Лимонад від Андрія Крицуна. в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 01.02.2010 17:12

"Люди вільно брешуть ротом, але пика, яку вони при цьому корчать, все-таки говорить правду"

(фраза Фрідріха Ніцше, використана Андрієм Крицуном в анотації проекту "Лимонад")

Афіша до виставки шаржів проектуЛимонад, 1 квітня 2008 рік
Афіша до виставки шаржів проектуЛимонад, 1 квітня 2008 рік

Дорогенькі, хто вже читав попередню статтю про графіка-дизайнера і карикатуриста Андрія Крицуна - мали можливість "спробувати на смак" його графічно-карикатурного "Васабі". А тепер пропоную вам "запити" все те діло його шаржовим "Лимонадом"!

А що ж таке лимонад? Що перше приходить вам на думку, коли ви чуєте це слово? "Лимонад – солодкий безалкогольний напій, часто буває газований. Володіє прохолоджуючою властивістю. Приготовляється з фруктів, ягід чи синтетичних продуктів" - пояснив Андрій. А й справді, хто не куштував цього напою? У вихідний день, зібравшись разом з друзями, перехилити одне-два горня свіженького лимонаду, заїдаючи тортиком - МИЛЕ ДІЛО!

Відкриття виставки шаржів Андрія КрицунаЛимонад, 2008 року
Відкриття виставки шаржів Андрія КрицунаЛимонад, 2008 року
Відкриття виставки шаржів Андрія КрицунаЛимонад, 2008 року
Відкриття виставки шаржів Андрія КрицунаЛимонад, 2008 року
Відкриття виставки шаржів Андрія КрицунаЛимонад, 2008 року
Відкриття виставки шаржів Андрія КрицунаЛимонад, 2008 року
Відкриття виставки шаржів Андрія КрицунаЛимонад, 2008 року
Відкриття виставки шаржів Андрія КрицунаЛимонад, 2008 року

Але який зв'язок між лимонадом і шаржами Андрія Крицуна? Презентуючи свій проект "Лимонад", Андрій пояснив: "Часто чимчикуючи вулицями Львова звертаю увагу на симпатичних людей зображених на плакатах, банерах та іншій рекламній продукції. Ці обличчя, вони такі приємні навіть тих персонажів по телебаченню на яких і дивитися не хочеться. А йдучи зранку до роботи помітив тенденцію "загальнозлостивості": р-р-р-р-р!!! Таке відчуття, що "вони" зуби зранку чистили лимоном, а цукром закусити не встигли."

Добре. З лимонадом і лимонами розібралися, а як щодо шаржу? Своїми шаржами на виставці проекту "Лимонад" Андрій популярно розповів "що це за фрукт, і як його їсти": "Це звичайно жарт, і справжній шарж потрібно смакувати з легко розбавленим жартом. А приготування жарту потребує справжньої майстерності. Адже від цього залежить вишуканість і глибина розуміння саме дружнього шаржу, який нестиме певну інформацію. А якщо його підкріпити текстом то можна отримати цілий інформаційний мікс."

Друзі Андрія Крицуна - Андрій Копотюк та його чарівна дівчина Яринка
Друзі Андрія Крицуна - Андрій Копотюк та його чарівна дівчина Яринка

Між іншим, цей проект "Лимонад" та усю виставку шаржів автор присвятив своїй люблячій дружині, яку він лагідно називає Олюсичка.

А як щодо самого шаржу? Що ж ми знаємо про цей жанр мистецтва? Термін "шарж" - від французького слова "charger" - перебільшувати, змальовувати кого або що-небудь при дотриманні зовнішньої схожості, але підкреслюючи або перебільшуючи найбільш характерні риси. Шарж як самостійний жанр самовизначився в середині XIX ст, коли з'явилися "люди-пуголовки". Тоді і сьогодні це вважається смішним, якщо художник сполучає велику голову і маленький тулуб. Цей прийом використовує і Андрій Крицун.

Жан-Поль Більмондо
Жан-Поль Більмондо
Віталій Кличко
Віталій Кличко
Мстислав Ростропович
Мстислав Ростропович
Богдан Ступка
Богдан Ступка

Безперечно, жанр шаржу вимагає великого художнього і життєвого досвіду. Якщо шарж призначений для широкої публіки, то об'єкт має бути всім відомий. Це політичні діячі або майстри культури. Їх малювати легше ще й тому, що суть їх діяльності - творчість. Шарж найчастіше зовсім не висміює, а освітлює героя доброю посмішкою, робить відому людину ближчою до народу.

