Унікальне життя і творчість Ельзи Мори (Elsa Mora). в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 24.06.2011 13:15

Її звати Ельза Мора (Elsa Mora), їй 36 років. Вона народилася і виросла на Кубі у великій родині, в якій мати дуже багато працювали в жахливих умовах за мінімальну зарплатню, щоб самотужки виростити 4 дітей. Її мати не мала жодної освіти, але самі важливі речі про життя Ельза дізналася саме від неї. Мати завжди говорила дітям, що найперша річ ужитті – це освіта, друга річ – якнайшвидше дізнатися на що ти здатен, і третя річ – втілення мрій в життя – це не везіння чи диво, а напружена робота і дисципліна.

Тож Ельза виросла в бідності, але бідність навчила її кільком важливим урокам. Вона усвідомила – найцінніше, що у неї є – її розум. А також дізналася, що творчість і уява може вирішити будь-яку проблему, і немає значення якого вона характеру – матеріальна чи емоційна.

Вона почала свою освіту в одній з кубинських державних шкіл, де навчатися почала з 4-го класу. Щоденна ранкова подорож до школи була прогулянкою вздовж районів з правопорушниками та алкоголіками. Дивлячись на них, вона навчилася багатьом життєвим речам яких не навчають у школі, побачила результат руйнівного впливу неправильного життєвого вибору.

Та, її життя було сповнене й цікавими людьми, і багатьох персонажів серед сусідів, вона згадує з любов'ю. Одна з основних речей, які вона від них дізналася – сила гумору. Іноді, коли здавалося б ніщо не вирішить її проблеми, гумор робив свою справу.

В 16 років, якраз в час кубинського повноліття, вона полишила батьківський будинок, щоб почати власне життя, переїхала в іншу провінцію Куби – Камагуей, де й закінчила художню школу в 1990 році. В той час вона випробувала на собі все: голод, самотність, відчай, і всі можливі види почуттів, але пройшла через все, стала сильною, більш зрілою і ще більш позитивно налаштованою особистістю.

Її перша робота була вчителем малювання, чим вона й займалась протягом двох років. Їй було всього 19, а її учням було 12-13 років. Це був великий досвід, але вона вирішила залишити цю роботу, щоб більше зосередитися на власному професійному досвіді та мистецтві. Але вона тримала зв'язок з більшістю своїх студентів, і вони стали хорошими друзями.

Після цього Ельза працювала на пів ставки в картинній галереї, та лише заради зарплати. Але те, що вона дійсно хотіла вимагало радикальних змін. Ось тоді вона і вирішила бути художником повний робочий день. Це було не нелегко...

Для того щоб вижити, вона жила двома життями – одне життя в ночі, коли вона займалася своїм мистецтвом, а друге життя – вдень, коли вона робила щось своїми руками і продавала. Все, чим тільки могла допомогти їй мама – це 10 песо на місяць, але вона була вдячна за це. Ні грошей, ні їжі тоді не вистачало, але її уява була живою як ніколи.

Наступним великим кроком в її житті став, у 1995 році, переїзд до Гавани. У Гавані вона одружилася з психологом, який згодом став її агентом. Той шлюб не тривав довго, хоча вони поважали один одного і обоє залишили хороші враження про ті часи.

За ці роки її мистецтво розвивалося з великою силою, і цьому сприяло піднесене мистецьке життя в тих краях. Вона працювала як завжди – вдень і вночі, і була щаслива, що нарешті отримала можливість заробляти на життя з власної творчості.

Згодом вона зустрілась з її майбутнім чоловіком Біллом, і невдовзі переїхала з ним до Лос-Анджелесу (Каліфорнія), де вони почали цілком нове життя повне несподіванок. Найбільш дивовижним сюрпризом, який вони коли-не-будь отримували, вважають народження двох своїх унікальних дітей Наталі і Дієго (у Дієго аутизм).

Її чоловік Білл є продюсером з Чикаго, з кар'єрою в Голлівуді, а ще він ходяча енциклопедія. Від нього Ельза дізнався купи цікавих речей, і не лише про фільми, літературу і політику, але і про прості речі, які дійсно мають значення у житті. Вони разом багато часу проводять з дітьми, веселяться і жартують з ними.

Звичайно, іноді життя складне, але Ельза намагається шукати позитивне в негативному. Кожен день свого життя Ельза сприймає як пригоду і нову можливість зробити що-не-будь осмислене. Вона раз-заразом знаходить себе в усьому, що може створити своїми руками.

Друзі, мені ще дуже подобаються паперові витинанки та аплікації Ельзи. Ось купка цієї паперової краси.