Останні записи в блогах

  • Одна мить з життя ріки: презентація збірки поезій «Гронінгенський рукопис» Ірини Старовойт в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 30.04.2014 00:47

    «Це – рукопис. Він – гронінгенський. Але в ньому немає нічого про Гронінген...» – цій дивній фразі можна не дивуватися, бо ж сказала її поетка. Поети завжди говорять дивно, у тому їхня чарівність. Цими словами Ірина Старовойт приголомшила тих, хто спокійно жив і не здогадувався, що вона пише вірші. Досліджує літературу – так, викладає у львівському університеті – так, виховує доньку – так, чудова людина – так, але пише вірші? Та невже усміхнена і щаслива людина може писати вірші?! Хтось колись казав, що щасливі віршів не пишуть… Напевно, помилявся. Тож прийшовши до тями від здивування, творчий дует «Аґрафка» (Романна Романишин і Андрій Лесів) взялися за художнє оформлення рукопису: у блакитно-синіх тонах, у стилі голландських кахлів. І вийшло чудове нашарування українських та голландських контекстів – у невеликій квадратній «синій книжечці», яку після класика Василя Стефаника тепер має ще-не-класик Ірина Старовойт. «Видавництво Старого Лева» вельми втішилося тому, що до своєї колекції може докласти ще один кахель цінної поезії.

  • Майстер-клас Яреми Стецика в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 20.04.2014 21:32

    Курси підвищення кваліфікації у Навчально-методичному центрі культури і туризму Прикарпаття на два тижня об'єднали в стінах закладу викладачів мистецьких шкіл з класу фортепіано та викладачів образотворчого мистецтва. Учасники курсів слухали пізнавальні лекції, спілкувалися з викладачами музичних та художніх навчальних закладів, відвідали відкриті уроки і навіть побували на відкритті виставки. Та, мабуть, найбільше усім запам'ятався майстер-клас викладача образотворчого мистецтва Яреми Стецика.

    Багатьом Ярема відомий в амплуа драйвового музиканта, хтось впізнає в ньому активного громадського діяча, він добре знаний як талановитий художник і дизайнер, є й такі, для кого він улюблений викладач, та найбільше він пишається своїми дітьми та дружиною, бо в першу чергу Ярема Стецик — люблячий чоловік і батько. Як він усе це встигає? Живе в шаленому темпі життя в ритмі музики його гурту, а ще має купу щирих помічників, першою серед яких — дружина Наталя.

    На курсах Ярему впізнавали як викладача, організатора конкурсів та виставок, і безперечно — художника й дизайнера інтер'єрів. Для тих хто не в курсі, Ярема Стецик в дизайні інтер'єру розвиває тему етнічних мотивів, активно експериментує з декорами в оздобленні стін, при цьому в роботі використовує виключно екологічні матеріали. В результаті такої роботи народжуються смаковиті ідеї з досить не прісним втіленням в громадських закладах та приватних оселях мешканців рідного краю. До того ж, він аж ніяк не скупий до навчання та із задоволенням розповідає й показує усім охочим чого сам навчився, ділиться своїми практичними дослідженнями та творчими знахідками в області оздоблювальних робіт.

    Так і цього разу, доступно і з неабияким ентузіазмом Ярема провів свій майстер-клас для музикантів та художників. І трішки розповів про себе та свою творчу діяльність.

  • «Я – воскресіння і життя» в блозі Барви, звуки та смаки життя... · від Лілія Демидюк · додано 19.04.2014 17:14

    Одне з найбільших весняних свят – свято Воскресіння Христового, яке називають ще Пасхою, Великоднем. Чому це свято має три назви? Відповідь можна знайти, якщо дізнатися про його походження.

    Хоча зараз Великдень пов’язується насамперед із християнством, це свято має дуже давню історію. У дохристиянські часи воно було присвячене сонцю, яке «оживає», воскрешаючи сили природи. Наші предки-слов’яни відзначали Великдень відповідно до астрономічного положення Сонця – під час весняного рівнодення, коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю. Саме тому у західно-слов'янських мовах назва свята перекладається як «Великаніч»: чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) подібно до української назви — Великден, а македонці називають це свято Велигден.

