Світлова графіка Браяна Харта (Brian Hart). в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 08.09.2010 23:39

Brian Hart – молодий перспективний американський художник і дизайнер, який малює світлом. З ним я познайомилась не так давно, але переглянувши його роботи відразу захотіла написати про нього і його світлові малюнки. Краще дослідивши цю тему, переглянувши не одну купу нетівської інформації про light art (light writing, light painting, light graffiti) іноземних "світляків" та художників на просторах нашої Батьківщини (їх, між іншим, у нас одиниці), почала "бомбардувати" запитаннями Браяна. В результаті вийшло ось таке інтерв'ю з густо засіяними світло-малюнками Браяна.

Я робив цей малюнок для листівки на перший показ моїх світлових робіт у крихітному кафе. Планую робити більше світлових малюнків з використанням слів, необхідно повернутися до цієї техніки
Я робив цей малюнок для листівки на перший показ моїх світлових робіт у крихітному кафе. Планую робити більше світлових малюнків з використанням слів, необхідно повернутися до цієї техніки

— Браян, розкажи мені про себе: де ти народився, навчався, живеш, працюєш? Яка у тебе професія?

— Я народився в Сент-Пол, штат Міннесота в 1980 році. Коли мені було 6, моя сім'я переїхала до штату Айова, де я виріс і залишався до отримання мною ступеня бакалавра в університеті Північної Айови в 2004 році. В університеті я вивчав малюнок, фотографію та дизайн, і сьогодні у своїй роботі використовую ці знання. В даний час я працюю в якості позаштатного ретушера, ілюстратора, дизайнера і художника в Міннеаполісі, що в штаті Міннесота.

Це був малюнок з однією моєю подругою, ще на початку наших відносин. Це дуже особисте, інтимне. І це одна з моїх улюблених робіт. Можна побачити серце на долоні моєї руки. Ми більше не разом, але вона одна з найдивовижніших людей, яких я коли-не-будь зустрічав, і я дуже сумую за нею
Це був малюнок з однією моєю подругою, ще на початку наших відносин. Це дуже особисте, інтимне. І це одна з моїх улюблених робіт. Можна побачити серце на долоні моєї руки. Ми більше не разом, але вона одна з найдивовижніших людей, яких я коли-не-будь зустрічав, і я дуже сумую за нею
У друзів в штаті Орегон. Вони зняли будинок на узбережжі на декілька днів поїздки, і це наша перша ніч перебування там. Люди, які там були, мої дорогі друзі, JD, Меггі, Тоні, Мат, Женевьева
У друзів в штаті Орегон. Вони зняли будинок на узбережжі на декілька днів поїздки, і це наша перша ніч перебування там. Люди, які там були, мої дорогі друзі, JD, Меггі, Тоні, Мат, Женевьева
Це було напередодні нового року у 2005, в будинку мого друга Брендона. Малювали: Бобі, Ашлі, JD, Брендон, Меггі, Тьорні, Хенк і я
Це було напередодні нового року у 2005, в будинку мого друга Брендона. Малювали: Бобі, Ашлі, JD, Брендон, Меггі, Тьорні, Хенк і я

— Мене завжди цікавить як художникам вдається поєднувати творче і комерційне? А твоя основна робота є творчою? І ще хочу спитати: твої світлові малюнки є для тебе серйозною творчою працею чи просто хобі?

— Моя основна робота має творчі коріння. Зазвичай, в роботі яка мене годує, я балансую між буденщиною і творчістю. Але завдяки тій роботі, яку я продукую для свого клієнта, я отримую величезний обсяг знань, і я вдячний за це. Моя світлова графіка, по суті, є продовження моєї любові до малювання, і ця творча робота, безумовно, для мене є більше ніж хобі.

Я сподіваюся, що колись я зможу бути просто художником і не робити нічого іншого, тільки малювати, фотографувати і робити світлові зображення. І також сподіваюся, що моя творча робота буде "товарною" і цього буде достатньо для підтримки мого життя.

— Як давно ти малюєш?

