Шифровка в цент нумер 8 або як страшно жити... в блозі Нотатки шпигуна · від хохляцький шпигун · додано 06.04.2010 10:19

Говорила, що напишу про негативні моменти проживання в Москві. Напевне, ці моменти є в кожному великому місті, але я буду говорити про Москву, бо в ній вже живу більше року, і писати буду про те, що хвилює більш за все мене.

Отже, перш за все люди.

Матюки. Я вже одного разу говорила про те як тут матом криють. Матюкаються всі – від малого до старого. Починаю за собою зауважувати, що інколи самій хочеться когось послати по мамі. Тепер намагаюсь за собою слідкувати, не хочеться падати до загального рівня і спілкуватися за допомогою різних вставок.

Ніби така дурниця – матюк, ну послав тебе хтось і що з того? А то, що люди озлоблені. Тут річ йде не про брак виховання в цілому, а про те, що люди готові один одному горло перегризти. Може і не тобі конкретно, але саме зараз ти попався під руку і саме тебе лають.

Байдужість. Не знаю як воно в будні дні, але в дні масових гулянь, якщо стане погано і ти втратиш свідомість, то навряд чи хтось до тебе підійде. По телебаченню показували дівчину, яка впала в кому перед станцією метро, пролежала там досить довго поки в натовпі не попався медик. Оточуючі вирішили, що вона напилась і спить, а те що зима на вулиці і не плюс тридцять ніхто не задумався.

Причин такого ставлення є кілька, хоч основних є дві:

1) люди настільки привикли до того, що живуть самі по собі, що оточуючі їх мало хвилюють. Кому хочеться мудохатись з якимось п’яним мудаком? А частіше за все так воно і є.

2) проблеми з документами. Може б і підійшли, може б і допомогли, але кому хочеться через чиїсь проблеми бути депортованим з каїни чи платити міліції хабаря?

Якщо хтось сидить на вулиці і плаче, до нього ніхто не підійде і не спитає, що трапилось. По-перше, може дійсно щось трапилось і попросять допомогти, а воно тобі треба? В тебе і так купа справ. По-друге, можуть послати по мамі. А воно тобі треба щоб тебе посилали по мамі?

Алкоголізм. Те що по телебаченню кричать про масову алкоголізацію населення правда. Навіть трішечки применшено. Не знаю як країна в цілому, а от Москва так дійсно від цього потерпає. Я не говорю про те що тут п’ють всі, є такі, що можуть не пити, можливо в них є компанія таких же ж «неп’яниць», але в масі своїй то національна біда. Вірите, доходить до того, що мусульмани починають випивати.

Про алкогольний туман, що спускається на місто в п’ятницю ввечері і зникає в понеділок ввечері, я вже писала. П’ють тут не тільки чоловіки, але й жінки і добре так п’ють. В метро нормальна річ взяти пляшку коньяку і глушити собі тихенько.

Пиво, то для дітей.

Підлітки в масі надають перевагу алкогольним коктейлям. Ліпше би вони купували пляшку горілки і банку соку, від тої хімії можна скопититись скоріше ніж від «пальонки».

П’яні підлітки бувають агресивні, в переговори вступати з ними не варто, битись з ними тим більше. Якщо є можливість найкращим виходом буде втекти. Це стосується не тільки московських підлітків, а так в цілому. Гормони і відсутність життєвого досвіду – ну ви зрозуміли про що я.

А головне, що всі нормально на таке реагують. Ну п’яний, так це ж п’ятниця/субота/неділя! Знайомі москвичі не вірять в те, що в Україні не прийнято так і стільки пити. У всякому разі у нас якщо хтось починає випивати на кожних вихідних вважається алкоголіком, а тут алкоголік той хто випиває кожен день, а той хто бухає на вихідних – в міру випиваючий.

«Понаїхали тут». З однієї сторони я сама тут не громадянин РФ, з другої – купки кавказців мене теж лякають. Ні, вони не кидаються на мене з ножами, вони не намагаються мене затягнути в якийсь закуток, вони лише дуже голосно говорять між собою, жестикулюють, а головне – я не знаю про що вони там балакають між собою.

Загалом до всіх приїжджих ставляться не дуже добре. По-перше, конкуренція. Хай ти теж приїхав з якоїсь дири, але ти потенційно можеш претендувати на моє місце. По-друге, Москва не гумова. Найчастіше про це згадують ті хто не працює, хто здає квартири (зароблені батьками) і старі бабки, які пам’ятають Сталіна.

Сусіди. Я з ними не знайома. Тут не прийнято товаришувати з сусідами. Можна поскандалити, якщо вони голосно себе ведуть, якщо посилають по мамі, а ти не «понаїхав тут» можна викликати міліцію, але то разова акція, навряд чи вони будуть до тебе приїжджати кожного дня.