    3 коментарі
  • Яскраві колірні гами в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 16.04.2014 21:41

    Друзі, навіть якщо ви не рахуєте себе творчою особистістю, все ж вам добре знайома "подруга" кожного художника, дизайнера, поета, музиканта, та й взагалі будь-кого, хто знаходиться у постійному творчому пошукові — така собі загадкова й мінлива дама Муза. Так от, якщо говорити про Музу кольору, то безумовно, одна з них має ім'я Jessica Colaluca.

    Джесіка, маючи нестримну пристрасть до кольору, в травні 2009 року створила власну концепцію сайту Design Seeds як спосіб внести до дизайну блогів, і не лише до них, особливий унікальний підхід.

  • Жива паперова скульптура чи математичне оріґамі в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 15.04.2014 21:44

    В усі часи історії мистецтва багацько художників та науковців різних галузей неодноразово доводили не лише тісний взаємозв'язок різних видів мистецтва, але й творчу співпрацю з математикою, фізикою, хімією, медициною та іншими сферами наукової діяльності.

    Один з таких видів мистецтва, що тісно дружить з математикою, є усім відоме мистецтво оріґамі. До речі, майже кожен з нас десь і колись складав щось з паперу, можливо навіть не підозрюючи, що займається в цей час древнім мистецтвом. Але нагадаємо, японське слово "оріґамі" означає "складений папір", тож являє собою мистецтво складання паперу (хто б сумнівався). Метою цього мистецтва є створення витворів шляхом використання схем геометричних згинів та складок. В оріґамі використовується невелика кількість різних згинів, але вони можуть бути скомбіновані багатьма способами й утворювати навіть дуже складні фігури. А фігури-скульптури Еріка Демаіне направду складні й дивовижні.

  • "Молодіжний АРТ-МІКС" у Коломиї в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 10.04.2014 23:39

    В Коломиї на Івано-Франківщині в стінах Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського розпочав свою діяльність творчий проект "Молодіжний АРТ-МІКС". Організатори проекту, Ірина Федів та Оксана Ясінська, гостинно запрошували коломийську молодь до участі в цій мистецькій акції словами: "Ти — молодий, творчий, шукаєш коло однодумців? Заходь у музей!"

    І наш дитячо-молодіжний осередок Коломийської дитячої художньої школи імені Ярослава Пстрака просто не міг проігнорувати цей дружній заклик, тож із задоволенням приєднався до цієї події. Художня школа взяла участь у творчій виставці талановитої молоді, а викладач нашої школи, художниця і майстриня в галузі паперового мистецтва Лілія Тєптяєва, провела свій майстер-клас з виготовлення листівок у техніці паперової пластики для охочого студентства.

    "Молодіжний АРТ-МІКС" насичено тривав у музеї впродовж тижня з 27 березня по 3 квітня. Розпочався він у круглій залі прес-конференцією за участі генерального директора музею Ярослави Ткачук, співавторів проекту Ірини Федів та Оксани Ясінської, керівника ГО "Покутські ініціативи" Ярослава Гнатюка, директора Коломийського педагогічного коледжу Валерія Ковтуна, заступника директора з навчально-виховної роботи Коломийського інституту ПНУ імені Василя Стефаника Юрія Плекана, голови Молодіжної ради міста Дениса Угорчука, докторанту кафедри української літератури ПНУ імені Василя Стефаника Наталії Мочернюк, літературознавця, перекладача, керівника молодіжної поетичної студії "Нобель" Галини Петросаняк та коломийських мистців. Презентацію проекту та слайд-фільму "Молоді мистці і музей" відвідали й представники художньої школи: директор Тетяна Цапурак з двома викладачами.