— Я малював завжди, скільки себе пам’ятаю. У мене з’явився етюдник у 8 років. Малювання для мене дуже важлива справа – це моя потреба фізична, емоційна, а отже й духовна. Малювання підтримує мене, і це моя улюблена форма спілкування. Я сподіваюся, що ніколи не втрачу цієї можливості у своєму житті.

Це було в січні 2007. Я був по вуха закоханий в дівчину, про яку я вже розповідав. Це почуття було таке велике, що я був змушений на морозі з кількома бенгальськими вогнями зробити цей малюнок
Це було в січні 2007. Я був по вуха закоханий в дівчину, про яку я вже розповідав. Це почуття було таке велике, що я був змушений на морозі з кількома бенгальськими вогнями зробити цей малюнок

— Як давно ти створюєш світлові картини? Що надихнуло тебе на цей крок, як все починалося?

— Незабаром, після покупки цифрової дзеркальної камери у 2005 році, я захопився цим актом створення малюнків перед камерою, використовуючи для цього світло як пензель чи перо. Використання світла як інструмента для малювання, і камери як засобу для захоплення цих рухів, і в цих місцях, і з цими людьми – це виявилося потужним досвідом для мене як художника.

Я думаю, що і для мене, і для моїх друзів, родини, колег і знайомих, які беруть участь у цих перформенсах, найбільше до вподоби сам процес створення цих зображень, аніж кінцевий продукт – це цікавий і веселий процес.

— Браян, ти працюєш сам чи з командою?

— Це складне питання. Іноді я роблю ці світлові малюнки сам, але найчастіше я роблю їх з купою друзів, у групі. І хоча я і зберігаю за собою, як автор, усі творчі права на ці зображення, і презентую їх як свою особисту роботу, все ж всі хто бере участь у русі вогнів для експозиції малюнку також вносять свій вклад в розробку цього образу. Груповий аспект у цій техніці є найулюбленішою частиною цієї роботи.

Це одна з моїх найулюбленіших малюнків світлом. Це було в корпоративній фото-студії. Шон, один з фотографів цієї студії, побачив мій світловий малюнок і запросив мене працювати в цю студію. Тут дорогі мої друзі, Ліса і Ліз, приймали участь, і це одна з серії малюнків тієї ночі. Мені дуже подобається ритм в цій роботі і проста композиція, також мінімальне фонове підсвічування, в результаті вийшов плаваючий малюнок в просторі
Це одна з моїх найулюбленіших малюнків світлом. Це було в корпоративній фото-студії. Шон, один з фотографів цієї студії, побачив мій світловий малюнок і запросив мене працювати в цю студію. Тут дорогі мої друзі, Ліса і Ліз, приймали участь, і це одна з серії малюнків тієї ночі. Мені дуже подобається ритм в цій роботі і проста композиція, також мінімальне фонове підсвічування, в результаті вийшов плаваючий малюнок в просторі
Ми з колегою Кімом пішли в парк, щоб відзначити моє день народження вечерею на траві. Я прихопив з собою камеру і світлові вогні для створення малюнків на згадку про той день. Цих людей я не знаю, але фото вийшли цікаві
Ми з колегою Кімом пішли в парк, щоб відзначити моє день народження вечерею на траві. Я прихопив з собою камеру і світлові вогні для створення малюнків на згадку про той день. Цих людей я не знаю, але фото вийшли цікаві

— Які інструменти ти використовуєш у своїх світлових картинах?

— Поки-що я використовую такі джерела світла: світлодіоди, флуоресцентне світло, феєрверки, бенгальські вогні, вогонь пої, автомобільні фари, запальнички, строби, природній місяць та інші. Мушу сказати, я зазвичай використовую крихітні світлодіоди, які використовуються для нічної риболовлі. Вони близько 3 см і мають невеликий світлодіод, тому вони ідеально підходять для тонких і чітких детальних ліній. Крім того, всі малюнки світлом до цих пір були відзняті за допомогою цифрового фотоапарату, але в найближчому майбутньому я, за допомогою 4х5-дюймової камери, планую спробувати створити великоформатний намальований світлом фільм. Крім того, деякі світлові малюнки краще сприймаються чорно-білими, тому, в окремих випадках, навіть якщо відзнято було в кольорі – я змінюю хроматичну палітру на ахроматичну.

