Знайомтеся з українським стімпанкером Бобом Бассетом! в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 26.01.2010 02:00

Навчаючись, в свій час, в коледжі на відділі художньої обробки шкіри, я й подумати не могла, що колись буду писати статтю про українського стімпанківського "шкірообробника". Та й хто тоді знав про існування стімпанку в Україні? Хоча, використання технічних примочок, великої кількості заклепок та мідних пластинок можна було спостерігати і в студентських роботах коледжу, та зашифрованим словом "стімпанк" їх і не думав ніхто називати.

Та менше з тим, та більше з іншим - з творчістю українського божевільного "шкіряника" Боба Бассета.

Взагалі, загальний стиль стімпанка виглядає далеко не ідеалістичним, навпаки - цинічним, грубо відвертим, песимістичним та анти-утопічним по суті своїй. Та немає чому дивуватися - хоча цей стиль і наслідує Вікторіанську Англію 19 століття з її тягою до технічних парових машин, все ж, вступивши в "хімічну реакцію" з іншими стилістичними "прєлєстями" сучасного світу перетворився на той божевільний продукт, ріст та популяризацію якого можна спостерігати зараз по цілому світі.

І, відверто кажучи, левина доля усього "творчого розмаїття" стімпанку мені не тільки незрозуміла, але й бридкувата, щось на зразок "ойякагидоталюдонькідобрі" чи "фуякакаканавітьінепоказуйте". Взяти хоча б шкіряно-металеві маски типу Голови Професора Доуеля з відвертим натяком на збочинство. Та є, все ж, досить цікаві і привабливі речі серед того загадкового стімпанку.

Це ж стосується і творчого доробку українського стімпанкера Боба Бассета - з одного боку неймовірна працьовитість та професіоналізм щодо художньої шкіряної пластики, що так і хочеться відмітити, та з другого боку... -. ..оті маски суміші "айлбібег" і "садо-мазо"... Навіть й на думку не приходить за яким призначенням їх нарід використовує.

Сама скромна серед них була, мабуть, ця. Така собі маска стімпанка-пірата.

Та як би там не було, все ж, дорогенькі, на кілька речей Боба хочеться звернути увагу, але тільки тому, що направду дуже вже професійна шкіряна пластика та конструктивність (це я вам як спеціаліст говорю)!

Ось, наприклад, така собі весела шкіряна іграшка, яку сам майстер назвав "Іграшка-штовхалка, крилами махалка".

Як на мене - то трохи забагато дрібних деталей однакового розміру, це погано впливає на загальну композицію цієї прибамбаси, а в тім...

А так сам майстер говорить про своє чадо: "Зараз це називають стімпанком. Але це визначення стилю в даний момент не зовсім вірне, я б вважав за краще називати це техно-романтизмом. Штуковина, що представляється, виготовлена без всякого замовлення. І без ідеї продати її. "Ета хрєнь" не розбірна і досить велика. Блищить поскрипує і махає крилами якщо її котити перед собою. Виглядає кумедно і в русі і просто так. Деякі дизайнерські завдання ставилися. Наприклад вписати ручку в конструкцію так щоб вона не стирчала чужорідним елементом. Приділити увагу вигляду ззаду, підкреслити дитячість предмету і так далі."

До того ж, мені дуже подобаються його сумки та портфелі. Я взагалі люблю тиснення та рельєф, а якщо це ще й зі смаком витворено - краса смерекова (як кажуть карпатці)!

Та й дизайн гаманця досить привабливий, хоча ідея і не новенька.

А ось вам ще кілька гаманців, але вже на поясі.

Майстер стверджує, що цех Боба Бассета йшов до такої високої якості шкіряного продукту 15 років. А дивлячись на результат - маю дві думки на цей рахунок. Одна - видно що зусилля не були марними, бо ж техніка виконання добряче відшліфована. Друга - за 15 років можна було б зробити щось більш корисне для людства, наприклад придумати якусь ультра-зручну конструкції рюкзака чи взуття, яке б не гризло ноги.

А ще у мене залишається відкритим питання щодо практичного використання масок і костюмів тварин та химер. Цікавим є те, що усі його маски та костюми створені функціональними, навіть міцними щодо використання та зношення. Зрозуміло, що усі речі створюються за якимось призначенням, а за яким призначенням використовувати ці?

Наприклад, куди можна піти ось у такому шкіряному вбранні?

І що про тебе подумають, побачивши тебе ось в такому наряді?

З таким взуттям та рукавичками?

А хто може бути замовником, наприклад, ось такого оригінального костюма?

Не знаю як щодо цих речей, а от для такого броньованого шкіряного нагрудника, думаю, знайдеться покупець, адже мода на середньовіччя та лицарів не тільки повернулася, але й зайняла свою нішу в сфері сучасних недешевих розваг.

Звичайно, ці обладунки далеко не копія автентичних, що вітається серед реконструкторів середньовічних часів, та може знайдуться такі собі "нео-лицарі" чи "панко-лицарі".

Ще досить оригінальним виглядає ось цей рюкзачок-дракончик. Хоча я б таке "щастя" на себе не оділа б, нащо воно мені таке за плечима?

І під кінець цієї статті хочу показати вам Бобову шкіряну ляльку "Макара Слєдопита" - сумненьке стімпанківське створіннячко.

Ну, як вам творчість українського майстра шкіри і міді?

