Світовий ринок вин: тенденції в умовах кризи в блозі Всюдисущий маркетинг · від kseniya_www · додано 24.08.2010 10:40

Загалом, сьогодні світове виноробство вимушене було визнати деякі проблеми:

- у світі явний надлишок виноробницької продукції, спостерігається її надвиробництво; пов'язано це і із скороченням споживання, і із скороченням фінансування програм переробки виноматеріалу в спирт;

- реформа виноробства в Європі, яка почалася ще до кризи, потерпить повний провал; на неї немає грошей, а буде їх ще менше. Головна її ідея була скоротити виробництво вина в Європі, компенсуючи винарям їх втрати.

- значна частина споживачів перейшла в дешевший сегмент (благо, що у них це можливо, оскільки вино по декілька євро - цілком нормально для вживання); видно - ринок цього виду упаковки підійшов до своєї межі у світі, якщо на нього не вплинула криза;

- споживання вина в традиційно винних країнах не лише не росте, а продовжує об'єктивно знижуватися (усе змінилося в житті населення цих країн) і, скоріш усього, рости вже не буде ніколи (у найближчі 30 років); рівень споживання цих країн може наблизитися до 40 л в рік на душу в середньому;

- немає особливого споживання вина і в нових країнах (той же Китай - якщо ріст на 10% в рік, то це - на 7 млн. дал в рік, що нікого не врятує; а якщо про ріст імпорту на 10% в рік - то це менш ніж на 1 млн. дал в рік);

- в кризу може не спрацювати ідея "Нового Нового Світу" (ННС). Інтерес до вина в Європі став падати відразу після війни - нова американська культура в Європі і так далі. Треба було рятувати світове споживання. Потрібна була нова "плідна" винна ідея для повернення інтересу до вина - і за 20 років НС був "створений" (до моменту знаменитої дегустації). І світовий інтерес знову пішов вгору.

Основним виробником вина залишається Європа. Нагадаю, що зовсім нещодавно в Австралії одна з компаній порахувала, що там потрібно скоротити приблизно на 30% число виноградників, щоб уникнути в майбутньому надвиробництва, проте цього робити не довелося, оскільки від перевиробництва періодично рятує негода. Споживання вина в самій Європі повинне неминуче падати хоч би у фінансових показниках (там є куди падати - вина по 3 євро цілком пристойні, щоб на них перейшла абсолютно велика частина європейців). А кризовий стрес не розташовує до росту споживання вина навіть у Франції.

Європейські виноробні країни можна розбити на декілька груп:

- група тих, що знаходяться під загрозою близького економічного "провалу" вже в 2010- 2011 р. (Греція, Португалія, Іспанія);

- група стійкіших країн, але які все одно затягне у вир європейської кризи загальна зона євро і так далі (Німеччина, Франція, Італія);

- остання група - найбільш численна - держави, які просто проваляться в кризу, оскільки розвиненими не є - це практично уся Східна Європа (Болгарія, Румунія, країни колишньої Югославії і так далі).

З кожної групи ми щось отримуємо для свого винного ринку (готову продукцію, сировину). Що може там статися вже до кінця 2010 р.: з одного боку надвиробництво вина там було і є, що не повинне підвищити ціни на продукцію. З іншого боку в розвинених країнах (тій же Франції і так далі) виробництво досі непогано датується, що і знижує ціни на продукцію.

У зв'язку з економічними проблемами підтримка виноробницького сектора навіть в розвинених країнах в 2011 р. точно ослабіє; значить - ціни на масову продукцію, передусім, повинні вирости. У тому числі - і для російських імпортерів, а значить і для нас з вами.

Усе сприяє розвитку російського виноградарства, потрібно тільки постаратися не упустити цей шанс. Дивні, звичайно, аналогії, але: ривки в розвитку російське виноробство (нехай об'ємно; але саме дефолт змусив російських винарів замислитися про відновлення свого виноградарства - в 1998 р. "Фанагорія" засадила перші сотні га французькою лозою) здійснювало в 1998 (дефолт), в 2006 (заборона дешевого імпорту). Тепер світова економічна криза, довга.

Нещодавно ми спостерігали за економічним провалом Греції. Президент Асоціації виробників вин Пелопонесу вважає, що наразі плани на майбутнє будувати важко. Усередині країни продажі впали на 5-20%. Експорт же вин доки залишається на тому ж рівні і навіть показує деякий ріст на ринках США і Канади. На тому ж американському ринку краще всього зараз почуваю вина в ціновому сегменті 10-20 дол. дорожчі - зазнають труднощі з продажами". Але експорт вина з Греції невеликий - не більше 3 млн. дал вина в рік (не більше 10% обсягу виробництва). В той же час в розрізі різниць в рівні проживання, ті вина по 10-20 дол, які продаються в США в перекладі на український гаманець коштували б порядка 20-30 грн.

Сьогодні дешеве вино, яке п'ють за кордоном найбідніші, доступно в Україні тільки середньому класу (не самій нижній його частині). І така ситуація - протримається. Тому у російських винарів є час замінити 30% об'єму фальсифікату на ринку російського тихого і ігристого вина нормальним дешевим продуктом свого виробництва.

США

Американці дали оцінку своїм експортним досягненням в 2009 р. Світова криза понизила експорт виноробницької продукції США на 15% в об'ємному вираженні. За даними Інституту вин Каліфорнії в 2009?м було поставлено 42 млн. дав провина на суму 911,9 млн. діл (середня експортна ціна 1 пляшки - 1,64 діл). Зниження постачань у вартісному вираження склало 9.5%. У 2008 було 49,4 млн. дав на суму 1,008 млрд. діл (середня експортна ціна - 2,04 дол.; тобто, в 2009 вона впала на 19,6%).

В той же час - в 4 кварталі був ріст на 16%; тоді можна представити - яким був спад в 1/3 кварталах. За підсумками року постачання в країни ЄС скоротилися на 22%.

Основним вимушеним трендом став ріст експорту розливного вина, що найпомітніше на прикладі японського ринку - за минулий рік постачання розливного виросли на 42% у фізичному об'ємі і в грошовому на 34,4%.

Якщо американці роблять близько 265 млн. дал в рік, то їх експорт - близько 17% обсягу виробництва.

Китай

Хитрі "китайські французи" або "французькі китайці" активізувалися в Китаї. Розуміючи, що уся надія - тільки на китайців, а пити вони будуть завжди на 75% - 85% свої вина.

До речі, німці дуже стурбувалися комерційним шпигунством з боку Росії і Китаю; при цьому Китай діє за найпростішою схемою - відкриває СП в Китаї, отримує усю технічну і технологічну документацію, після чого СП закриває, а відкриває вже китайське виробництво. У них же теж курс на модернізацію і інновації, і вже давно (років 30)

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.