Рецепт лікування гумором від Андрія Крицуна.
в блозі Життя одного дизайнера
· від
Ліля Тєптяєва
· додано 09.01.2010 17:17

Ось така анотація Андрія Крицуна красувалася при вході до його виставки графіки і карикатури "Васабі", яка презентувалася 2 листопада 2009 року. А у львівських газетах так і занотували: "Учора під популярну класичну музику струнного квартету молодих виконавців у львівському "Музеї Ідей" стартував проект Андрія Крицуна "ВАСАБІ"."




Представляючи на відкритті автора, засновник "Музею Ідей" Олесь Дзиндра звернув увагу на техніку, у якій працює художник, і на настрій робіт: "Суха голка – це Парфенон для сучасного мистецтва, але Андрію вдається поєднувати набутки академічної школи (в хорошому сенсі цього слова) із незашореністю погляду. Він бачить світ через призму м'якої іронії і цим робить наше життя цікавим".


Пригадуєте той період - листопад 2009 року? Нагадаю: "В Україні вже в листопаді може початися епідемія так званого "свинячого грипу". Про це в інтерв'ю "Німецькій хвилі" повідомив директор "Українського центру грипу та гострих респіраторних інфекцій" Олександр Гриневич."


Саме з цієї причини ми (я з Олегом та Сашунькою) і не потрапили на відкриття, а переглядали цей мистецький проект в електронному варіанті, в якому й ви його зараз "споживаєте".
І у зв'язку з цим виникло одне запитання, яке і задала Андрію: "Слухай, а хто не злякався "рохкання" епідемії і все ж відвідав твою виставку?" І отримала вичерпну відповідь: "Серед присутніх були мої друзі, колеги по роботі і кілька мені не знайомих людей. Був мій швагер Левицький Тарас, соліст інструментального ансамблю "Високий замок", мої друзі Ярослав та Іринка Гнатюки які не злякалися поросячої епідемічної афери і приїхали з м. Коломиї. З кафедри графічного дизайну прийшла Галинка і ще кілька випускників нашої кафедри ЛНАМу, серед них були Сергій та Христинка Костишини. Була моя дружина Олюня і діти Анюся та Даниїл. Також партнери по Amway - родина Филипчаків, Соломійка, мої друзі спортсмени, а також друзі моєї сім'ї Андрій Копотюк з дівчиною Яринкою. Але найприємнішим сюрпризом був приїзд моєї мами з Коломиї. Першим до слова я побажав запросити художника і засновника галереї "Музею Ідей" Олеся Дзиндру. Після Дзиндри виступав я, відкриваючи виставку. Та й на самому відкритті було не повних 30 чоловік, так-що цукерок вистачило усім."





Цікавим є той факт, що афіша і запрошення на мистецький проект і виставку Андрія "Васабі", були надруковані ще за місяць до відкриття виставки!

Звідки ж Андрій знав про епідемію? Мабуть, про щось таке здогадувався...а може вичислив "хворобу" за "симптомами", так само, як робить це в кожній своїй графічній роботі.
Сам Андрій розповідає, що до лагідного гумору і м'якої іронії прийшов через етап жорсткого сарказму. А техніці виконання своїх карикатур завдячує Львівській національній академії мистецтв. "Мене навчали грандіозні графіки – Богдан Сорока та Богдан Пікулицький. А неформальними своїми учителями я можу назвати Юрія Коха, Володимира Костирка та Олега Дергачова. На афіші виставки людина у масці зображена не спеціально, адже виставку я планував відкрити іще місяць тому. Однак нічого випадкового не буває. Сподіваюся, що в час, коли всі стурбовані своїм здоров'ям, підтримати його допоможе усмішка", – розповів Андрій Крицун.







Колись у Андрія, який брав участь в журі конкурсу талантів Франкового університету, запитали: "Що є найважливішим на шляху до успіху та творчої самореалізації?" Він відповів: "Найважливіше – це любити свою справу. Безперечно, той, кому подобається те, що він робить і хто одержує від цього душевне задоволення, той завжди прагнутиме вдосконалення, і в кінцевому результаті досягне своєї мети." З усього видно, що він говорив це щиро, без нотки лицемірства, бо й сам у житті керується цим принципом.












Що ж, ви переглянули усю експозицію "Васабі". То як вам, дорогенькі, "суспільні болячки" в карикатурній статистиці Андрія Крицуна? Побачили схожість з реаліями сучасного буття? Пишіть свої враження в коментарях!

я кайфонула )
А що тобі найбільше запам'яталося?
Яка робота, на твою думку, сама цікава?
Сам Андрій розповідає, що до лагідного гумору і м'якої іронії прийшов через етап жорсткого сарказму
не бачу я там нічого лагідно і м"якого. жорстко. роботи гарні, мені сподобались, але все одно жорстко. чесно, жодна з робіт не викликала в мене усмішки. реалії зображені, задуматись чи зіставити з сучасним світом - так, просто помилуватись - ні.
"так, просто помилуватись - ні"
- Погоджуюсь з тобою, такі роботи в житловій кімнаті не повісиш, вони швидше можуть бути ілюстраціями до якоїсь відповідної публікації. І це швидше "бойовий заклик" аніж "лірична пісня" - таким не помилуєшся.
"жорстко. чесно, жодна з робіт не викликала в мене усмішки."
- Для мене також цей проект виглядає зовсім не лагідним і жорстоким, а місцями навіть надто відвертим. (Ти ж бачила мої роботи - мій світ кольоровий, безтурботний, і навіть трохи дитячий.) Але люди різні і художники один і той самий світ передають по-своєму. Ці роботи - передача автором реалій життя, таким він бачить світ і такий у нього гумор - мабуть його можна назвати "сміх крізь сльози" або "чорний гумор" або "іронічна ухмилка", ну щось в цьому дусі.
Графіка Андрія нагадує мені відро льодяної води вилитої на голову взимку. І слово "взимку" тут означає: усі бачать що відбувається у світі, але говорять про це якось розмито і неакцентовано. А льодяна вода в цій ситуації створює деякий шок. Після такого якщо й засміятися, то усмішка вийде якась мінімум перекривлена, а може так і застигне на обличчі роскаряченою.
Ще хотіла сказати, що світло на розуміння проекту "Васабі" проливає, деякою мірою, сама назва. Я коли ще робіт не бачила, а почула тільки назву проекту - не могла зрозуміти чому саме "васабі", а коли подивилася роботи - зрозуміла, що ця назва для цих робіт просто геніальна, краще і не придумати.
(Васа́би (яп. 山葵, ワサビ, или わさび; от яп. 和佐比), или японский хрен — приправа, используемая в японской кухне. Представляет собой высушенный и измельчённый корень одноимённого растения семейства Капустные.) - витяг з енциклопедії.
Ти хрін колись пробувала? Я його їсти не можу - бридка штука, хіба що дуже трішечки. Але це приправа - вона допомагає не псуватися продукту. Роби висновки!
Між іншим, наступною статтею про творчість Андрія - будуть його кольорові шаржі в проекті "Лимонад". Якщо ти любиш шаржі - ця виставка тобі точно сподобається, бо вона набагато веселіша. Принаймні, мені особисто, з усіх робіт Андрія найбільше подобаються шаржі - вони життєрадісніші за його графіку в техніці сухої голки.
Просто чудові! Мене вразила сильно картина Паціент, месідж сильний, як лікар лікує і що може вилічити.
так, це вдала ілюстрація сучасної медицини, принаймні великої її частини ))