— У яких художніх проектах ти вже брав участь, що плануєш у майбутньому?

— Насправді, я тільки недавно почав показувати свою роботу (малюнки світлом), саме в цьому році. В минулому, я робив світлове шоу у маленькій кав'ярні, але в галереях ще не презентувався. Цього року показав свою творчу роботу на кількох групових виставках, але дуже хочеться мати власні персональні виставки, і я активно працюю над цим. Це великий обсяг роботи і довгий шлях.

Я також хотів би приймати участь у фестивалі Lightwrite, який проводиться у Берліні, але не думаю, що зможу це втілити до 2011 року. Lightwrite фестиваль відбувається протягом 2 тижнів у Берліні. Художники, що малюють світлом, збираються зі всього світу для малювання та семінарів, показують свої власні твори і створюють спільну роботу в цьому проміжку часу. Для мене це був би абсолютний DREAM співпрацювати зі світловими художниками зі всього світу, тому я сподіваюся, що це відбудеться в наступному році.

Я також брав участь в декількох проектах Papergirl (також у Берліні). Papergirl у Берліні – оригінальний проект papergirl (на даний час papergirl проекти є у всьому світі). Організатор проекту Aisha приймає роботи у художників з цілого світу. Робота повинна бути чимось, що художник може дублювати, тому це можуть бути малюнки, різні принти, фотографії та інші в цьому дусі. Ці роботи збираються протягом місяців, і демонструються протягом 2 тижнів. Після 2 тижнів, створюються рулони з представлених робіт різних художників, 10-15 штук, і близько 100 людей збираються на велосипедах, мопедах, ковзани та інших засобах пересування, подорожують навколо Берліна (та інших містах, де проводяться подібні проекти) і роздають рулони мистецтва БЕЗКОШТОВНО жителям міста. Це чудовий концепт і мені він подобається!

Я щиро хотів би брати участь в як можна більшій кількості виставок, виставах, бієнале, фестивалях, та як завжди буває - маю обмеження - час і гроші.

— Браян, я бачила серед твоїх фотографій роботи з використанням російських слів. Скажи, що це значить, чому саме російська мова?

— Я дуже люблю російську мову. Приблизно в той час як я почав навчатися в університеті, я закохався в звук російської мови – це одна з найкрасивіших мов яку я чув і яка, думаю, незаслужено не користуються популярністю на Заході. Багато жителів Заходу вважають російську занадто абразивної мовою, але я вважаю її захопливою. Я відвідав кілька курсів російської мови в університеті (мова, культура, історія...), і з кожним разом цей досвід все більше проникає в мої роботи. Загалом, я завжди був зачарований символами, а мова – це просто складна система символів.

— Браян, а яка тема переважає у твоїх роботах, який зміст ти вкладаєш у свою світлову графіку?

— Переважно це візерунки, текстури і структури, форми і лінії. Часто в роботах створюю образи людей. Та загалом, створюю зображення, які не повинні мати жодного значення для людини, просто на них приємно дивитися і при цьому добре почуватися. Для окремих робіт мені достатньо тільки форми зображення (формалізм), а деякі мають тонкі описові історії та інший, більш значущий зміст. Але, здебільшого, я не закладаю у свої роботи надто глибокий сенс, а мій глядач, я сподіваюся, побачить те, що я хотів сказати, в самій роботі.

Я люблю історичні (міфологію) розповіді та їх аналогічне використання. Мені подобається математика і геометрія у чисто науковій формі – їх рівновага, цілі і таємниці. Ще мені подобається процес створення мистецтва в групах, взаємодія з іншими у моєму житті і у створенні творчої документальності мого життя.