  • Настав час серця в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 19.03.2014 18:00

    Цього року актуальність поезії Тараса Шевченка відчувається особливо яскраво. За роки незалежності України цей поет уже декому навіть набрид, дехто вважав його анахроністом і виявляв мовчазну повагу лише на людях – бо так годиться, бо це символ нації. Висловлюватись про Шевченка без поваги вважалось майже гріхом, тому критикувати його та писати непривабливі факти його біографії наважувались одиниці. Для більшості була відведена роль примусово-добровільних учасників та спостерігачів пафосних заходів, на яких щороку говорилось одне й теж – Шевченко наш пророк, геній, месія. Ці слова повторювались настільки часто, що уже втратили своє значення, а шевченківські читання перетворились на формальність, на обов’язок, суть якого зрозуміла, але не торкає серця.

    Святкування 200-літнього ювілею Шевченка могло стати ще одним пафосно-формальним заходом, ритуальним вшануванням портретного поета, якби не Майдан. Після подій кінця 2013 – початку 2014 років усі затерті слова раптом ожили, наповнились кров’ю та набули конкретних людських рис.

  • Виставка "Творчість Тараса Шевченка очима дітей" в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 11.03.2014 20:27

    Урочисті заходи до відзначання 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка в Коломийській дитячій художній школі ім. Я.Пстрака розпочалися 7 березня відкриттям виставки в стінах закладу під назвою "Творчість Тараса Шевченка очима дітей".

  • Зустріч з художником та вчителем Богданом Боднаруком в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 17.02.2014 23:49

    Мені ще не доводилось бувати у селі Завалля, та, певно, й не потрапила б сюди, якби не давно запланована зустріч з художником і викладачем Богданом Івановичем Боднаруком, з яким ми не бачилися роки рокенні.

    Після випуску з художньої школи, в середині 90-х, якось не зводило нас життя, не рахуючи того разу, як випадково зустрілися біля озера і довго спілкувалися на лавиці. Пригадую, Богдан Іванович тоді наполегливо доводив, що художнику просто таки необхідно завше мати біля себе альбом з олівцем і постійно вправлятися в начерках, замальовувати все цікаве, що трапляється за день, бо інакше — той не художник зовсім. А ще нагадував, що ні в якому разі не можна забувати про пленер і малювання з натури, бо ж відомо – успіх художника на 90 відсотків залежить від рутинної наполегливої праці, і лише на 10 – від таланту. Я уважно слухала і з усім чемно погоджувалася, та між тим, трохи побоюючись реакції вчителя, майже як в дитинстві на його уроках живопису, розповідала про моє захоплення витинанками та власну творчу роботу з художнім папером.

    А реакцію вчителя завжди було складно передбачити, хоча всі ми знали чого прагне Богдан Іванович, бо він з усіх сил викладався, щоб його учні не лише зрозуміли і засвоїли навчання, але й досягли в житті та мистецтві більше ніж їхній вчитель. Якась неймовірна сила з нестримним бажанням була на той час в цього викладача до втовкмачування навчального матеріалу, і яка просто таки не давала йому спокою, а заразом і нам, дітям, які лише й мріяли що про перерву і жартівливі історії. Та, певно, не знайдеться жодного випускника художки тих золотих часів, що не цінує тієї важкої праці і не подякував би своєму наполегливому вчителю за мудрі слова й настанови!

  • Виставка "Українська мова" в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 26.01.2014 20:00

    Друзі, запрошую на яскраву і барвисту виставку "Українська мова", що експонуватиметься з 25 січня по 11 лютого 2014 року в стінах Музею "Духовні скарби України" (м. Київ, вул. Десятинна, 12). Виставка особливо сподобається щирим поціновувачам українського народного мистецтва, примітивного живопису та декоративно-прикладного мистецтва, адже проект презентуватиме чудові твори добре відомої Марії Приймаченко, а також сучасних українських художників, що працюють в стилі примітивізму та декоративному стилі.

    До виставки "Українська мова" було відібрано й кілька моїх робіт, що дуже приємно, тож маю нагоду особисто запросити усіх бажаючих до перегляду експозиції. Також висловлюю щиру подяку організаторам проекту і виставки за нагоду прийняти участь у цьому яскравому дійстві! Творчих успіхів та наснаги!

Всього 1043 на 105 сторінках

ОднокласникиМи в Однокласниках