Кольоровий калейдоскоп Євгена Кисельова. в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 16.02.2010 03:50

Чтобы доказать

свою талантливость,

надо быть

очень способным.

(Владилен Прудовский)

Усі ми різні (хто ж би з тим сперечався) – хтось любить чорний одяг і білі стіни, а хтось шалений колір в усьому.

Я люблю КОЛІР – це моя ПРИСТРАСТЬ, і чим його більше – тим краще! Чорний і білий, для мене тільки фон для підсилення хроматичного. Все кольорове притягує мій погляд: папуги, вітрини дитячих магазинів, навіть калюжі бензину на асфальті привертають мою увагу. І, звичайно, коли я перший раз побачила "кольоровий хаос" творчих робіт Євгена Кисельова – була в захопленні від його творчості. Пам'ятаю, я тоді подумала: "От познайомитися б з цим хлопакою, адже цікаво що у нього в голові робиться, раз у нього творчі полотна так і вибухають кольором."

Як подумала...так і забула (все ж таки більше 5 років пройшло). А кілька місяців тому знову натрапила на його роботи, знайшла його у Facebook, познайомилась і навіть взяла інтерв'ю. І хочу вам сказати, що на протязі цих років Кисельов зробив дуже багато свіжачкового – така працьовитість і наполегливість гідна наслідування! А більше дізнаючись про Євгена - з приємністю зауважила, що ми маємо багато спільного в подобаннях.

Євген Кисельов – цифровий художник і дизайнер з Санкт-Петербурга (не плутайте з ведучим телебачення на Інтері). Його ілюстрації можна зустріти на обкладинках журналів Великобританії, США, Гонг-Конга, Іспанії, Франції, Німеччини, Тайвані, Італії та інших країн.

До того ж, Євген дуже талановитий і страшенно працьовитий, організатор, відомої в мистецьких колах, виставки Freakypeople.

Народився він, як і я, в рік Московської олімпіади (класний тоді рік був). А завдяки непосидючим батькам трохи повештався по світі, набрався додаткового корисного досвіду. Спробував себе в різних професіях. І не дивлячись на високу професійність робіт, його спеціальність далеко не художня (але яке це має значення). Активно займається самоосвітою і самовдосконаленням, бо ж для нього творчість – справа особистого характеру, а не групового, з цієї причини і не просиджував штани в мистецьких навчальних закладах.

Починав він класично – з малюнку на папері, та, з часом, перейшов на векторну графіку, використовуючи в роботі графічний планшет. Він не працює на когось, а майже кожен день малює, розвиваючи свої власні здібності. Любить, як і я, шоколад і природу, як і я не носить одягу з написами і помітними ярликами, не захоплюється технічними новинками і гаджетами, і як і я не дивиться телебачення і не підтримує бесіди про нові придбання (чого це ми раніше не познайомилися). Євген полюбляє подорожі, йогу, тусовки, смачну й корисну їжу. І є настільки скромним, що фото цього героя годі знайти в сітконеті, зате його робіт там "до кольору до вибору" – тьма тьмуща (ось як треба просувати своє мистецтво в люди).

До того ж, він чудовий дизайнер! Його дизайн можна побачити серед робіт багатьох фірм: Snikers, Miller, Philip Morris, SanDisk, Unicef, Computer arts, Rojo, J&B, Smart, Beautiful Decay, Billboard, Don't panic media, Extra wear, Wisli umbrellas, Bookcare, D&G 10 years book та інших.

Ну що ж, я розповіла про Євгена усе що знала, а тепер хай він сам про себе щось розповість.

– Кем ты хотел стать в детстве? Как считаешь, кем стал?

У меня не было четкого желания стать кем-то. Единственно, мне как и всем очень хотелось стать взрослым. Судя по всему, этого еще не случилось.

– Где ты учился? Что больше всего в учёбе повлияло на твоё творчество?

Сперва я сменил шесть разных школ из-за частых переездов. Затем учился умению вкусно готовить пищу, чтобы потом приступить к освоению типографского производства. Т.е. ничего особо художественного не происходило. Рисовал лишь на полях и последних страницах тетрадей, но, правда, увлеченно. Еще лет двенадцать назад думал, что стану

журналистом, даже писал заметки-статейки в молодежные журналы, и какое-то время это было источником дохода. Но в один момент решил, что будет лучше выражать свои мысли и все остальное не буквами, а графикой.

Сначала это был дизайн рекламы и периодики. Но тупиковость подобной деятельности вынудила искать другие ходы для самовыражения. Этим ходом стало то, чем я и занимаюсь до сих пор. Т.е. в какой-то мере - это другой полюс сферы дизайна, с гораздо большей степенью свободы.

– Кто из преподавателей, личностей искусства или просто знакомых повлиял на тебя как художника? Творчество кого влияет на тебя сегодня?

Где-то лет в девять-десять ко мне в руки попал альбом с репродукциями Дали, и это тогда довольно сильно меня впечатлило. Следующими стали авангардисты начала двадцатого века. Т.е. довольно обычный список впечатляющих имен. Став постарше я стал больше внимания уделять этническим мотивам народов мира. А со знакомоства с интернетом началось мое увлечение векторным артом. На сегодняшний день, пожалуй,

никто из художников не влияет на мое творчество. Лучше всего вдохновляет природа, и чем больше ее вокруг, тем лучше.

– Какое событие оставило самый яркий след в твоей жизни и творчестве?

Моя первая поездка в Индию.

– Твои работы очень яркие и узнаваемые. А как формировался твой стиль работ?

Несмотря на то, что мои работы сделаны с помощью компьютера, я все же очень стараюсь вдохнуть в них жизнь. А там где есть жизнь, есть индивидуальность, есть собственный стиль.

– Как бы ты вообще охарактеризовал стиль, в котором ты работаешь? Есть

ли какая-то особая концепция твоего творчества? В чём заключается?

Наверно может подойти что-то вроде "органической кибернетики". Большинство моих работ созданы на визуальной базе микромиров. Я много подглядел в устройствах клеток и микрочастиц. Также меня завораживает строение минералов и камней. Агат, малахит, янтарь - структуру и раскраску этих камней я могу рассматривать часами. И, судя по всему, все эти вещи и формируют концепцию моего творчества.

– Какие твои творческие проекты считаешь более успешными?

Четыре года назад я устраивал международную выставку Freakypeople с работами именитых авторов в жанре Characters Design. Только спустя время я стал придавать значение этому событию. Все происходило в петербургском дворике: две недели, сорок два принта, множество зрителей, гора приятных впечатлений. Пожалуй, это был очень успешный творческий проект, когда происходит объединение усилий разных людей на

"одной волне".

– Какие творческие планы на ближайшее будущее?

В ближайшее время у меня состоится персональная выставка и мастерклассы в Дели. Думаю, это будет интересно.

– Что бы ты хотел сделать в современном искусстве? И в жизни вообще?

Мечтаю про грандиозный аудио-визуальный проект в городской среде, и чтобы это не была кратковременная акция, но постоянно встроенные в повседневную жизнь фрагменты новой реальности.

– Что тебе помогает и мешает в жизни? В работе?

Помогает - вдохновение и хорошая погода. Мешает - уныние и суета большого города.

Ось такий він Євген Кисельов – велика кольорова дитина!

Як вам знайомство з ним?