Cara Carmina - мама власного лялькового світу. в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 26.02.2010 22:37

Буває у вас так, що ви ніби не знайомі з кимось, але відчуваєте, що все життя знаєте цю людину?

У мене таке трапляється...частенько. Ось і у випадку з Карою я відчула щось подібне. Ще не знаючи цю людину, я вже пройнялася до неї симпатією. А її творчі роботи розповіли майже все про неї. А решта, вона розповіла в своєму інтерв'ю.

Отже, знайомтеся з Карою Карміною (Cara Carmina) - сонячним зайчиком по життю і люблячою мамою для своїх ляльок!

- Кара, коли ти зрозуміли, що хочеш бути художником?

- Дуже рано, ще з дитинства. Мені завжди подобались кольорові малюнки. В дитинстві я копіювала деякі веселі малюночки з книжок, і продавала їх по 5 центів своїм однокласникам. Я завжди була дуже розумна)). Крім того, я організовувала арт-проекти в школі. А одна з моїх найбажаніших речей була красива коробка з 250 кольоровими олівцями. Я завжди любила мистецтво, так, завжди! Я прагнула бути художником!

- Розкажи про свою творчість: коли ти вирішила працювати з ляльками? І чому саме ляльки тебе приваблюють?

- Ну, останнім часом в своїй творчості я акцентувалася на моїх ляльках з тканини і ляльках-колажах. Я починала їх створювати приблизно в один і той самий час (початок 2008 року). Все почалося з ряду паперових ляльок, які назвала "Сирени". Вони мені так сподобались, що у мене з'явилася ідея оживити їх, створюючи в 3D вигляді. Моя найкраща подруга робила ляльки з тканини, і кожного разу, коли я приходила до неї в гості і бачила в її майстерні швейну машинку з усіма тими кольоровими тканинами і нитками, спостерігала як вона втілювала в життя свої ідеї - всередині мене виростало величезне бажання робити щось подібне, адже це виглядало так красиво...

Ця ідея мене так захопила, що я не витримала і, нарешті, придбала й собі швейну машинку. Трошки дізналась корисної інформації для своєї справи, трохи експериментувала, і виявила в шитті ніби продовження моїх малюнків! Я ще тоді не вміла шити, і навіть не знала технології шиття, але навчилася пристосовуватись до машинки, використовуючи її як пензель і фарби для картини. Мені так подобається спостерігати як моя лялька оживає, працюючи над нею я з нетерпінням чекаю коли вона буде завершена. Це як давати життя своїм малюнкам!

- Кара, а що для тебе є найприємнішою нагородою в твоїй творчості?

- Можливість створення чого-не-будь гарного, того, що спонукатиме дитину усміхнутися, що буде робити життя красивішим і яскравішим, що допоможе коханій людині відчути себе особливою. Я прагну створювати причини для мрій, для сміху, часом для плачу, і звичайно для любові. І в моїй роботі я бачу все це одночасно. Мені дійсно подобається кінцевий результат моєї праці, втілення в життя того, що виходить з мого розуму і серця, і було створено моїми руками і зусиллями. І те, що мої створіння викличуть у когось усмішку - робить мене щасливою.

- Де ти знаходиш натхнення для своєї творчості?

- У мистецтві, в чиємусь ремеслі і творчості, в моїх улюблених картинах, на вулицях, в різних країнах і в моїй країні (Мексиці), в одязі різних народів, в дітях і у дитячих книжках, в моєму будинку і в моєму холодильнику, у природі, в цирку, у взуттєвому магазині і в магазині тканин, в музеї, в моїх любимих блогах, в автобусі і в метро, в старій церкві, в ботанічному саду, в обгортці мила, у хмарах, в моїй пам'яті, в моїх мріях, в моїх бажаннях, у моєї кішки, в старих книжках і віршах, в чашці холодного чаю, в овочах, і ще в багатьох різних речах. Натхнення приходить до мене з нічого і з нізвідки, а я просто повинна бути сприйнятливою і побачити це, відчути, вдихнути, вслухатися... Краса навколо нас. Нам треба просто широко відкрити очі, адже найчастіше ми їх тримаємо закритими.

