Гуцульщина та Покуття очима кореспондента-фотографа Євгенія Гапича. в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 21.05.2011 17:55

Друзі, нещодавно відбулося відкриття фотовиставки в Коломийському Музеї історії міста. І якщо хтось ще не бачив, але має таку можливість, можете встигнути переглянути цю виставку, до чого вас і заохочую! А подивитися на ці фотографії варто, хоча б для того, щоб побачити Коломию під іншим кутом зору – очима фотографа Євгенія Гапича, а ще пройнятися до свого міста любов'ю і повагою. А хто ще не знайомий з самим автором цієї виставки, кореспондентом-фотографом газети та онлайн-видання "Вісти Коломиї", можемо познайомитися безпосередньо тут і зараз.


— Євгене, розкажи більше про себе: де народився, живеш, працюєш, чим цікавим займаєшся?

Народився і виріс у Сумах, і вже 11 років живу в Коломиї. Звичайно, спочатку було нелегко, тут зовсім інша культура, інші звичаї і люди, та для мене Коломия завжди була колискою української мови та культури, тому усі складності не були надто обтяжливі – це був новий досвід, знання і практика. Я почав розмовляти українською, чим дуже пишаюсь, полюбив це місто і цей край.

Так склалося, що в Коломию я спочатку завітав як турист, а вдруге приїхав у пошуках ділового партнерства (на той час займався комп'ютерним бізнесом). Тут зустрів свою дружину, чому дуже радий, і оселився в Коломиї. З 2004 року почав займатися громадською діяльністю. У рамках програми "Асоціації економічного розвитку Коломийщини" працював над багатьма цікавими проектами, наприклад, над створенням Бізнес інтернет-центру. Проект був хоч і комерційний, на кошти Американського посольства, але мав на меті зробити інтернет-ресурси доступнішими для мешканців Коломиї, крім того, в його рамках ми проводили навчання комп'ютерної грамоти. Найперший мій проект – створення мультимедійної презентації Коломийщини, для якого я об'їздив увесь Коломийський район, побував майже на всіх підприємствах, зібрав дуже велику фото-базу, а також багато цікавої інформації. Майже сам створив мультимедійну презентацію, а згодом асоціація випустила диск з цим матеріалом, його передали в Коломийську районну раду та райдержадміністрацію, і коли до нас приїжджали делегації з різних країн, ми презентували їм цей диск. До речі, я робив подібний проект і про місто Яремче, а на фестивалі "Гуцульщина" ці диски розхапували "з руками".

Параска Кушляк, майстриня з виготовлення весільних вінків.
Параска Кушляк, майстриня з виготовлення весільних вінків.


Космач. Ганна Петрованчук із дочкою Марічкою пишуть писанки.
Космач. Ганна Петрованчук із дочкою Марічкою пишуть писанки.


Симчук Юрій Григорович, майстер з різблярства по дереву.
Симчук Юрій Григорович, майстер з різблярства по дереву.


Дмитро Кіращук. Космацький столяр.
Дмитро Кіращук. Космацький столяр.


Костюк Богдан Дмитрович. Майстер з виготовлення трембіт, сопілок, скрипок і навіть барабанів.
Костюк Богдан Дмитрович. Майстер з виготовлення трембіт, сопілок, скрипок і навіть барабанів.


— Ага, ось звідки твоє захоплення фотографією... Робота переросла в естетичне задоволення, і ти захопився мистецтвом фотографії?

Це так. В редакції мені давали завдання що фотографувати і кого. Проходить певний час і ти робиш це на автоматі. Для газети світлини виходять гарні, але вони дійсно не приносять внутрішнього задоволення. Тому я вирішив для себе реалізувати творчий проект. Він мав назву "Зимова Коломия", який переріс потім в інший проект, який знайшов відображення на виставці в музеї історії міста – це архітектура Коломиї австро-угорського та польського періодів.

Кравчук Василь зі своїм сином. Обоє ковалі.
Кравчук Василь зі своїм сином. Обоє ковалі.