Ані Лорак
Ані Лорак
Василь Вірастюк
Василь Вірастюк

Політичний шарж в принципі не може бути "добрим", бо цих діячів завжди є за що критикувати. Якщо дружнім шаржем можна "погладити по голівці" людину зі світу мистецтва, то політик "завжди не прав" і його діяння, як правило, заслуговують на осміяння для користі - суспільства і його власної кар'єри.

Володимир Путін
Володимир Путін
Петро Симоненко
Петро Симоненко

Відвідуючи корпоративні вечірки у якості художника-шаржиста, Андрій зауважує, що "це кумедне зображення конкретних осіб в журналах, газетах та інших виданнях спрямоване на розважання читача". А на тих вечірках "саме шарж відіграє досить важливу роль у розважанні серйозних, солідних і поважних персон, які до наближення ночі самі перетворюються у ш-ш-шарж."

Гоша Куценко
Гоша Куценко
Джоні Депп
Джоні Депп
Лілія Подкопаєва
Лілія Подкопаєва
Дмитро Нагієв
Дмитро Нагієв
Ніколь Кідман
Ніколь Кідман

Що ж, виставка чудова, та є питання до автора. Інтерв'ю не уникнути!

- Андрій, розкажи читачам ПОГЛЯДу як взагалі так сталося, що ти почав малювати шаржі?

- Ще навчаючись в академії познайомився з одним чоловіком який запропонував мені і Міхаю Тимошенко малювати шаржі на політиків, спортсменів, співаків та інших відомих людей. Це був Олег Онисько, колишній головний редактор "Львівської газети". Він заснував власну справу і назвав її "Ukrainian Media Service". З цього моменту я і почав формуватися як художник-шаржист.

- Отже, ти почав малювати шаржі для "Ukrainian Media Service"?

- Так. Звісно, перші мої роботи були слабенькі та й виконувались в основному за допомогою фотошопу. Але за це платили гроші, невеликі але додатковий заробіток студенту не зашкодить. Ішов час, я набирався досвіду, виробив свій стиль. Спостерігав за роботою закордонних шаржистів, збирав матеріал, вивчав зразки виконані в різних техніках і згодом сам почав шукати мистецької цінності у своїй комерційній роботі. Перейшовши на акварель повністю відмовився від використання комп'ютера. Виконавши перший свій шарж аквареллю я отримав справжнє задоволення. Оплата за мальовані в акварелі роботи збільшилась втричі, це додало ще й заохочення. Роботи гарно купувалися. Я багато працював, було кілька місяців коли шаржі приносили основний заробіток. Одним словом мене понесло, зловив хвилю.

Олександр Пономарьов
Олександр Пономарьов
Андрій Шевченко
Андрій Шевченко
Юрій Андрухович
Юрій Андрухович
Філіп Кіркоров
Філіп Кіркоров
Ілля Олєйніков та Юрій Стоянов
Ілля Олєйніков та Юрій Стоянов

- Ну зрозуміло, ти малював відомих людей, переважно з фотографії. А малювати з натури часто вдавалося?

- Пройшов певний час, мене почали запрошувати на корпоративні вечірки, як художника-шаржиста щоб розважати натовп рисунками з натури. Це дуже приємна річ малювати шаржі з натури. В основному я працював по 5 годин. Для художника портретиста це корисна штука, набивати руку на таких акціях. Так ось, на даний момент я маю в колекції біля двох сотень робіт.

- Супер! Ти дуже працьовитий і плідний шаржист! І тоді ти задумав зробити виставку, так?

- Не відразу. Одного разу я вів бесіду з мистецтвознавцем Андрієм Лініком і він порадив мені зробити персональні виставку. Я спочатку не взяв його пораду до уваги. По різних причинах, по-перше: оригіналів у мене практично не було, вони були розпродані, по-друге: потрібно написати концепцію під конкретні роботи які треба було приурочити до якоїсь події, чи щось таке. Одним словом я відмазався. Але якось я мав ще одну зустріч і на цей раз бесідуючи з модельєром і моїм другом Петром Нестеренко-Ланьком, попиваючи запашного чаю почув від нього ті самі слова що й від Лініка Андрія. Ось так я розпочав роботу над виставкою. Взявши олівець і папір розписав свої дії і склав план. І в цьому плані під №1 стояло питання музею - ДЕ?!

