Сорочки Миколи Симчича. І хто сказав, що вишивка це не чоловіча справа? в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 14.03.2010 22:48

Дорогенькі, хочу познайомити вас з художником голки і нитки, який вишиває картини та сорочки для українських красунь та красенів.

Знайомтеся – Микола Симчич – малює голкою на полотні!

Коротка довідка про українську вишивку.

Історія української вишивки "стара як світ". Про те, що вишивка була відома з незапам'ятних часів, свідчать навіть кам'яні "скіфські" баби, на яких добре видно схематичні зображення вишивки на уставках, подолі, манжетах рукавів. Зображені кружальця, зубці, ромби, зигзаги давніх орнаментів нині сприймаються нами як абстрактні лінії, проте наші пращури не тільки зображали їх, але й "читали". Це була, усім відома на той час, складна абстрактно-знакова система, яка давала змогу пізнавати навколишній світ і навколишню дійсність. Ці знаки символізували зображення землі і води, людей і тварин, птахів і рослин. Якщо бути уважними, можна побачити, що елементи сучасної української вишивки збігаються з символікою орнаментів Трипільської культури. В українських вишитих сорочках "живуть" геометричні, рослинні, і зооморфні (тваринні) орнаменти. Всі вони відображають стародавню символіку, пов'язану з уявленнями українців про світобудову. Наприклад, ромбічні узори землеробських племен Трипільської культури були символом родючості. Ромб із крапкою посередині – символ засіяного поля. Круг, розетка – зображення Сонця. Казковими візерунками прикрашали сорочки, намітки, очіпки – прагнули до краси, до самобутності. До того ж, Україна знає близько 100 способів вишивання й мережки.

А з Миколою Симчичем я познайомилась в майстерні Валерія Дідорака (я ж казала, тут кого тільки не зустрінеш))). Він забіг на кілька хвилин по справі...і затримався (а чому б і не затриматися, раз така файна компанія, і на столі кава із зефіром).

Пан Микола виявився ласим на солодощі, і мене це дуже навіть втішило (люблю людей, які люблять солодке). До того ж, мені поталанило – була моделлю для нової вишиванки Миколи. Що й було відразу зафіксовано, а тепер і продемонстровано. (Заразом глипнете на кавалок затишної майстерні Валерія Дідорака.)

Ось такий він Микола Симчич – імпозантний мужчина в шкіряному австралійському капелюсі!

А на цих фото Валерій Дідорак (коломийський майстер об'ємних картин зі шкіри) і його син Костянтин у сорочках пана Миколи.

Зверніть увагу, пан Микола працює не тільки над орнаментами своїх виробів, але й над конструкціями. У своїх сорочках (і решта одязі) використовує мову традиційної орнаментики та різноманітні техніки вишивки. Намагається не повторюватися і не дублює свої вироби, адже хоче створювати кожен раз новий зразок, ексклюзивний для кожного із замовників.

Направду, усі твори пана Миколи милують око і тішать серце. І кожна з Миколиних сорочок робить свого господаря не тільки яскравішим та привабливішим, але й ближчим до свого національного коріння і культурних традицій.

Друзі пана Миколи розповіли, що його життя зазнало кардинальних змін через трагічний "сюрприз" долі. Так, в житті Миколи Симчича траплялося різне, але він людина вольового характеру і не звик прогинатися під тиском – він сам формує свою долю. І допомагають йому в цьому дружина та друг-дизайнер Оксана Гринь.

Пан Микола з теплотою й вдячністю розповідає про свою наставницю і друга – художницю-вишивальницю Євгенію Геник. Досконало володіючи усіма техніками вишивки, пані Євгенія навчила Миколу усього, що відає сама. І не дарма вчила, адже його роботи красномовно говорять самі за себе. А його працьовитість і наполегливість вилились у низку персональних виставок:

1999 – Музей Гуцульщини та Покуття (Коломия), Краєзнавчий музей (Івано-Франківськ), Музей Марка Черемшини (Снятин)

2000 – Музей о.Д.Блажейовського (Львів)

2001-2002 – Музей "Писанка" (Коломия)

2002 – Етнографічний музей (Львів), Будинок товариства Просвіта (Косів) (виставка у співавторстві з В.Малиновським до Міжнародного гуцульського фестивалю)

2003 – Монастир Скит Манявський Богородчанського р-ну, Художній музей (Івано-Франківськ)

2004 – ВЦ паритет при Укр-Австралійському домі (Київ)

2005 – НЦУК Музей І.Гончара (Київ)

2005-2006 – Художній музей (Івано-Франківськ) (участь у виставці сакрального мистецтва)

2007 – Художній музей (Луцьк)

2008 – Фонд Культури України (Київ)

Крім персональних виставок, також була участь у виставках-ярмарках:

2006-2009 – "Карпатський вернісаж" (Івано-Франківськ)

2007-2008 – "Барвиста Україна"

2008-2009 – Масляна, "Святий Миколай"

2009 – "Писанка" (Експоцентр України, Київ)

2009 – участь у виставці для учасників ХІХ Міжнародного Економічного Форуму в м.Криниці (Польща)

Ну як, сподобались вам вишиванки Миколи Симчича?

Можна й собі замовити таку красу (ось тут)!

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.