилю виконання – тут багатство та різноманіття – від класичних графічних технік до оригінальних авторських прийомів.
Справді, сьогодні, в час новітніх інформаційних технологій, важко привернути увагу розбалуваного картинками читача. Мало просто намалювати реалістичних звичних героїв сюжету використовуючи класичні техніки та матеріали, адже цим нікого сьогодні не здивуєш. Ще пів біди, якщо це нові і незнайомі нікому персонажі – тут можна відірватися. Та на скільки ускладнюється ситуація для ілюстратора, якщо перед ним стоїть завдання проілюструвати класичний відомий усім твір чи казку, адже хтось колись його та все ж ілюстрував, і значить треба придумати щось нове і, по можливості, краще та оригінальніше за попереднє. А особливо це складно робити ще й тому, що даний твір у читача звик асоціюватися зі "старими" ілюстраціями, а новому ілюстратору, у цих умовах, слід створити новий "модний імідж" героям даному твору, та ще й такий, щоб сподобався і запам'ятався читачу.
Особливо цікавими, для мене, виглядають ілюстрації з використанням паперу та інших матеріалів, різноманітні колажі та фотомонтажі. До того ж, останнім часом, я захопилась ілюстраціями іспанських, португальських, аргентинських та мексиканських ілюстраторів. Пропоную й вам переглянути невеличку купку цікавих сучасних ілюстрації, більшість з яких, звичайно, дитячі...ви ж знаєте мою пристрасть до дитячих книжок.))
Почнемо з ілюстрацій португалки Ana Ventura. Зверніть увагу, особливо цікавими, як на мене, виглядають її експерименти з фотками звичайних, на перший погляд, предметів та речей.
Ця стаття про нове, не схоже ні на що, про рідне і дуже людяне, глибинне і вмістиме, несамовито позитивне, кисневе покоління - МОКША!
Не чули про них??? О, це люди, які живуть життям на усю його ширину і глибину, це осінньо-літньо-весняно-зимові енерджайзери, які випромінюють сонячне тепло при будь-яких погодних та психологічних умовах, вони "ЗА" людей, землю і природу, вони вільно прямують усіма шляхами світу, майже не торкаючись землі - це оновлене і очищене покоління від маразмів і стереотипів - знайомтеся: це МОКШАнці!
Дорогенькі, маю чудову новину для людей мистецтва і любителів усього красиво і мистецького!
13 травня в 15.00, в Коломийському музеї "Писанка" відбудеться відкриття виставки творчих робіт Наталі Гайдаш! Виставка називається "Трохи про себе".
Дорогенькі, в майстер-класі є свіжак!!! Не так давно доробила свою витинанко-аплікацію "Зоряне дерево з пташками". Все гарненько зафоткала і засканувала, тепер вам покажу і розкажу. Якщо маєте бажання і час – можете зробити щось подібне.
Дорогенькі, маю нагоду, разом зі славним Станіславом, організаторами та усією ковальською громадою, запросити вас на VIII міжнародний фестиваль "Свято ковалів", який відбудеться 7 – 10 травня 2010 в м. Івано-Франківську в рамках святкування Дня міста! Безумовно, Франківський ковальський ФЕСТ – це не забутні враження і купа позитивних емоцій!
Дорогі читачі, хочу познайомити вас з талановитим ковалем Андрієм Болюхом.
А також з його кованими авторськими прикрасами.
А серед друзів Олега з'явилися не тільки художники і ковалі, але й пілоти та авіа-любителі. Власне одному з них, а саме Олександру Гаврилюку (керівникові Львівського авіаспортивного клубу), і призначений цей крилатий подарунок.
А ось власне й сам "подарунок" – інтерпретація літака ЯК-52.
Як ви вже й здогадалися – в цій статті мова піде про коваля.
І не просто коваля, а дизайнера-коваля, професіонала своєї справи, заклинателя вогню і дресувальника металу.
Ця стаття – про Олега Шупрудько – дизайнера-коваля з Коломиї.
Дизайнер-коваль Олег Шупрудько зі своїм настінним свічником "Човен", 2009 рік
Оля нічого не робить особливого... просто створює святковий настрій і затишок в оселі, дарує радість і задоволення мешканцям... ось і все! Просто... вдихає життя в мертве приміщення, дарує йому душу!
А сам Андрій називає свою дружину ніжно "моя Олюнька", і розповідає про неї з теплотою в голосі, хвалить її і хвалиться нею. Ось розповів про свою кохану дизайнерку для моєї статті )).
Спочатку я познайомилась з її виробами – біжутерією з пляшкових кришок, а потім вже й самою авторкою цих нестандартних прикрас – Анею Войцеховською.
Перше, що прийшло мені в голову, під час перегляду її робіт – "Оце у когось божевільна фантазія!". А наступною була думка – "Невже це можливо продати?"
Та справді, щоб хоч якось вирізнитися в натовпі собі подібних, сучасні жінки йдуть на різні експерименти і готові на все, щоб тільки не таке як у всіх! А сучасні дизайнери їм в цьому активно допомагають. Ось і наша героїня статті представляє свою ідею родзинки сучасної жінки. Про що і розповість у своєму інтерв'ю.
Студентський розділ
Форум
Блоги
Новини
Фотоальбоми
Магазин
Авторизація