Русифікація ЗМІ країн СНД та боротьба з нею в блозі Всюдисущий маркетинг · від kseniya_www · додано 09.09.2010 19:00

Відомо, що більшість населення пострадянського простору активно користуються медіапослугами російською мовою. Аудиторія російськомовних телеканалів, що включає прибічників нерегулярного перегляду, у Вірменії, Білорусії, Казахстані, Киргизії, Латвії, Молдавії, Таджикистані і Україні складає більше трьох чвертей дорослого населення.

Азербайджан, Грузія, Литва і Естонія відносяться до групи країн, де з урахуванням що "іноді дивляться" доля аудиторії телеканалів російською мовою складає близько половини жителів. Слід зазначити, що в Грузії і Азербайджані в багатьох населених пунктах, на думку респондентів, телеканали російською мовою не приймаються, у меншій мірі це відмічено в Литві і Естонії.

Таким чином, значна частина населення колишніх радянських республік включена в російськомовний медійний простір. Навіть у країнах з найменшим поширенням російської мови аудиторія російськомовного телебачення складає близько половини населення.

Грузинське ЗМІ

У світовій спільноті поширилася думка, що після приходу до влади Михайла Саакашвілі грузинські ЗМІ стали незалежнішими, проте вона є не зовсім об'єктивною. Відповідно до даних, представлених в щорічному світовому індексі свободи преси, ситуація в цій державі різко погіршала напередодні озброєного конфлікту в Південній Осетії.

На даний момент засоби масової інформації Грузії незалежні лише частково. У зв'язку з реформами, які проводяться урядом Михайла Саакашвілі, істотно ускладнився процес отримання громадської інформації.

На даний момент офіційно в Грузії виходять 4 російськомовних газети. Це "Вільна Грузія", "Діаспора", "Вечірній Тбілісі" і "Кавказький акцент". З 4 газет мережеву версію має тільки "Вільна Грузія", останнє оновлення на сайті було в липні місяці цього року.

Восени 2008 року стало відомо, що на базі другого каналу Громадського телебачення Грузії (ОТГ) незабаром буде "створений спеціальний політичний телеканал, на якому в прямому ефірі освітлюватимуться усі актуальні процеси і вестися політичні дебати за участю різних політичних сил". Ця інформація містилася в заяві голови парламенту Грузії Давида Бакрадзе. Очікується, що новий телеканал почне мовлення через два-три місяця і охопить усю територію Грузії.

До Грузії висуваються претензії і на міжнародному рівні. Федерація журналістів (IFJ) закликає Грузію зняти цензуру на новини Грузії. Відповідну заяву оприлюднив генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів Эйдан Уайт (Aidan White)

Грузинська влада з 9 серпня припинила мовлення на своїй території російських телеканалів і закрила доступ до сайтів Рунету. Необхідність такої міри вони обґрунтували "інформаційною війною", що ведеться Росією. З технічної точки зору, міра виявилася неефективною, оскільки грузинські користувачі продовжували відвідувати російські сайти через проксі-сервери. З 18 серпня на території Грузії було заборонено мовлення російськомовного супутникового каналу RTVi.

В ніч з 9 на 10 вересня на території Грузії відновили роботу сайти доменної зони ".ru". Обмеження інтернет-серфінгу було встановлене рівно місяць тому на підставі указу президента Михайла Саакашвілі про введення воєнного стану, яке, зокрема, дозволяє владі тимчасово регулювати отримання і поширення інформації.

Представники опозиції назвали блокування доступу до російських інформаційних ресурсів утиском громадянських прав. В той же час, поки залишається в силі заборона на ретрансляцію російських новинарних каналів грузинськими кабельними компаніями. 9 серпня в Грузії було припинено також мовлення ОРТ, РТР, НТВ, а також російськомовній версії Euronews.

Міжнародний російськомовний канал RTVi, контрольований ізраїльським медіа-магнатом Володимиром Гусинским, припинив мовлення 18 серпня після трансляції заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, і відновив роботу 22 серпня. Можливість переглядати російські телепрограми (1-й канал, РТР-планета та ін.) на території Грузії залишилася у власників супутникових тарілок.

Динаміка контролю за пресою в Грузії, відповідно до рейтингу
Динаміка контролю за пресою в Грузії, відповідно до рейтингу
Регулярність користування російськомовними ЗМІ в Грузії, у %
Регулярність користування російськомовними ЗМІ в Грузії, у %

Азербайжанські ЗМІ

Азербайжанські новини за рівнем цензури наближуються до грузинських. На початку цього року в Баку відбувся круглий стіл на тему "Ситуація навколо російськомовних ЗМІ в Азербайджані". У центрі обговорення була заборона мовлення телеканалу РТР-планета і вимога обов'язкової трансляції кінофільмів азербайджанською мовою. По заявах учасників ринку російськомовні ЗМІ користуються досить високою популярністю в республіці, і їх закриття не зробить позитивної уваги на затребуваність медіапослуг на азербайджанській мові.

Існує думка, що ідея заборони в Азербайджані російськомовних газет була закинена для того, щоб прозондувати громадську думку. Ініціатива викликала бурхливий громадський резонанс, після чого було прийнято рішення про відмову від її реалізації. Це явище говорить про те, що влада країни серйозно розглядає можливість перекладу внутрішньої інформаційної політики на ті ж принципи, що і Україна, а також Грузія.

Зважаючи на невизначеність в зовнішньополітичному курсі цієї держави подальший розвиток ситуації з цензурою російських ЗМІ ускладнений. Найбільш вірогідний компромісний варіант, при якому безпосереднього тиску виявлятися не буде, але державні програми, спрямовані на стимулювання інтересу до національних телеканалів і газет, як і раніше розроблятимуться і реалізовуватимуться.

Регулярність користування російськомовними ЗМІ в Азербайжані, у %
Регулярність користування російськомовними ЗМІ в Азербайжані, у %

Українські ЗМІ

Регулярність користування російськомовними ЗМІ в Україні, %
Регулярність користування російськомовними ЗМІ в Україні, %

Як показує статистика, близько 67% населення регулярно дивляться російське телебачення. Ставлення до російськомовного телебачення в Україні знову нестійке. То в період Ющенка ішли в крайнощі, перекладаючи фірми на українську мову, та закриваючи російські канали. Тепер, за керування Януковича під суворим наглядом українські канали.

Оцінюючи рівень довіри до ЗМІ, приведу результати соцопитування компанією InMind в грудні 2009 року. Українці рахують діяльність органів влади найменш прозорою для суспільства. Органи влади, засоби масової інформації і великий бізнес - це основні групи, прозорість діяльності яких визначає індекс рівня прозорості суспільства. Індекс розраховувався по трьох компонентах: "доступність інформації про діяльність" кожної з груп, "міра об'єктивності інформації", а також "соціальна відповідальність" діяльності групи для суспільства в цілому.

Згідно з проведеним загальнонаціональним опитуванням, жодна з перелічених груп не отримала високої оцінки "доступності" і "об'єктивності інформації" про діяльність групи. Найбільш недоступною, на думку громадян України, являється інформація про діяльність великого бізнесу. Швидше необ'єктивною українці рахують інформацію про діяльність бізнесу і органів влади. При цьому органи влади отримали найнижчу оцінку по показнику "соціальна відповідальність і корисність діяльності для суспільства".

Разом з цим українці схильні позитивніше оцінювати соціальну відповідальність діяльності ЗМІ і великого бізнесу.

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.