Антигламурна кована ювелірка Андрія Болюха. в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 20.04.2010 01:32

Дорогі читачі, хочу познайомити вас з талановитим ковалем Андрієм Болюхом.

А також з його кованими авторськими прикрасами.

Направду, прикраси Андрія Болюха настільки цікаві і самобутні, що й біжутерією язик не повертається назвати.

Адже, слово "біжутерія" асоціюється з кічевими пластмасо-металевими прикрасами обліпленими гламурними скляними камінцями в стилі "а-ля Chine".

А тут зовсім інша справа – справжня авторська кована ювелірна робота! Саме те, що поляки називають "штука"!

А з автором цих робіт можна особисто познайомитися на будь-якому українському ковальському фестивалі, адже Андрій Болюх постійний учасник таких творчих заходів.

Між іншим, дорогенькі, маю нагоду й вас запросити на один з таких мистецьких заходів – на традиційний ковальській фестиваль в Івано-Франківську, який відбудеться з 7 по 10 травня!!!

Як завжди буде цікава програма, виставка, майстер класи, знайомства і спілкування з ковалями!

І саме там ви зможете особисто познайомитися з паном Андрієм, побачити на власні очі його мистецтво і придбати на згадку якусь з його творчих робіт.

До того ж, його ювелірні прикраси не мають обмеження ні в статі ні у віці. Вони пасуватимуть і дівчині, і хлопцю, і жінці і чоловікові – саме основне, щоб ця людина була щиро закохана в ручну творчу працю і оригінальні речі!

А в цій статті він трошки розповість про себе і свої ювелірні вироби, які буде представляти на цьогорічному ковальському фестивалі у Франківську.

— Пане Андрій, як давно ви працюєте ковалем? Працюєте на підприємстві чи у власній кузні?

— Ковкою я займаюсь 4 роки. Працюю дизайнером ковальських виробів на фірмі "Менсбуд". Крім того, працюю творчо, переважно це скульптурка, дрібна пластика та ювелірні прикраси. В основному мої роботи розділені на серії. Поповнюю серію "іхтіандрія", скульптурну серію "артикуляція", "скіфська баба", декоративно-ужиткові об'єкти. Дуже цікаво працювати над прикрасами, адже можна отримати швидкий результат, так як від ідеї до готового виробу проходить не так багато часу, як при роботі над чимось великим.

— А в яких виставках, фестивалях і творчих проектах ви брали участь?

— Брав участь у ковальських фестивалях у Івано-Франківську, Донецьку, Судаку, Луцьку, Кам'янці-Подільському, Слов'янському базарі у Вітебську, Гамора 2009. А мої творчі роботи виставлялись на виставках ковальського мистецтва у Львові, Івано-Франківську, Київі, Мінську, Москві, Донецьку, Вітебську.

— Ого, активно! А в яких ще галузях мистецтва ви працюєте?

— Крім ковальства мене цікавлять і інші види мистецтва. До того ж, 5 років працював дизайнером виробів з дерева, виготовляв і авторські меблі.

— Пане Андрій, ви будете усі дні фестивалю? Якою мірою плануєте брати в ньому участь?

— На фестивалі планую бути усі дні. Як завжди буду кувати свою лепту у спільну роботу, цього разу це кільце. До речі, у Донецьку моє кільце вже є, там така тема була на позаминулому фестивалі.

— Розкажіть будь-ласка про свої ювелірні вироби. Звідки ця стилістика, вона має якийсь глибинний зміст?

— У мене часто питають, що означають мої прикраси. НІЧОГО, просто це авторські роботи. Навіяно це ювелірними роботами скіфів, кельтів, часом Меровінгів, але якогось таємного змісту немає.

— А от з практичної точки зору, чи ваші ювелірні вироби важкі, чи алергічні, мають якісь обмеження для споживача?

— Усі дрібні вироби обробляю воронінням у маслі, після чого покриваю воском, ніякої хімії – все "натюрель". Тому, питання алергії знято. На рахунок ваги – є різні речі – легкі і недуже, ми ж маємо справу з кованими сталевими виробами. Наприклад, моя дружина вчителька, кожен день одягає на роботу різні вироби і вже не помічає їх вагу. А діти звертають увагу, бачачи що існують інші прикраси, окрім гламурного хламу. Реакція – супер! Ще й маю кожноденну аудиторію глядачів.