- А що, у Львові з цим проблема?

- Взагалі-то ні, але я шукав невеликий, затишний музейчик для своїх шаржів. Перша галерея в яку я прийшов то була "Зелена канапа". Там мені делікатно пояснили: "то не наш формат..."... і я зрозумів, що то не їх формат. Пригадую щось подібне було в 2005 році, коли ми з Міхаєм приїхали робити спільну виставку в м. Коломию. В музеї народного мистецтва Гуцульщини ведемо розмову з директрисою, а вона переглядаючи роботи бере до рук відбиток виконаний в техніці лінориту і питає мене: "а що це за аплікація?" Я переглянувся з Міхаєм, уявили одночасно Богдана Сороку який знущається над розтріпаним тілом жертви і здивовано відповідаю: "вибачте, але це лінорит!" А по закінченню зустрічі директриса дала вичерпну відповідь: "ну ви розумієте хлопці... тематика ваших робіт не відповідає сакральному інтер'єру наших приміщень."

- Це ж треба, отакої! Зараз, мабуть, лікті собі кусає, а якщо ще не кусає, то точно буде гризти за кілька років! І у мене були подібні випадки, і навіть у рідному місті...буває. І що ти робив?

- Я мусив знайти місце де мої роботи не образять сакральний інтер'єр. На той час я міг спробувати в "Дзизі" і "Музеї Ідей". Між іншим, над концепцією я досить довго страждав. Майже рік не міг знайти зерно. До того ж, не хотів звертатися за допомогою. Я знав - "Воно" народиться саме! Закопорка була в назві, як назвати свій проект. Зауваж - не виставку, а саме проект. Проект - це насамперед сильна ідея, лаконічна, дзвінка і дуже доречна. Ось над чим я ламав голову, перелопатив купу паперу і все ніяк не складалося. Але був один позитивний момент в розмові з власницею "Зеленої канапи" - усі виставки в них були приурочені якомусь дню. На Св. Миколая виставка іграшок, до Різдва – весела коляда і все таке. Я не люблю підлаштовуватись під якийсь день чи подію але це підштовхнуло мене на роздуми. Одного разу вертаючись додому, ідучи повз один будинок, прямо перед моїми ногами впала шкірка вичавленого лимону. Ось так воно і сталося! "ЛИМОНАД". Прийшовши додому я відразу сів писати анотацію моєї виставки під назвою "Проект "ЛИМОНАД Андрія Крицуна" - виставка найдружнішого у світі шаржу".

Віктор Янукович
Віктор Янукович
Наталія Вітренко
Наталія Вітренко
Володимир Путін
Володимир Путін
Юлія Тимошенко
Юлія Тимошенко
Микола Рудьковський
Микола Рудьковський
Cавік Шустер
Cавік Шустер

- Ага, я читала [навіть використала в статті витяжки з анотації-концепції проекту]. Розкажи ще щось цікаве про свій проект.

- Проект "Лимонад" відбувся у "Музеї ідей" 1-го квітня, у день гумору, але я не прив'язував його до цієї дати. Ідея виставки виникла випадково: я просто працював, отримуючи від цього максимум задоволення, а друзі переконали зробити виставку. І я присвятив її дружині, без якої ідея "Лимонаду" не втілилась би. Адже смачний напій, яким ми пригощали відвідувачів, і був справжній лимонад, який приготувала моя Олюнечка. Це було родзинкою на виставці - гості смакували справжній лимонад який варила моя дружина. Ну і смакували порізаний скибочками лимон з цукром, ще були лимонні цукорочки. Що ж в результаті вийшло? Робота, від якої я отримував задоволення + смачний лимонад, який я люблю = непоганий десерт для моїх друзів, які, скажімо, самі напросилися на гостину.

- А хто був на виставці?