Чудо одного разу ходив дивитись чого кричить дитина, а потім кожного дня протягом тижня навідувався туди і провіряв чи в малого не з’явились сліди побоїв. З однієї сторони ніби вів себе як дурень, ходити до сусідів і розглядати їх дитину, а з другої – чого та дитина цілу годину верещала наче її хтось ріже? Коли Чудо працював в морзі до них привезли малого хлопчика якого вбив тато, в подробиці не буду вдаватись, то страшно і не приємно. Але то Чудо, він може зайти до сусідів, він може дати здачі, вірніше не дозволити себе вдарити, а такий задохлик як я хіба в міліцію може подзвонити, а вона кожен день приїжджати не буде. Ну от, а сусідам треба влазити в чужу сім’ю? Ну добре, такий задохлик як я знає, що існують структури які захищають неповнолітніх. Якщо б я чула, що дитина верещить, сходила туди, а мене послали по мамі не адекватні батьки, то я б знайшла можливість написати куди треба, включаючи варіант звернення через когось зі своїх знайомих москвичів. Але то я, я працювала в Україні в такій структурі і знаю як вони працюють, а пересічний громадянин не знає і лізти не буде.

Екологія. В Москві є третє транспортне кільце. Хто хоче відчути на власній шкірі як то перейти його – лягайте під вихлопну трубу машини і лежіть так хвилин п’ять. Різниця буде в тому, що вдихаючи ці фіалкові аромати треба ще й і йти. В інших місцях загазованість повітря значно нижча, але розповім я вам одну історію. Була в мене доставка в область. Їхати треба було на базу збору олімпійського резерву. База знаходиться в лісі, далеко від траси, поруч є два озера. Так от, їхати треба було на електричці, а потім ще на автобусі, а потім пішки йти. Тільки я вийшла з автобусу і почимчикувала по дорозі в ліс в мене збилось дихання, серце почало стукати немов скажене, ну і голова закрутилась – надлишок кисню. А я на той момент в Москві жила тільки місяців сім. Тепер я не сміюсь з того, що якогось москаля тягнули під вихлопну трубу коли він приїхав в Карпати, бо сама захотіла так зробити.

Їжа. Якщо в Україні ти можеш заїхати в якесь село і купити там картоплі, що росла не на хімії, а на природних добривах, то тут я не знаю, що я їм. Ковбасні вироби можна провірити на котах, вони аби якої фігні їсти не будуть, а все інше – хтозна як. Можна було б і тут поїхати, але скільки км від Москви… ну… проблематично для мене. Може коли вбудусь тут, то так і буду робити, а поки-що я не знаю, що я їм.

Робота. Ніхто тобі за красиві очка грошей платити не буде. Найкращий варіант працівника – працює цілодобово, не робить ніяких помилок, мінімум звернень до начальства, працює безкоштовно.

З однієї сторони смішно, а з другої, саме так і хочуть. Якщо пункт про безкоштовну працю начальство може переглянути, то щодо інших – стоїть досить твердо. Чомусь роботодавці забувають про те, що вони працюють багато через те, що це їхній бізнес і їхній прибуток, а найманий працівник працює на свою зарплату і йому необхідно відпочивати, а все що виходить за рамки робочого часу і безпосередніх функціональних обов’язків має додатково оплачуватись. Також є і інша сторона медалі – не подобається тобі теперішня робота, можна з легкістю найти іншу. Поки шукаєш щось пристойне можна підзаробляти на оголошеннях.

Одним словом – вмерти з голоду тут можна лише коли не хочеш працювати або здоров’я не дозволяє. Ні, так зі старту мільйонів не заробиш, але на проживання, квартиру, харчі – можна.

Нагадаю ще, що якщо людина приїжджає з закордону, то піти на роботу по спеціальності буде складно. Диплом же у вас не РФ, а його треба підтверджувати, а законодавство в різних країнах різне. А той рівень зарплати який є тут не дозволяє заробити на професіях без освіти багато грошей. Так що якщо якийсь ваш знайомий заробітчанин говорить, що не має грошей, то це може бути правдою, а не він такий скупердяй.

Не сперечаюсь, тут навіть розклеюючи оголошення заробляєш більше ніж якийсь спеціаліст в Україні, але тут і за квартиру платити треба набагато більше.

Тероризм. В світлі останніх подій досить актуально. Виходячи з дому не знаєш чи вернешся, та й залишаючись дома те ж не факт, що не підірвуть будинок. Банально – за те правда.

Насправді не все так погано, але я обіцяла зосередитись на негативі, тому воно так вийшло.

Наразі все, може потім ще щось згадаю.

Коментарі

  • Ліля Тєптяєва · 07.04.2010 00:55 · #

    Матюки.

    і у нас того повно!.. прогулюючись з дитиною у парку в Коломиї такого наслухаюсь від молоді (навіть від сільських дівчаток) - вуха в'януть!

    Байдужість.

    і цього навалом!... ось їхала у Львові, в центрі міста, з візочком, і дитиною в ньому, по вулиці серед купи людей...дорога звичайно з ямами - візок перевернувся, мій Сашка летить з візка, візок на нього, а я на візок...обійшлося синяками і подряпинами, але здивувало те, що ніхто не підійшов і не запропонував допомогу... Саня верещав на всю вулицю, я зашпортана лежала коло нього, пробуючи визволити його з під візка...а дяді і тьоті мирно проходили повз нас навіть не обертаючись...я до самого вечора була в шоці від наших людей...