Хоча я прихильник малюнків з фігурами, все ж іноді люблю абстрактні малюнки, на які просто приємно дивитися. Шон, Ліза, Ліз і я намалювали цей малюнок
Хоча я прихильник малюнків з фігурами, все ж іноді люблю абстрактні малюнки, на які просто приємно дивитися. Шон, Ліза, Ліз і я намалювали цей малюнок
Я не приділяю таким малюнкам багато часу, не хочу відволікатися на цю тему, адже намагаюсь створити щось серйозніше. Але такі композиції просто цікаво виглядають
Я не приділяю таким малюнкам багато часу, не хочу відволікатися на цю тему, адже намагаюсь створити щось серйозніше. Але такі композиції просто цікаво виглядають

— Браян, переглядаючи твої роботи, я спробувала уявити розвиток твого мистецтва, і я його бачу у складних деталізованих креслярських лініях, використанні цікавих текстів та глибоких, за змістом, висловах – думаю це та ніша, у мистецтві світлової графіки, яку ти успішно можеш заповнити. А як ти собі це бачиш, яким шляхом плануєш розвивати свою майстерність?

— Близько тижня тому, я розмовляв з незнайомцем на пляжі на цю ж тему. Ми говорили про те, що я роблю і як я можу удосконалитись (в той вечір я створював кілька світлових малюнків). І я скажу те саме, що сказав тоді йому: я не знаю що саме я роблю, але я просто змушений це робити, і маю щодо цього єдиний план для удосконалення. Планую продовжувати робити це, шукати нові різноманітні способи висловлювання, використовуючи різні техніки. Я знаходжусь в постійних роздумах про різні суб-проекти, шукаю нові шляхи для виконання задуманого, підтримую контакт з новими цікавими творчими людьми – одним словом роблю усе можливе для реалізації своїх ідей у життя.

Я сподіваюся, що те, що має статися – станеться, і зараз не важливо коли саме і як саме реалізуватимуться мої прагнення щодо моїх малюнків, але цей процес робить і буде робити мене щасливим, і я буду намагатися створювати справді вагомі речі у своїй галузі. Ця справа варта зусиль.

— Ти розповідав, що твоя світлова графіка з'явиться у новій публікації "Street Knowledge". Розкажи трохи про цей проект, і що ти очікуєш від прийняття участь в ньому?

— Я зв'язався з King Adz, автором "Street Knowledge", коли той працював над цією книгою. King подорожує по світу, і цікавиться не тільки вуличним живописом, але й вуличною модою, вуличною їжею, вуличною культурою – тобто усім, що стосується життя і культури на вулицях. У книзі "Street Knowledge" дається пояснення щодо змісту: "енциклопедія вуличної культури минулого, сьогодення і майбутнього". А я в цій книзі як "невідомий талант", так що я вважаю, що я є частиною майбутнього. І я безмежно вдячний за цю можливість. Мене тішить, що King побачив щось цінне у моїй роботі, і хоча це чогось і коштувало, але це варте того, щоб бути включеним в його книгу.

— Браян, скажи в яких видах мистецтва (за винятком світлової графіки) ти ще працюєш?

— Я працюю з традиційною фотографією і ще малюю, і ці речі назавжди залишаться важливими для мене. Але мені подобається експериментувати із засобами, останнім часом я використовую техніку вибілювання у фото-картинах. В щонайближчому часі я планую співпрацювати з іншим фотографом з Міннесоти в роботі з стереоскопічними фотографіями. Я завжди відкритий для нових і цікавих проектів. Як то кажуть, я набагато більше, ніж 2D художник – я 3D художник. І я б хотів зробити в 3D мистецтві більше, ніж роблю в 2D мистецтві.

— Чи складно у твоїй країні розвиватися молодим художникам і чи допомагає твоя держава молодим художникам? Хто допомагає тобі і кому ти хотів би сказати "дякую"?

— Я не думаю, що в цій країні є складності для розвитку молодих художників – нас десятки тисяч, може і більше, мільйони. Для розвитку не може бути проблем, і мабуть найбільшою проблемою може бути перенаселення нами. Але й це не є проблемою, адже всі ми, сподіваюсь, допомагаємо зробити життя більш значимим, так що чим більше нас, тим краще. Умови жорсткі для всіх нас і однакові – необхідність заробляти собі на життя. І ми усі з надією до останнього шукаємо зацікавлених покупців, щоб продати нашу роботу. Але гроші не найголовніше в мистецтві, а ті, хто так не вважає – будуть жорстоко розчаровані.

