Шифровка в ценрт нумер 9, або нас таким не візьмеш в блозі Нотатки шпигуна · від хохляцький шпигун · додано 10.08.2010 18:15

Про грозу, спеку і дим в Москві, та трохи про мої пригоди.

Можете мене привітати, в мене знову є інтернет і я до Вас вернулась. Вмер смертю хоробрих наш телефон, саме через нього в нас пропав інтернет. Мовчав він довго, у нас все не виходило викликати майстра, а от сьогодні майстер прибіг, цілих секунд тридцять щось шаманив і все - готово, користуйтесь на здоров"я, правда, сказав, що один из кабелів згорів і його не рухати.

Незнаю чи буде тут комусь цікаво читати про мої перепетії в Москов-сіті, але вирішила, що напишу.

Почну з грози.

Спочатку було неймовірно жарко. Спека зводила з розуму, потім налетів вітер, моргнуло світло і виключився інтернет. я вирішила, що то в нас перетерся один из проводів в кабелі і почимчикувала до найближчого компутерного центру. По дорозі знову пішов дощ, але мені, дурепі, було дуже добре, бо вода і так файно... короче кажучи, купила я ті вставочки (вибачайте, але не знаю як вони називаються, я їх назвала "фігнюшками", те пласмасове щось, що вставляється в пристрій). Так от, як тільки я зайшла до квартири почалась третя хвиля грози.

Наслідки можна собі уявити подивившись на ці фото:

Води на дорозі було по коліна, дерева всюди валялись, а я думала, що маю все-таки щастья, бо встигла забігти до хати перед тим як те все почалось і не пішла клацати дзьобом на вулицю, бо дощ там йде.

А потім прийшов дим.

Спочатку все сприймалось як гра: "А скільки завтра буде градусів на термометрі?" Потім стало не до сміху. Плюс дридцять вісім в тіні... мені здається, що то трохи брехали по телевізору, бо насправді було більше. у всякому разі, деякі з наших знайомих, тих, що мають дома градусники, радісно повідомляли, що сорок один-сорок три в тіні. Та зараз не про спеку, а про її наслідки. Почав горіти торф, а дим посунув на Москву. Минулий тиждень був найгірший. Якщо раніше ми підсміювались з новин і говорили, що вони трохи брешуть і що не все так страшно як показують, а от вже на тому тижні було страшно.

От Вам пару фото як наглядна демонстрація:

Насправді одного дня було ще гірше ніж на цих фото. Видимість знизилась до 50 метрів, насправді так було і при тому в кожному з районів Москви.

Наша квартира перетворилась на сауну. Я геній? Геній! От і завісила всі вікна і балконні двері мокрими тряпками. Змочувати їх треба було десь раз в сорок хвилин, бо підсихали моментально, от від того і вологість повітря в кімнатах стрімко зросла. Проте знову нам зафартило - дим відійшов і я змогла повідкривати все, щоб хоча б трохи провітрити хату. На залишки диму ніхто уваги вже не звертав, головне, що дихати можна, а все інши, то дрібниці.

Передвчора замість диму, до якого вже всі привикли, прийшов чад.

Сьогодні вже добре - ні диму, ні чаду, ні спеки. Якщо вірити інтернету, то на вулиці лише плюс тридцять один і, знаєте, мені навіть трохи холодно було.

Якось потім розкажу про метро і масові втрати свідомості, хоча може не варто Вас лякати?