    Алкоголізм.

    під час навчання я жила в двох гуртожитках в різних містах - бачила як студенти глушать спиртне майже кожен день...

    «Понаїхали тут».

    чого немає - того немає...

    Сусіди.

    у нас ніби все нормально, з деякими винятками, та й ті не страшні)) а от цікаво, як у Києві?..адже це велике місто...

    Екологія.

    о, що правда - то правда...Москва сплошна вихлопна труба...як і будь-який мегаполіс...

    Їжа.

    чого не знаю - того не знаю...

    Робота.

    а от цікаво скільки в Москві заробляє звичайний вчитель?..яка у них мінімальна зарплата?.. я у Львові за свою зарплату вчителя не могла оплатити навіть харчування за пів місяця (а їм я мало)...

    Тероризм.

    я ж кажу: тікай звідти!!!)))

    а які позитиви проживання у Москві?..окрім можливості заробити...

  • хохляцький шпигун · 07.04.2010 11:36 · #

    матюки.

    те що молодь теж матюкається я не сперечаюсь, але щоб поголовно всі? батьки до своїх малолітніх дітей за допомогою мату звертались? бабці-божі одуванчики між собою? я не уявляю свою бабцю і її подружок (такого ж поважного віку як і вона), котрі між собою говорять:

    - заебали меня уже...

    - да и не говори, пиздец какой-то...

    - на хуй это все...

    можуть назвати якусь кралю курвою і то як характеристику поведінки і то не в очі, а між собою.

    Байдужість.

    ну не знаю... я одного разу на зупинці попросила хлопця води купити, бо мені було зле (в маршрутці погано стало і я вийшла). він пішов до палатки, а я за той час втратила свідомість. коли прийшла до тями, то навколо мене зібрався натовп і якісь бабці насідали на того хлопця, що мене треба рятувати, якась жінка випитувала як швидку по мобільному викликати, а ще одна обтирала обличчя водою. я впала не на дорогу, а на лавку. думаю, що в Москві мене б записали в ряди алкоголіків, а у Львові навіть не питали чи я щось пила. питали чи не вагітна, хтось знайшов валідол. от так мене рятували всією зупинкою.

    Алкоголізм.

    молодь всюди, в кожній країні, намагється вияснити вплив алкоголю на свій організм. студенти завжди відрізнялись тим, що влаштовували п"янки, тим більше в гуртожитку. я в записі мала на увазі людей, які вже далеко до студентської молоді не відносяться.

    Робота.

    намагалась знайти статті про рівень зарплати вчителів, але офіційних джерел нема. як знайду, то напишу.

    Тероризм.

    я ж кажу: тікай звідти!!!))) - мене таким не злякаєш)) я фаталіст. якщо маю десь підірватись, то підірвусь, а якщо ні то ні)))

    а які позитиви проживання у Москві?..окрім можливості заробити... - я подумаю і напишу в наступному запісі, якщо назбирається достатньо плюсів)))

  • Ліля Тєптяєва · 07.04.2010 11:51 · #

    якесь жахливе місто і місце...цікаво, чи в Петербурзі така сама картина?.. це місто завжди славилось своєю інтелігенцією...

    і ще цікаво як ця ситуація виглядає в різних регіонах України?.. просто цікаво, чи по цим параметрам є велика різниця?..

  • хохляцький шпигун · 07.04.2010 12:36 · #

    не знаю про Петербург, взагалі-то я збираюсь туди поїхати, в мене там є кілька знайомих. те що мені розказували - Пітер схожий на Львів практично у всьому, поки я цьому вірю))

    про регіони і ситуацію в них - можу розписуватись лише за Вінницю, там я жила, а про Київ не знаю. знаю, що коли до мене в гості знайомий з Києва приїжджав, то він боявся говорити на російській. казав, що йому всі знайомі казали, що у Львові б"ють морду за російську мову.

    от в Вінниці, коли ми гуляли і розмовляли між собою, на нас озирались і навіть дивились наче зі страхом. доречі, у Вінниці кілька років тому теж була серія терактів на маршрутках. місцеві говорили, що то хтось із Києва хотів викупити маршрути і тому підривали маршрутки з людьми. коли я там була останній раз, то в маршрутках люди не їздили стоячи, тай самі маршрутки не зупинялись коли там не було місць для сидячих пасажирів, і маршрутки там були розкішні, а якщо хтось забував пакет і сумку то всією маршруткою кричали за тим пасажиром. в принципі те ж саме, що роблять в Москві. люди бояться, що хтось залишить бомбу. якщо в Москві косяться на жінок і дівчат в мусульманських хустинах, то в Вінниці під потенційних терористів попадали всі. тоді так і не знайшли винуватих у вибух.

  • Ego · 07.04.2010 20:04 · #

    Спасибо за пост!

    Ну, в принципе, и в Украине практически та же картина. Мне кажется, это просто зависит от величины города. В маленьких - чуть поспокойнее, в больших - дурдом :)

    Ждем пост о позитивах московских!

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.