Існують різні державні і федеральні гранти з мистецтва, що є винятковою підтримкою для художників (і у Менісоті, де я живу, також). І хоча я ніколи не отримував субсидії від держави, я знаю, тільки добре проявивши себе, можна отримати гроші. А щодо допомоги – мені допомагає моя сім'я і друзі, які є невід'ємною частиною мого процесу зростання в мистецтві і в житті – без них я ніхто, я дуже сильно їх усіх люблю.

— Поділись досвідом, де ти береш натхнення і хто є твоя муза?

— Я черпаю натхнення з багатьох місць і речей. Шіле, Ешер, Пікассо, Джакометті, нескінченна кількість чудових творчих сучасних художників, їх надто багато, щоб назвати усі імена. Ще в науці, математиці і геометрії, музиці, тваринах, людях, у відносинах, соціології, технології, словах, мовах, книгах, і ще багато в чому іншому – все, що мене зацікавлює, я намагаюся зберегти і використати. А конкретної музи в даний час немає, поки-що для мене музою є мої друзі.

— Що є твоїм гаслом по життю?

— У мене насправді немає офіційного девізу, але є речі, які я вважаю важливими: терпіння, любов, відносини, завжди продовжувати вчитися, домагатися розуміння.

І переконаний, слід завжди насолоджуватися життям, адже поки ми тут, ми маємо один шанс зробити щось.

— Над чим ти зараз працюєш? Чи є у тебе якийсь новий творчий проект?

— В даний час я не працюю над якимось конкретним проектом. Може ти знаєш когось, хто був би зацікавлений у моїх творчих світлових малюнках? )) Але я завжди думаю над новими творчими проектами, але поки-що це секрет. )) В будь-якому разі, я не припиню працювати над створенням нових світлових малюнків, я маю багато ідей на цей рахунок. Побачимо, що з того вийде...

Це у моїх друзів буддистів, тому ви можете побачити фігурку Будди на книжковій полиці. Малювати мені допомагали мої дорогі друзі
Це у моїх друзів буддистів, тому ви можете побачити фігурку Будди на книжковій полиці. Малювати мені допомагали мої дорогі друзі
Це було зроблено на квартирі у мого друга Тома у 2006. Том майже завжди поневірявся, не маючи житла, і після цього малюнку, через деякий час він знову став бездомним. Але він був моїм першим другом там, де я тоді жив. Цей малюнок – чудова згадка про нього. Присутність моєї фігури на малюнку не була запланована, так вийшло, але я цьому радий, це не зіпсувало композиції
Це було зроблено на квартирі у мого друга Тома у 2006. Том майже завжди поневірявся, не маючи житла, і після цього малюнку, через деякий час він знову став бездомним. Але він був моїм першим другом там, де я тоді жив. Цей малюнок – чудова згадка про нього. Присутність моєї фігури на малюнку не була запланована, так вийшло, але я цьому радий, це не зіпсувало композиції
Гадаю, це один з найбільш незвичайних малюнків світла, що я і мої друзі коли-не-будь робили. Це один з напрямів, в якому я хочу працювати й надалі, в цьому є справжній потенціал. Цей малюнок робився у будинку мого друга Генрі. Ми сиділи до третьої ранку, думали що зробити, раптом друг запропонував намалювати усю його стінку бібліотеки з книжками. Це було складно, але ми це зробили. Цей малюнок тривав 18 хвилин
Гадаю, це один з найбільш незвичайних малюнків світла, що я і мої друзі коли-не-будь робили. Це один з напрямів, в якому я хочу працювати й надалі, в цьому є справжній потенціал. Цей малюнок робився у будинку мого друга Генрі. Ми сиділи до третьої ранку, думали що зробити, раптом друг запропонував намалювати усю його стінку бібліотеки з книжками. Це було складно, але ми це зробили. Цей малюнок тривав 18 хвилин
Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.