- Звичайно, що за гостини без гостей?! Відкриття відвідало багато людей. Своєю присутністю мене та відвідувачів потішив відомий львівський художник-живописець та шаржист Валерій Нестеренко. Кілька слів від майстра додали гостроти смаку. Нещодавно вийшла книга про шарж В. Нестеренка - це серйозна праця. Потішив присутністю і Олексій Стефанович Процик, полишивши свої мерські справи в Брюховичах. Виставку відвідали кілька викладачів кафедри графіки: Юрко Смольський, Мар'яна Мотика. Приємно було бачити мого друга Ярослава Гнатюка (Ярика) який приїхав з Коломиї. Також рад був бачити Долинного Максима, який допомагав мені в організації виставки, Міхая та Ульяну Тимошенків, Андрія Лініка та багато інших моїх друзів. Незнайомих людей було більше половини. Я гадаю це студенти. Актуальність виставки полягала у тому, що шарж, карикатура і плакат є окремим жанром візуальної комунікації – спілкуванням із суспільством за допомогою натяків, певних знакових посилань методами, доступними для загальних мас. І з цієї позиції проект "ЛИМОНАД" набирав дещо іншого характеру.

Йосип Кобзон
Йосип Кобзон
Таїсія Повалій
Таїсія Повалій
Кузьма Скрябін
Кузьма Скрябін
Тіна Кароль
Тіна Кароль
Юрій Шевчук
Юрій Шевчук

- А як сталося, що ти розмістився в "Музеї ідей"?

- Я прийшов в "Музей Ідей". Засновника і господаря галереї Олеся Дзиндру я вже давно знав. 15 березня 2009 року я промовив до засновника: "Пане Олесь, хочу зробити виставку у вашій галереї!", а він: "роби Андрійку! А коли?" "Першого квітня, на день гумору та всесвітньої неправди!" Уявляєш, до першого квітня залишилося два тижні, а в галереї за рік в чергу треба ставати. Ото було здивування в Дзиндри, він дивиться на мене і не знає що відповісти. Почухався, а потім каже: "а в тебе все готове?" Звісно що я сказав "так". Але далеко все було не так. Афіші не було, запрошень теж. Але в мене була концепція і роботи які п. Олесь бачив і вони йому смакували. Ну і в цей момент мене підтримали працівники музею - пані Оля, яку я дуже люблю, і Аня, яка закричала: "Хочу виставку шаржу на перше квітня!". І Олесь Дзиндра зробив віконечко на 9-днів.

- Дуже добре, що все так чудово склалося, і що ти маєш так багато друзів, які завжди раді тобі допомогти! Що б ти ще хотів сказати під кінець цього інтерв'ю?

- Хочу згадати ще тих, кому вдячний за допомогу в реалізації цього проекту: видавничому дому "Діалог", зокрема Ігореві Добрянському, за фінансову підтримку в організації; також "Ukrainian Media Service", зокрема Олегу Ониську, який являється власником робіт-оригіналів, за фінансову підтримку в організації; і ще

"Музей Ідей" і усім його працівникам!

Ну що ж, поговорили про шаржі, можна і ще кілька подивитися.

Ось вам, дорогенькі, купка корпоративних шаржів Андрія. Бачите схожість?

Шаржів Андрій Крицун намалював чимало, тільки на виставці "Лимонад" було десь до пів сотні, та ще кілька сотень у власній колекції. Але він не зупиняється і до нині, тішачи своєю майстерністю не тільки дорослих, але й діток.

Коментарі

  • kseniya_www · 27.01.2010 15:08 · #

    У Вірастюка цицьке куда ліпші чим у Лорак ) гг

  • Ліля Тєптяєва · 27.01.2010 18:15 · #

    А взагалі, як тобі проект "Лимонад"?

    Любиш шаржі?

  • kseniya_www · 27.01.2010 18:47 · #

    ага. веселенький лимонадик )

  • Ліля Тєптяєва · 27.01.2010 18:49 · #

    І мені сподобався!

  • Ліля Тєптяєва · 31.01.2010 22:08 · #

    Читай ще інтерв'ю Андрія!

    Недавно отримала від нього і свіжак додала до статті!

  • Ліля Тєптяєва · 01.02.2010 17:19 · #

    До свіжачкового інтерв'ю в цій статті, ще додалися свіжачкові ШАРЖІ! Дуже веселі і направду професійні!

    Хочеш посміятися - ДИВИСЯ!

  • Андрій Крицун · 28.05.2013 10:19 · #

    :)

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.