— А кого ви бачите потенційними клієнтами вашої ювелірки?

— Потенційні клієнти – молодь не хвора на гламур. Окрім ювелірки є ще серія дрібних "фішбонів", які можна носити на шиї, на шкіряному шнурочку. Їх в основному молодь купляє на фестивалях.

— А чи можливо у вас замовити ювелірку на власний смак?

— По чужим ескізам мені робити нецікаво. Часто виріб виходить спонтанно, кинув в горно випадкову залізячку – і одразу приходить якась ідея, починаєш її реалізовувати. А буває, довго виношується в голові, на папері...

— Чи ви використовуєте у своїх виробах, окрім металу, ще якісь додаткові матеріали? Чи використовуєте дорогоцінні метали?

— Крім сталевих, ще є невелика кількість робіт з нержавіючої сталі. В майбутньому хочу комбінувати з деревом та шкірою. З дорогоцінними матеріалами поки не працюю – інша технологія, стилістика, інструмент...

— Розкажіть більше про "іхтіандрію". Звідки взагалі взялась ідея щодо цієї серії? Ваші риби будуть цього року на фестивалі?

— "Іхтіандрія" – це серія скелетів неіснуючих риб. Один знавець сказав, що я не знаю анатомії риби. Але мене не цікавить її анатомія. Мені цікава архітектоніка скелета, який я сам придумав, а не залишки реального карася. "Іхтіандрію" я думаю продовжувати, поки буду знаходити щось нове. І ще, в обличчях риб, при бажанні, можна впізнати людські характери. В рамках цьогорічного фестивалю, на виставці "Орнаментальне ковальство", я виставлю цю серію із приблизно 15 риб.

— Бачила серед ваших робіт ордена, а з якою метою ви їх створювали? Це був якийсь конкретний проект, чи замовлення?

— Ордена на початку створювались для байкерів. А потім добавились різні слони, що приносять удачу, дво-хоботні – подвійну удачу. Це вираз іронії. А придбати орден може кожен, не треба чекати милості царя!

— Пане Андрій, як ви вважаєте, в Україні є сприятливі умови для творчості і гідного життя художника?

— Творчо розвиватись можна тільки у своєму маленькому середовищі, ковка цікавить тільки колег по ремеслу. Дуже рідко зустрічаються обізнані замовники, які цінують оригінальні ідеї закладені у виробі. А переважна більшість не відрізняє звичайну штамповку, зварену у гаражі, від ручного ковальства.

— На жаль, ви маєте рацію... Ну а що ж слід робити митцю в Україні, щоб досягти успіху?

— Митцю не треба ні на що звертати увагу, бути вірним тільки своєму творчому чуттю. Якщо будеш цікавим для самого себе, тоді будеш цікавим іншим, але не слід бажати сподобатись усім!

Золоті слова!!! Повністю з вами згідна!

Зустрінемось на фестивалі!

Коментарі

  • хохляцький шпигун · 14.04.2010 11:56 · #

    розкішні прикраси! я би собі такі купила))

  • Ліля Тєптяєва · 15.04.2010 12:54 · #

    направду, прикраси дуже класні! якщо справді хочеш придбати, а на фестивалі не зможеш бути присутня, я можу спитати у пана Андрія, чи він зможе продати виріб послуговуючись поштою.

  • хохляцький шпигун · 15.04.2010 13:11 · #

    я пошті не довіряю) вже третій тиждень чекаю коли мені принесуть повідомлення на заказний лист. говорять тут зовсім бардак з нею. а мені в листі мій диплом відсилали. боюсь, що загубиться десь ((

  • Ліля Тєптяєва · 15.04.2010 14:50 · #

    тоді приїжджай - познайомлю тебе з майстром!

    а пошта і у нас часом неуважною буває...шкода...

    бажаю дійти твоєму диплому до тебе не ушкодженим!

  • хохляцький шпигун · 15.04.2010 15:13 · #

    дякую за побажання)) і колись я таки приїду у Львів)))

  • Ліля Тєптяєва · 15.04.2010 15:30 · #

    і Львів зустріне тебе "с распростёртыми объятиями"!

    а Чудо був у Львові?

  • хохляцький шпигун · 15.04.2010 16:03 · #

    ні, не був. але як зберемось приїхати, то обов"язково вдвох)) якось і з тобою зустрінемось))

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.