Що найбільше сподобалось?

Коментарі

  • kseniya_www · 26.01.2010 12:49 · #

    відколи українців Бобами стали називати ?

  • kseniya_www · 26.01.2010 12:55 · #

    реально абалдєнна майстерність. пьосік - бомба )сумки шедевральні ) мегаріспект!

  • Ліля Тєптяєва · 26.01.2010 13:47 · #

    Щось мені підказує, що це псевдо. Мабуть це "щось" - його прізвище Бассет. Адже якось смішно виходить - Бобік породи бассет - хіба так людей називають?.. Втім, всяке буває...

  • Ліля Тєптяєва · 26.01.2010 15:28 · #

    Майстерність Боба справді професійна, ще б пак - удосконалення 15 років! Сумки суперові.

    Але, як на мене, його творчість якась збочинська. Мені вона ні естетичного, ні інтелектуального задоволення не приносить.

    З такою працьовитістю та наполегливістю можна було зробити щось корисніше для людства, та й для українського мистецтва також.

  • kseniya_www · 26.01.2010 15:42 · #

    "З такою працьовитістю та наполегливістю можна було зробити щось корисніше для людства, та й для українського мистецтва також."

    не знаю-не знаю... чувак робить маски в своє задоволення, ну не хоче він бути майстром сумок та гаманців - і це його шарм... його маска "Ктулху" і "Свинна морда" - це просто шедеври шкіряного мистецтва...

  • Ліля Тєптяєва · 26.01.2010 15:51 · #

    Він не перший використовує такі техніки і засоби. Такі шедеври ще до нього робили. Нічого нового в тім нема. Єдина новинка - те що це маде ін Юкрейн. А сумки ще навіть класніші роблять на Україні, та й не тільки сумки, просто ті люди сайту свого не мають.

    Звичайно, кожен творить за покликом серця. Тільки от цікаво, що його серце наповнює?

  • kseniya_www · 26.01.2010 15:55 · #

    Тільки от цікаво, що його серце наповнює?

    - Романтика

  • Ліля Тєптяєва · 26.01.2010 16:02 · #

    Да ну!

  • kseniya_www · 26.01.2010 16:09 · #

    Ага. Абсолютно кожен витвір пронизаний до костей романтикою. Я дивилася його маски садо-мазо на інших сайтах... класні маски: блистящі, шкіряні, цікаві, ух. .. аж мурашки по шкірі ))))

  • Ліля Тєптяєва · 26.01.2010 16:46 · #

    Я б це романтизмом не назвала, хіба що якимось збочинським романтизмом.

    Для мене його маски бридота, а якщо мурашки і бігають, то тільки від відчуття відрази.

  • CYBERMAG · 26.01.2010 22:37 · #

    Шкода, що він не робить пльоточок... а то б ми замовили кілька.

    Маски справді розкішні. Ех... вміють же люди робити.

  • Ліля Тєптяєва · 26.01.2010 22:46 · #

    Я знаю одних майстрів шкіряної пластики, які роблять батоги - можу дати телефончик.

    Вони взагалі молодці - єдині в Україні роблять дизайнерську упряж до коней та сідла, ну і батоги разом з тим)))

  • Пані Йоллу · 30.01.2010 23:48 · #

    А мені дуже спододалося, особливо костюм собаки і та маска, що слідом за ним.

  • Ліля Тєптяєва · 31.01.2010 11:28 · #

    Костюм собаки, мабуть, був придуманий для того, щоб краще відчути себе в "шкірі" собаки.

    А маска, про яку ви говорите - маска «спецназа православной церкви» - так називає її Боб. Досить кумедно виглядає. Щось типу костюму для урбаністичного священника фантастичного майбутнього.

  • Ліля Тєптяєва · 31.01.2010 11:35 · #

    Мені у роботах Боба подобаються сумки (просто я стімпанк не люблю, а маски, м'яко кажучи, ніколи не любила).

    А сумки прикольні, хоча мої гуцульські друзі дизайнери-шкірники роблять і цікавіші.

    Та, Боб особливо талант свій на сумки не розмінює, все якось маски та маски...не моє воно.

  • Пані Йоллу · 31.01.2010 13:09 · #

    Ну... Кожному - своє, як то кажуть.

    Мені сумки також сподобалися, але так щоб викликали якісь емоції - то ні. Сумки не дають бази для фантаpзії. А маски і костюми для мене - це радше, як відголосок генетичної пам'яті про першу світову, і аж ніяк не майбутнє. Але це таке. То лише мої особисті асоціації.

  • Ліля Тєптяєва · 31.01.2010 13:31 · #

    Дякую за комент! Завжди дуже цікаво почитати коментарі нових людей!

    А думка щодо "генетичної пам'яті про першу світову" - щось в тому є. Цікаві у вас асоціації. Адже, стімпанк і пов'язується з історією, правда 19 століттям, але кожен художник вносить щось своє.

    А маски у мене асоціюються з сучасними фільмами в жанрі фантастики та наукової фантастики. Та я ні фантастику не люблю, ні все, що пов'язане з першою світовою... мабуть я створіння яскраво-кольорове і наївно-безтурботне)))

  • Пані Йоллу · 31.01.2010 13:38 · #

    Добре Вам :))

  • Ліля Тєптяєва · 31.01.2010 13:45 · #

    Та й Вам так ніби непогано :))

    Чи як? :))

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.