Про дитячу творчість та реакцію дорослих на неї в блозі Майстер-клас від Лілі · від Ліля Тєптяєва · додано 25.06.2012 23:02

Знаєте друзі, в моєму житті склалося так, що я мала цікаву можливість спостерігати за творчістю дітей різного віку в якості вчителя — це 2 роки в художніх школах (м. Львова та м. Городка, Львівської області), а також з десяток майстер-класів з дітьми різного віку (і ще кілька приватних занять, яких я, наразі, не беру до уваги). Ось про свої спостереження й хотіла трішки розповісти. І хочеться це зробити не лише з метою просто поділитися досвідом, але й, особливо, хотілося б звернути увагу дорослих на їхнє ставлення до творчості їхніх дітей і вихованців.

Свідомі дорослі завжди можуть проаналізувати ці аспекти: чи проявляється в них інтерес до творчості їхніх дітей і чи в достатній кількості, якщо проявляється, то як, якими словами та діями супроводжується, чи достатньо часу виділяється для творчого розвитку дітей та вихованців, чи є цей час достатньо якісним, а не просто кількісним, чи звертається увага на особливість та унікальність кожної окремої дитини і чи вітається вона, чи дитині дозволяють бути несхожою на інших дітей в її творчості, і чи стимулюють її особливий унікальний творчий потенціал? Дорогі дорослі, давайте будемо звертати увагу на ці аспект, адже це мега-важливо! Про це говорять не лише педагоги, але й медики: задовольняючи повною мірою потреби дітей у їхньому творчому самовираженні, і не лише у дошкільних і в шкільних закладах, а набагато раніше — ще з пелюшок — цим самим ми допомагатимемо їм виростати кращими і щасливішими особистостями.


На мою думку, в кожній дитині з народження закладено інтуїтивне розуміння краси і гармонії, та з віком це розуміння може змінюватися в ході зовнішніх впливів, виховання чи його відсутності, і саме на дорослих лежить відповідальність за гармонійний, а не спотворений, творчий розвиток дитини.

Щодо майстер-класів, заняття з дітьми різного віку дуже відрізняються, так як сприйняття творчої діяльності у дошкільнят і дітей шкільного віку — різниться. До того ж, в ході занять з дітьми, я зауважила, що творчі прояви у дітей різного віку є різними не лише в міру талановитості кожної окремої дитини, а більше в міру того, як оточення, в основному це батьки та вихователі навчальних закладів, реагували на творчі прояви дітей.

Діти дошкільнята малюють СЕРЦЕМ — творять як відчувають, емоційно, із непідробним задоволенням, в той час як старші діти малюють РОЗУМОМ — творять так, як їм видається "правильним", під пильним контролем дорослих, покладаючись на їхню думку більше, аніж на свої відчуття. Діти шкільного віку більше переживають за акуратність малюнку і рівність ліній, боячись намалювати щось таке, яке б свідчило, що вони ще є дітьми, при цьому вони намагаються відтворювати предмет чи сюжет максимально наближений до оригіналу. І дуже засмучуються, коли у них щось не виходить зобразити таким чином, яким вони собі уявляють було б правильно, можуть навіть зупинитися чи взагалі полишити продовжувати почату творчу роботу.


Старші діти частіше незадоволені своєю творчістю, аніж менші — які малюють наче граються, не думаючи за наслідки чи кінцевий результат. Я зауважила, що старші діти мають страх перед тим, що їхню роботу визнають погано виконаною і їхня праця, з якоїсь причини, не сподобається дорослому — чи то вихователям, чи батькам. Саме з цієї причина, було б вкрай необхідним дорослим (батькам і вчителям) більше звертати уваги на те ЩО ми говоримо і ЯК реагуємо емоційно на творчі успіхи наших дітей! Адже, страхи і побоювання проявлені і нав'язані дорослими поступово і на рівні підсвідомому (та й свідомому також) вбивають інтуїтивне вроджене відчуття краси та гармонії у дітей, то ж саме на нас, на дорослих, лежить відповідальність не лише за гармонійний творчий розвиток наших дітей, але й за їхнє емоційне, моральне та психічне здоров'я.


Й, до речі, спільна творча діяльність дітей з батьками не лише робить обох добрішими й щасливішими, але й зміцнює і збагачує сімейні дружні зв'язки! Адже можна дозволити нашій малечі побавитись із тістом, в той час, коли ми робимо вареники чи печемо пиріг, і сметаною чи кетчупом картини помалювати на столі, і вже тим більше можна, разом з нашими дітьми, створити цікаву композицію з камінців, листків і патичків, прогулюючись разом у парку чи лісі. Діти потребують нашої підтримки і нашої участі в кожній з діяльностей, і творча робота — не виключення. Тож, успішної вам співпраці, дорослі і діти!

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.