Кравчук Василь з підкованим ним конем.
Кравчук Василь з підкованим ним конем.


Клавцуняк Марія Тимофіївна. Ткацтвом займається з кінця 50-х років ХХ століття.
Клавцуняк Марія Тимофіївна. Ткацтвом займається з кінця 50-х років ХХ століття.


Ткацький станок майстрині з 1962 року.
Ткацький станок майстрині з 1962 року.


Дзвінчук Тарас Григорович. Майстер з виготовлення постолів.
Дзвінчук Тарас Григорович. Майстер з виготовлення постолів.


Виготовлені майстром постоли.
Виготовлені майстром постоли.


— Зрозуміло... А розкажи більше про свої фотовиставки та творчі проекти. З якою метою ти робиш виставки фотографій, що це тобі дає як творчій людині і коломиянину?

Перша виставка презентувалася у вересні 2010 року, і мала назву "Репортаж". На фотографіях можна було побачити події, які відбувалися в Коломиї. Це була невелика виставка, і чесно кажучи 50 відсотків робіт було дійсно професійних, а решта так собі.

Друга виставка пройшла цього року 1 - 14 травня, в Космачі, і мала назву "Народні майстри Космача". Ось тут я дійсно відпочивав і насолоджувався красою Космача і майстерністю людей, які там мешкають. Роботи було досить багато, і кожного разу, коли я повертався з Космача, я був настільки фізично змучений але в той самий час наскільки внутрішньо задоволений, що хотілося кожного разу повертатися назад і продовжувати роботу. Чому я роблю цей проект? Мабуть тому, що хочу аби інші українці побачили, що таких людей як в Космачі немає ніде.

Третя виставка, це "Kolomea-Коломия", архітектура Коломиї австро-угорського та польського періодів, про яку я власне згадував, відбувається саме зараз, а відкриття було кілька днів тому. Багато фотографів знімкували Коломию, але мало хто знімкував середмістя. Мало хто звертав увагу на казарми по вулиці Чайковського, Довбуша, Моцарта, рідко хто з фотографів зауважує звичайні будиночки. Я хотів показати Коломию чистою, привабливою, і дійсно з глибоким історичним корінням. Що це мені дає? Мабуть внутрішнє задоволення, що я можу щось зробити для цього міста. Я дійсно люблю це місто і бажаю аби інші помічали наскільки воно є неповторним, гарним, чарівним, тихим.

Юряк Параска Танасіївна. Вишивальниця. В неї вся хата вишивана. Вишиває рушники, скатерті, подушки, киптарики.
Юряк Параска Танасіївна. Вишивальниця. В неї вся хата вишивана. Вишиває рушники, скатерті, подушки, киптарики.


Майстриня за роботою, вишиває рушник, прикрашаючи його космацьким пушкатим взором.
Майстриня за роботою, вишиває рушник, прикрашаючи його космацьким пушкатим взором.


Марія Вінтоняк-Кіращук вишиває сардак. Космач.
Марія Вінтоняк-Кіращук вишиває сардак. Космач.


Майстриня за роботою.
Майстриня за роботою.


Олена Кравчук і її сирні вироби. Космач.
Олена Кравчук і її сирні вироби. Космач.


Весільний коровай. Жодне Космацьке весілля не проходить без сирних виробів Олени Кравчук.
Весільний коровай. Жодне Космацьке весілля не проходить без сирних виробів Олени Кравчук.


Дзвінчук Іван Іванович. Майстер з виготовлення та реставрації цимбал.
Дзвінчук Іван Іванович. Майстер з виготовлення та реставрації цимбал.


Майстер за роботою.
Майстер за роботою.


— Гадаю, твій проект має й історичне значення, адже з усього видно, що більшість цих будинків просто скоро зникнуть, а на твоїх світлинах вони продовжують своє життя... А розкажи щось цікаве про кілька будинків з твоїх фотографій, щось таке, про що люди не знають, але варто знати.