- Що ти хочеш розповісти своїм мистецтвом, на що звернути увагу?

- Я б хотіла, щоб люди більше вірили. Вірили в магію кохання, побачили красу в житті. Мені здається, одна із самих сумних речей у світі - це самотня людина - це так сумно, як порожні стіни. Потрібно розфарбувати стіни будинку в різні кольори, і заповнити їх любимими картинами, милими серцю речами. Ми повинні перестати бути самотніми, відкрити наші серця іншим, внести більше кольору в наші серця і прикрасити наші душі. Порожні стіни ніколи не будуть такими ж, як і червоні стіни повні картин і милих дрібниць. Я хочу, щоб моє мистецтво внесло, хоч і крихту, але кольору в світ людини.

Я думаю, що моє мистецтво говорить просто про красу, оригінальність і особливість. Я великий пропагандист ручного ремесла. Не люблю масово зроблені іграшки, і думаю, дітям не дуже подобаються такі іграшки. Дівчинка завжди буде пам'ятати свою першу ляльку. Я вірю в це!

- Кара, а чи маєш ти ще якісь творчі проекти для самовираження?

- Так, я дитячий ілюстратор, і маю сильне таємне бажання що в один прекрасний день я побачу в книжковому магазині ілюстровані мною дитячі книжечки. Так, як я тепер захопилася ляльками - стала менше малювати, ляльки справді займають у мене більшість часу. Я люблю піти в книжковий магазин і просто переглядати книжки для дітей, вони мені дуже подобаються. У мене величезна колекція дитячих книжок, і час від часу я люблю їх дивитися, отримуючи від цього задоволення і натхнення.

Я також люблю малювати, моя улюблена техніка - олійний живопис, люблю малювати накладаючи товсті кольорові шари фарби, створюючи фактуру, подібно до Ван-Гога. Використовую тільки яскраві кольори - це піднімає мені настрій і змушує посміхатися. Маю серію портретів жінок. Я б хотіла побільше фотографувати і писати. Маю дві незавершені книжки, пишу статті в своїх блогах...просто дуже люблю писати, і таким чином висловлюю свою думку. Як вмію так і пишу.

- Що б ти хотіла побажати іншим художникам і просто творчим людям?

- Робіть те, що любите, і любіть те, що робите! Це моє життєве кредо і воно працює! Неважливо, якщо ви не знаєте, як малювати або як зробити те чи інше, ми всі можемо робити все що ми хочемо, бо ми всі творчі люди. Не переймайтеся якщо ви не можете малювати як да Вінчі, малюйте як Шагал, або просто як дитина! Відкрийте очі, існує так багато краси навколо нас. Нам просто треба відкрити очі!

Знаєте, дорогенькі, мені розмова з Карою дуже сподобалась. Вона заразила мене сонячним настроєм і надихнула на творчість! А вас?

Між іншим, дорогенькі, будь-яку з цієї кольорової радості можна придбати тут, зовсім не дорого.

Коментарі

  • kseniya_www · 27.02.2010 16:06 · #

    арам-зам-замчики кльові )

  • kseniya_www · 27.02.2010 16:06 · #

    http://www.youtube.com/watch?v=BMHOe4k4Igk

  • Ліля Тєптяєва · 27.02.2010 18:46 · #

    а й справді, подібні на цих арам-зам-замчиків...

    я Карі казала, що її остання серія мені найбільше подобається, така собі "ляля-зая", правда, не знаю чи у Мексиці "зайчик" є лагідним прізвиськом))

    мені ще Сирени її подобаються і повненькі ляльки з довгими худенькими ніжками...та, зрештою, усі її ляльки симпатюні і красуні))

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.

ОднокласникиМи в Однокласниках