Я писав статтю про казарми по вулиці Довбуша. Їх побудували ще у 1880-х роках. Не штукатурені, з червоної цегли, вкриті червоною дахівкою коломийського виробництва. Про це свідчить напис "FABRYKA DACHÓWEK w.KOLOMYI". Їх називали "Червоними касарнями". Дійсно, мало хто знає історію цих казарм. А ще, цікавою є історія центрального міського озера, про яку теж мало хто знає. Але ж це історія, це життя нашого міста, яким воно було раніше і що ми втрачаємо зараз – про це слід знати.






— Нещодавно була на відкритті твоєї виставки "Kolomea-Коломия", і мені дуже сподобалось твоє щире небайдуже ставлення до міста і його історії. Думаю, ти один з тих небагатьох, хто насправді, а не вдавано і награно, відчуває Коломию і бачить її красу і неповторність. А які маєш творчі плани на майбутнє, в чому ще хотів би себе спробувати?

Які творчі плани? Продовжую роботу в Космачі, працюю в Коломиї, ще хочу познімкувати центральну частину міста. Для себе, я все ж таки хочу максимально висвітлити всіх майстрів Космача. До того ж, Василь Чуднов, народний депутат України, сказав що хоче бачити виставку у Верховній Раді, а це хороша нагода розповісти про біди і радості міста на вищому рівні, звернути на це увагу більшої кількості людей. Є ще один проект – дерев'яні храми. По-тиху почав його реалізовувати, хоча й розумію, на цей проект піде дуже багато часу. Є вже і реалізовані проекти, але їх ще ніхто не бачив, бо це таємниця і розкрию я її пізніше.






— Як вважаєш, чого не вистачає Коломиї в естетичному плані, які мистецькі і творчі проекти, на твою думку, могли б позитивно вплинути на імідж міста і показати його ще привабливішим для жителів і гостей?

Перш за все, не вистачає гарного великого виставкового залу. Дуже псує вигляд міста наявність великої кількості дротів – слід забрати дроти між будинками, хоча б в центральній частині міста. Чомусь в Франківську це реалізовано, то що у нас заважає це втілити? І ще було б добре прибрати таксистів від історичних будівель, щоб не руйнували, як це відбувається з Ратушою, і не псували вигляд історичної частини міста.





— Наостанок, скажи щось жителям міста Коломия, можливо у тебе є якесь до них прохання, можливо пропозиція, порада, побажання, подяка?

Коломия має багату історію, і в спадок їй залишився величезний скарб – історичне надбання. Ми маємо скарб, але не вміємо ним скористатись і потроху втрачаємо його. Не треба забувати і цуратися минулого, треба пам'ятати, дбайливо зберігати і відшукувати забуті миттєвості історії. Невже Коломию люблять і милуються нею лише гості? Невже всю красу Коломиї можуть показати лише не корінні мешканці нашого міста: Кочиржук, Савчук, Нагірний, Гапич та ін.? Любіть Коломию завжди, завжди пам'ятайте що це ваше місто, а не лише один раз на рік, на День міста!

— Євгене, тішуся, що мала змогу з тобою поговорити про, направду, важливі справи. Сердечно дякую тобі за твою працю і мистецькі проекти, які вже втілив і втілиш у майбутньому – це грандіозна робота, яка варта часу і зусиль. Сил тобі і наснаги в цій справі, а також розуміння і підтримки добрих людей!

О Г О Л О Ш Е Н Н Я

ДОРОГІ ДРУЗІ !!!
СЕРДЕЧНО ЗАПРОШУЮ ВАС НА ВІДКРИТТЯ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ФОТОВИСТАВКИ ЄВГЕНІЯ ГАПИЧА "KOLOMEA-КОЛОМИЯ" (архітектура міста австро-угорського та польського періодів ). 2 ЧЕРВНЯ 2011 РОКУ О 17:00 ДО МУЗЕЮ ГЕТЬМАНСТВА (м. Київ вул. Спаська 16-Б ст. м. Контрактова площа).

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.